Конституційна криза: у Єврокомісїі кажуть, що простих рішень для України немає
Міжнародна спільнота готова допомагати Україні в цьому, заявила заступник голови генерального директорату Європейської комісії з політики сусідства і розширення, в.о. голови Групи підтримки України в Єврокомісії Катаріна Матернова під час виступу на форумі «Діалоги про реформи: шлях до Вільнюса», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Треба вжити цілу низку кроків для того, щоб подолати цю проблему (пов’язану з рішенням КСУ — ред.). Немає такої магічної палички, за помахом якої можна буде вирішити всі ці проблеми. Треба перезапустити комплексну судову реформу, яка стосується абсолютно різних елементів. Говоритиму від всього Європейського Союзу, кількох наших міжнародних партнерів: міжнародна спільнота готова допомагати Україні, аби вона знаходила вихід з цієї надзвичайно складної дилеми», - зазначила вона.
За словами представниці Єврокомісії, наразі немає простих відповідей і простих рішень для виходу із ситуації, яка склалася через рішення КС.
«Є конституційна дилема, у якій перебуває Україна. У нас виникла ситуація, коли один із найвищих за юрисдикцією судів у країні зробив спробу скасувати чи навіть порушити ту антикорупційну архітектуру, яка почала лише вибудовуватися. Це викликало багато побоювань з боку міжнародних партнерів та і українського суспільства», - нагадала Матернова.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України". Документ передбачає внесення змін до Закону "Про запобігання корупції", якими пропонується відновити права НАЗК.
Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)", серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.
Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.
13 листопада Комітет з питань правової політики проголосував за оголошення нового конкурсу на вакантну посаду судді КСУ.
