Конституційна криза: якщо йти шляхом найменшого спротиву

Конституційна криза: якщо йти шляхом найменшого спротиву

Аналітика
Укрінформ
У подоланні кризи, викликаної рішеннями КСУ, депутати вирішили не ризикувати. Що з цього вийде?

Комітет з питань антикорупційної політики на засіданні 3 листопада розглянув проєкт Закону «Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України» (№4304), внесений спікером ВР Дмитром Разумковим, і рекомендував його до термінового розгляду. Вже у найближчу п’ятницю 6 листопада депутати голосуватимуть за включення цього законопроекту до порядку денного наступних пленарних засідань, що почнуться з 17 листопада.

Президентський же законопроект про радикальне відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства (шляхом розгону нинішнього складу КСУ. – Авт.) не отримав підтримки навіть у власній фракції. Тому профільний комітет його не розглядав. Чи буде він взагалі винесений “під купол” досі не відомо. І хоча Володимир Зеленський налаштований не відступати, вже зрозуміло, що депутати, навіть ті, що фактично в’їхали у Верховну Раду на його імені, вирішили не ризикувати і гасити конституційну “пожежу” за м’яким сценарієм. Спершу повернути попередні редакції антикорупційних законів, визнаних неконституційними, а потім думати, як їх правильно перевлаштувати – з врахуванням критики – КСУ. А ще депутати закликали суддів нинішнього складу КСУ добровільно піти у відставку. Тож, якщо з першим завданням все більш-менш ясно (судячи з настроїв у ВР, голоси для підтримки знайдуться), то з другим – неясно, а з третім – певно буде “швах”.

Е-декларування повернемо, а далі видно буде

Галина Янченко
Галина Янченко

Заступниця голови Комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко, представляючи законопроєкт Разумкова, зауважила, що він був внесений як оперативне реагування на ситуацію, що склалася у результаті ухвалення Конституційним судом України від 27 жовтня 2020 року, рішення № 13-р/2020 (подробиці – ТУТ), яке не тільки збурило суспільство, а й спричинило політичну кризу у відносинах з міжнародними партнерами України. Законопроєктом пропонується відновити дію положень Закону України «Про запобігання корупції», а також Кримінального кодексу України, які були скасовані рішенням КСУ. Комітет рекомендував чимскоріш включити його до порядку денного та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу і в цілому.

«Є певні моменти, пов’язані і з самим рішенням Конституційного суду, і з тим, що він, фактично, не дав Верховній Раді часу для того, щоб усунути неузгодженості між законодавством і Конституцією», – сказала народна депутатка. Тому цим же проєктом пропонується дати Кабміну два місяці для розробки і винесення на розгляд ВР пропозицій про узгодження антикорупційних норм з Конституцією України.

"Депутати шукають варіанти оптимального виходу з кризи. Є м'якший варіант. А є більш відповідальний і жорсткий. Сьогодні відповідний парламентський комітет розглядав тільки законопроєкт про негайне повернення декларацій. Як свого роду перехідний проєкт, що дозволяє хоча б частково повернути все в правове русло. Хоча ми чудово розуміємо, що цей проєкт не вирішує глобальну проблему. А президентський законопроєкт (який, на мій погляд, куди більш чітко розставляє акценти і куди більш правильно вирішує ключове завдання відновлення законності) – сьогодні на комітеті взагалі не розглядався. Оскільки, на думку депутатів, це дуже ефективна виховна зброя, але вже для тотального виправлення ситуації", – пояснив глава фракції "Слуга народу" Давід Арахамія в коментарі Укрінформу.

«Ліфт» свою місію виконав…

Президенський законопроект на Комітеті, повторюємо, не розглядався. А в системі він досі знаходиться в статусі «надано для ознайомлення».

Давід Арахамія каже, що зараз парламент діє одночасно за кількома сценаріями: "Повертаємо в терміновому порядку електронні декларації, робимо політичну заяву до КСУ із закликом добровільно скласти повноваження... (кажуть, під цією заявою підписалося вже близько 200 депутатів із фракцій «Слуга народу», «Голос», «Європейська солідарність» та членів групи «Довіра», – Авт.), а також починаємо працювати над процедурою проходження в законному порядку всіх інших ініціатив". За словами глави провладної фракції, їх вже цілий арсенал. Зокрема, певний "процедурний шлях" зміни пропорції голосів або мінімальної квоти при ухваленні рішень КСУ, а також пропозиції змінити бюджетне фінансування КСУ. "Хоча, все це, безумовно, напівзаходи, які не дозволяють до кінця відновити бездоганність системи. Цю проблему вирішує тільки законопроєкт Президента про повне перезавантаження КСУ", – підкреслив Арахамія.

Отже, на словах, депутати із президентської фракції й не проти революційного перезавантаження незручного Конституційного Суду, а на ділі заклики свого лідера ігнорують. Навіть попри його гучні погрози розпустити парламент.

Може тому, що лідер в даному випадку для них надто умовний. Це, по суті, лише ім’я “ліфту”, яким вони минулого року безперешкодно скористалися, щоб в’їхати до сесійної зали парламенту. Наразі багатьом він вже не потрібен.

А може тому, що добре розуміють: розпуск Верховної Ради при наявності монобільшості – “місія нездійсненна”. Адже підстави для розпуску парламенту – це відсутність коаліції протягом 30 днів, відсутність уряду після відставки протягом 60 днів чи відсутність засідань протягом 30 днів. Жодної із перерахованих законних підстав наразі немає і найближчим часом не передбачається.

Як законно відправити суддів на “мило” і що робити, щоб уберегтися від таких «суддів» надалі

Між тим, правники піддають сумніву запропоновані депутатами засоби конституційного “пожежогасіння”.

Юліан Хорунжий
Юліан Хорунжий

“Щодо позиції багатьох експертів і політиків, що виходом з ситуації може бути просте внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції», які б врахували позиції КСУ (розділення питань декларування і контролю за ним на державних службовців та суддів), то особисто я не погоджусь, що подібні зміни вирішують проблему, – коментує в своїй колонці на НВ член правління Асоціації правників України, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий. В першу чергу, через реакційність правової позиції КСУ у питаннях абсолютної незалежності суддів та судів, що може мати наслідком визнання неконституційним практично будь-якого закону, під контроль якого потрапляють судді (зокрема про це йдеться в пунктах 8 та 14 рішення КСУ). “Так само, враховуючи це рішення, практично неможливо повернути статтю 366−1 КК України та тим більше у спосіб, який озвучений суддями КСУ з викресленням з цієї статті слів «завідомо» та «умисне», що взагалі протирічить аргументуванню, наведеному в рішенні КСУ”, – каже правник.

Він пропонує не забувати, що виникнення цієї кризи бере свій початок задовго до зазначеного рішення КСУ, а пов’язане не в останню чергу з усією сукупністю відносин між КСУ, іншими органами суддівського самоврядування та окремими судами, про що свідчать матеріали НАБУ. “НАБУ тривалий час звертало увагу суспільства на численні факти недоброчесних зв’язків між суддями КСУ, ОАСК, інших судів та ВРП та ці зв’язки мали значний вплив на розвиток ситуації в системі судоустрою. Отже, дії, які плануються президентом та парламентом не повинні зводитись лише до зведення рахунків з КСУ, а повинні, нарешті, розв’язати підвішене питання судової реформи, яке тривалий час заблоковано у тому числі у зв’язку з відсутністю ВККС», – переконаний Юлій Хорунжий.

На його думку, вихід в тому, щоб довести озвучені раніше правоохоронцями факти про недоброчесність суддів КСУ. Причому розслідування має бути проведе в найкоротші терміни, незважаючи на ранги та позиції фігурантів .

«Держава з одного боку повинна показати, що в неї нарешті з’явився апарат примусу, а з іншого — що такі дії влади є не політично вмотивованим переслідуванням. Тому максимально оптимальним шляхом врегулювання ситуації дійсно може стати все-таки публічна втрата легітимності зазначеним рішенням і суддями, що матиме наслідком їх добровільну відставку», – пояснює правник.

Крім цього, на його думку, парламенту потрібно в найкоротший строк здійснити призначення двох суддів КСУ на вакантні посади, питання по яким «підвішене» вже близько року. «Призначення нових, авторитетних суддів, які мають високу підтримку і влади, і не в останню чергу громадянського суспільства, саме по собі може вплинути на подальшу діяльність цього органу, оскільки в іншому випадку, на хвилі загального несприйняття рішень КСУ, вирішення цього питання може перейти з політичної чи правової сфери в компетенцію вулиці, а це загрожує негативними наслідками вже не тільки для КСУ, а для влади в цілому», – зазначає Юліан Хорунжий.

Так само негайно повинно бути розв’язано й питання завершення судової реформи, що б принаймні припинити «розхитувати» суддівський корпус, громадянське суспільство та міжнародних партнерів, а також не допустити зрив вищенаведених заходів іншими судовими органами. І це все потрібно зробити практично «на вчора», аби ситуація не вийшла з-під контролю взагалі.

«Конституційно-судовий» сенат? Такого нам не треба!

Петро Олещук
Петро Олещук

Окремі політологи теж не бачать особливих перспектив у тому, як депутати планують вирішити конституційну кризу. Зокрема, Петро Олещук, прогнозує, що напіврішення точно працювати не будуть і пояснює чому.

“…На нараді очільників фракцій у спікера обговорювалося питання повернення в законодавство електронних декларацій. Хочуть повернути усе в законодавство без змін на два місяці, аби "нормально все відпрацювати". Головна проблема цієї ідеї зі статтею 366-1 КК. Якщо вона скасована, то не можна повернути її чинність назад у часі, поки вона була скасована. Це фактично означає зворотню дію у кримінальному процесі, що не є можливим. Інший проект – депутати від партій "Слуга народу" та "Голос" реєструють зміни до закону про Конституційний суд. Зокрема, у статті 10 про повноважність суду пропонується збільшити кворум з 12 до 17 суддів. При тому, що зараз у суді 15 суддів. Отже, усі рішення суду будуть заблоковані. Це зупинить "наступ" з боку КС, але, думаю, на той момент найбільш руйнівні рішення уже будуть ухвалені, а механізмів як "повернути усе назад" все одно не буде. Напіврішення працювати не будуть. Отже, на нас чекає "останній і рішучий бій". Ставки тут – зрозумілі”, – коментує Петро Олещук в своєму дописі в FB.

За його словами, проблема в тому, що наслідків цієї боротьби ніхто передбачити не може.

“Мені нещодавно у коментарях написали, що КС у нас, фактично, було створено як своєрідну "верхню палату парламенту". І це, фактично, так. Цей орган формується на основі політичних критеріїв, ухвалює політичні рішення, має фактичне право вето стосовно рішень ВР. При цьому, вето безумовне, а членство в органі (на відміну від ВР) – дуже довге. Фактично, це український "сенат", створений для представництва інтересів феодальної "еліти" у протиставленні до залежної від "народу" Ради. Щоби не ухвалила погана, але обрана Рада, може скасувати не обраний ніким, але кооптований ключовими політичними гравцями "сенат". І це не вирішиш навіть простим "перезавантаженням". Без реформ у напрямку деполітизації КС, він все одно повренеться до свого звичного статусу”,- резюмує Петро Олещук.

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-