За брехню в деклараціях більш як на мільйон залишать кримінальну відповідальність - робоча група ВР

За брехню в деклараціях більш як на мільйон залишать кримінальну відповідальність - робоча група ВР

Укрінформ
Робоча група з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та вдосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного Суду дійшла висновку, що за брехню в декларації і за її неподання має бути кримінальна відповідальність.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу розповів голова робочої групи, голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

"Ми дійшли висновку, що за брехню в декларації і за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність. Це перша позиція. Друге - все ж таки потрібно підняти поріг, з якого стартує кримінальна відповідальність. На сьогодні це 250 прожиткових мінімумів, це приблизно в цифрах - 500 тисяч гривень. Тобто, помилка на 500 тисяч грн була кримінальною відповідальністю до рішення Конституційного Суду. Ми визначаємо, що кримінальна відповідальність стартує з 500 прожиткових мінімумів - це понад мільйон гривень. До цієї суми залишається відповідальність, але адміністративна", - зазначив Монастирський.

Політик зауважив, що це - узгоджена позиція, яка була прийнята всіма.

"Друге - ми виділили статтю неподання декларації, і визначили, що це може бути кримінальним проступком, а не злочином. Це вид кримінального правопорушення, який містить меншу суспільну небезпеку. Таким чином, ми дійсно в цьому плані виконуємо позиції, мотивації Конституційного Суду. Але, все ж таки, за Верховною Радою залишаємо встановлення, і саме кримінальної відповідальності, за ці кримінальні правопорушення", - розповів голова робочої групи.

За його словами, робоча група вела дуже довгу дискусію щодо того, чи потрібно передбачати позбавлення волі за ці кримінальні правопорушення.

"Власне, підняли статистику і вона виглядає таким чином, що протягом цих років, коли діяла ця стаття, близько понад тисячу судових рішень було по цих особах, з яких у понад 90% судових рішень особа звільнялася від кримінальної відповідальності. А з тих, що залишалися, - це десь понад 90 осіб, яким винесено вирок, реальне засудження - 25%, це десь 24 випадки, були звільнені від покарання. А з тих, хто залишився, це десь 70 людей, по них було основним покаранням - громадські роботи. І лише один випадок за всю історію - у 2017 році, коли це був вирок про позбавлення волі особи", - зауважив Монастирський.

Читайте також: Разумков: Ситуація із зупинкою антикорупційної реформи - досі не вирішена

Саме тому, як зазначив голова робочої групи, було вирішено не вводити позбавлення волі як покарання за неподання декларації.

"Воно було надскладним, компромісним. Не всі його підтримують у парламенті, але це те, що може також бути і пройти голосування - про те, що за ці правопорушення не буде позбавлення волі. Будуть передбачені штраф, громадські роботи, як основний вид. І також позбавлення права займати певні посади. Тому що ми розуміємо, що основна мета, власне, притягнення до кримінальної відповідальності в цьому випадку - є саме, що людина позбавляється посади, на якій вона збрехала в декларації або чомусь не подала декларацію", - зазначив Монастирський.

Читайте також: Через рішення КСУ про е-декларації уже закрили справ на 30 мільйонів

Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.

Члени робочої групи мають до 1 грудня підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.

Читайте також: НАЗК планує спростити заповнення е-декларацій — Новіков

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.

Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Читайте також: Зеленський попросив допомоги у Венеціанської комісії для розв’язання конституційної кризи

2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.

Також у парламенті 5 листопада зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», у якому пропонується збільшити з 10 до 12-ти мінімально необхідну кількість голосів для ухвалення рішення Великою палатою КСУ. Крім того, автори також пропонують передбачити, що Регламент КСУ затверджується законом.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-