Попри карантинні обмеження, останнім часом у світі спостерігається суттєве пожвавлення міждержавних контактів та зустрічей віч-на-віч на найвищому державному рівні. Так, президент Володимир Зеленський із 15 вересня здійснив офіційні візити до Австрії, Словаччини, Великої Британії та Бельгії, де відбувся саміт Україна-ЄС, а 16 жовтня запланована поїздка до Туреччини.

У той же час з 11 жовтня в Україні з триденним офіційним візитом перебував президент Республіки Польща Анджей Дуда. Глави Української та Польської держав традиційно на всіх публічних зустрічах запевняли у стратегічному партнерстві та розвитку добросусідських відносин, говорили про спільні інфраструктурні проєкти, розширення мережі пунктів пропуску на кордоні й енергетичну безпеку, а також історію та підтримку України у боротьбі з російською агресією.

Чи вдалося президентам узгодити всі проблемні питання міждержавних відносин, наскільки готові Україна та Польща робити кроки назустріч у непростих взаєминах щодо спільної історичної пам’яті, та чи планують польські інвестори посилювати свою присутність в України – про ці та інші актуальні теми українсько-польських відносин Укрінформ розпитав у заступника керівника Офісу Президента Ігоря Жовкви. 

- Президент Володимир Зеленський на українсько-польському економічному форумі в Одесі 13 жовтня заявив про необхідність збільшення кількості пунктів пропуску на кордоні з Польщею. Чи є вже практичні напрацювання у цьому напрямку? Мова йде лише про автомобільні чи й пішохідні та залізничні пункти пропуску? Яка кількість, на вашу думку, таких пунктів пропуску буде оптимальною? 

- Розвиток прикордонної інфраструктури та збільшення пунктів пропуску між Україною та Республікою Польща – є нагальним завданням. Нині на державному кордоні з Польщею існують 8 автомобільних пунктів пропуску. Лише вісім!

Для прикладу, перед вступом Польщі до Євросоюзу в 2004 році на польсько-німецькому кордоні, що є співставним за протяжністю з українсько-польським кордоном, функціонувало 48 пунктів. Тобто в шість разів більше. Цифри досить показові.

До речі, лише в 4-х з існуючих 8-ми пунктів пропуску між Україною та Польщею запроваджено спільний прикордонний і митний контроль. Та, враховуючи карантинні обмеження, реально не функціонує жоден спільний пункт пропуску.

Таку ситуацію плануємо виправляти спільно з нашими польськими партнерами. Працюємо з метою збільшення як автомобільних, так і залізничних та пішохідних пунктів.

Зокрема, у планах – відкриття нового пункту «Нежанковичі-Мальховіце». Цей проєкт перебуває в процесі реалізації польською стороною. Україна також зацікавлена у створенні пунктів пропуску «Лубня-Волосате» та «Адамчуки-Збереже».

Прагнемо якнайшвидше завершити роботу над укладенням угоди про спільний прикордонний контроль. Упродовж кількох років Україна очікувала від Польщі проєкт нової угоди. Сподіваюся, що результати зустрічі президентів у Києві нададуть необхідного імпульсу для вирішення цього питання.

Це, у свою чергу, сприятиме розв’язанню проблеми черг на нашому кордоні, а також полегшенню процедури його перетину для наших громадян. 

- Президент на форумі також нагадав про польський кредит у 100 млн євро для покращення інфраструктури на кордоні. Кредит був затверджений урядом Польщі ще 2015 року, чи має Україна дедлайн для використання цих коштів і створення відповідної інфраструктури? Скільки вже освоєно коштів? Які проєкти за гроші з цього кредиту будуть реалізовані найближчим часом? 

- На жаль, питання освоєння польського кредиту в рамках Договору між урядом України та урядом Республіки Польща протягом п’яти минулих років не вирішувалося. Причиною цьому були, в тому числі, й об'єктивні обставини, зокрема, необхідність врегулювання питання щодо повернення ПДВ виконавцю робіт з польської сторони. Наразі відповідні законодавчі акти, ухвалення яких здатне розблокувати питання кредиту, перебувають на розгляді Верховної Ради України. Але, попри відсутність рішення парламенту, вже з 1 жовтня розпочато виконання робіт у рамках Договору, тобто техніка та працівники вийшли на ділянки дороги для виконання робіт з капітального ремонту. Мова йде про автомобільну дорогу Т-14-20 Яворів–Грушів та автодорогу Н-22 Устилуг–Луцьк–Рівне.

Наразі це є безумовним позитивом. І про це президент Зеленський поінформував президента Дуду.

- Володимир Зеленський у рамках візиту президента Польщі заявив, що сподівається на вирішення найближчим часом питання збільшення квот на вантажні перевезення територією Польщі, і закликав польських високопосадовців та автоперевізників не остерігатися українців як суперників. Чи можемо розраховувати, що польські партнери почують цей заклик? На які зрушення у питанні квот можна очікувати українському бізнесу й коли? 

- Польща є другим торговельним партнером України серед держав Європи. Після укладення Угоди про вільну торгівлю наш товарообіг з ЄС постійно зростає.

Водночас, маємо серйозний стримуючий фактор. Щороку українська сторона наголошує на обґрунтованій необхідності отримання 200 тисяч автодозволів для вантажоперевезень. Це необхідний мінімум для забезпечення безперебійного транзиту вантажів. Натомість Польща щороку зменшує кількість таких дозволів. Наприклад, у 2019 році надано 190 тисяч, у 2020 році – 160 тисяч. На наступний, 2021 рік було запропоновано 150 тисяч. Ситуація, що склалася, об'єктивно обмежує транзитний потенціал Польщі та стримує торгівлю України з іншими країнами Євросоюзу. Така ситуація є неприйнятною. Відтак, питання квоти дозволів було докладно обговорено на рівні президентів України й Польщі.

За результатами домовленостей, досягнутих у ході візиту Анджея Дуди, міністри інфраструктури України та Польщі вже на початку листопада проведуть переговори із залученням профільних відомств (прикордонні та митні служби, асоціації автоперевізників двох держав). Знаю, що опрацьовується можливість проведення робочої зустрічі безпосередньо на українсько-польському кордоні у пункті пропуску «Краківець-Корчова».

Розраховую, що такий формат перемовин дозволить українській стороні не лише надати переконливі аргументи на користь збереження погодженого щорічного обсягу квот, а й спільно з польськими колегами оцінити реальну обстановку на міждержавному кордоні, почути проблеми вантажоперевізників. 

- Президент Польщі Анджей Дуда пообіцяв на саміті “Ініціативи трьох морів” (Тримор’я) 19-20 жовтня в Естонії ініціювати питання співпраці з Україною. На який формат співпраці можна розраховувати? Раніше зазначалося, що Україна не може приєднатися до цієї ініціативи, оскільки не є членом ЄС, чи змінилося щось нині? 

- Перш за все слід зазначити, що «Тримор’я» є перспективним форматом міжрегіональної співпраці по лінії Адріатичне–Балтійське–Чорне моря. Такий формат просто неможливо уявити без України.

Ініціатива «Трьох морів» – це про конкретні проєкти в транспортно-транзитній, інфраструктурній, енергетичній та інших сферах. Відтак, взаємодія з державами-учасницями Ініціативи, членами якої є 12 країн Євросоюзу, – предметний інтерес України.

Ми зацікавлені брати участь у форматі «Тримор’я» та готові робити внесок у реалізацію спільних проєктів.

До речі, така співпраця вже відбувається у рамках проєкту з розбудови транспортного коридору Via Carpatia. Шлях з грецького міста Салоніки до литовського порту Клайпеда включає ланку протяжністю 730 км, яка проходить Польщею уздовж кордону з Україною. Наша держава здійснює будівництво власних автошляхів, які зможуть доєднатися до коридору Via Carpatia. Це в перспективі – пункти перетину Ягодин та Рава-Руська в напрямку Люблін, а також Краковець у напрямку Жешув.

Знаємо, що формат «Тримор’я» передбачає можливість інших країн долучитися до цієї важливої ініціативи у якості спостерігача. Саме в цьому полягав меседж, який озвучив президент Зеленський своєму польському колезі. Такий статус вже мають Німеччина та США. Як бачите, перелік нечисельний, але доволі потужний.

На особливу увагу заслуговує той факт, що президент Дуда, який у 2016 році був одним з ініціаторів створення «Тримор’я», дуже позитивно розглядає перспективу залучення України до цього формату.

Україна відкрита до обговорення форматів і рівня залучення до діяльності «Тримор’я». Сподіваємося на прогрес у цьому питанні за допомогою наших польських партнерів. 

- Чи висловлювала польська сторона зацікавленість у збільшенні польських інвестицій в Україну? Які сфери є найбільш цікавими для польських інвесторів?

- Польські компанії інвестують в Україні, обсяги таких інвестицій перевищують півмільярда доларів США. Однак цілком очевидно, що, з огляду на добру динаміку двостороннього товарообігу та географічну близькість наших держав, наявний портфель польських інвестицій – далеко не межа.

Пріоритетом президента Зеленського є системне поліпшення інвестиційного клімату. У серпні цього року було підписано закон про залучення інвестицій, що дозволяє усунути проблеми, які заважали повноцінному функціонуванню та подальшому розвитку ринків капіталу в Україні. Вже незабаром буде прийнятий пакет законодавства про «інвестиційну няню», який надаватиме унікальні податкові пільги стратегічним інвесторам (обсяг інвестицій – від 30 млн євро). Буде спрощено процеси будівництва, підключення до електромереж, надра- і землекористування.

Відтак, наші країни мають значні перспективи для нарощення інвестиційної співпраці.

У рамках візиту президента Дуди було підписано Договір про конфіденційність між Фондом державного майна України та польською Державною нафтогазовою компанією «PGNiG». Наші очікування – збільшення обсягу польських інвестицій в економіку України. Наразі відомо про плани польської компанії щодо інвестицій в енергетичну галузь. Плани доволі амбітні.

Задля координування позицій українських та польських інвесторів і бізнес-кіл, у рамках візиту президента Дуди було ініційоване проведення двостороннього економічного форуму. Він мав свої особливості. По-перше, акцент було зроблено на транспортній, транзитній, інфраструктурній та енергетичній сферах співпраці. По-друге, місцем форуму було обрано регіон України, а саме – Одесу. Цей формат став зручним майданчиком для бізнесу України й Польщі задля налагодження безпосередніх контактів, предметного обговорення конкретних проєктів, а також для отримання інформації «з перших рук» щодо можливостей для приватизації в Україні. 

- Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович анонсував на початку листопада зустріч у Варшаві зі своїм польським колегою. Чи відомий уже порядок денний цієї зустрічі? Які питання у контексті відновлення історичної пам'яті є пріоритетними для України у відносинах з Польщею? 

- Перш за все зазначу, що питання спільної історичної пам’яті є досить чутливою темою. Для її предметного обговорення важливо всіляко сприяти налагодженню діалогу між експертами, істориками та країнознавцями. Між тими, хто здатен фахово, без зайвих емоцій вивчати питання нашого спільного минулого.

Наша позиція чітка й зрозуміла: чутливі питання історичної спадщини між Україною та Польщею не повинні виноситися на найвищий державний рівень.

Відтак, позитивом переговорів на рівні президентів України та Польщі стало узгоджене рішення про відновлення повноцінного діалогу на рівні профільних державних інституцій.

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович та директор Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек погодились провести переговори вже 4 листопада 2020 року у Варшаві. Ми підтримуємо доцільність перезавантаження українсько-польського форуму істориків під егідою інститутів національної пам’яті.

Очевидно, що порядок денний такої зустрічі буде доволі насиченим.

Відзначу головне – нам треба пам’ятати і знати історію, спільно віддавати шану невинним жертвам минулого, але не використовувати трагічні сторінки історії для зведення рахунків чи як подразник для наших відносин.

Історія не повинна жодним чином впливати на стратегічне партнерство, яке існує між нашими державами і дружні взаємини між нашими народами. 

- Президент Володимир Зеленський на спільній з президентом Польщі Анджеєм Дудою пресконференції заявив, що Україна очікує на відновлення повного списку імен загиблих українців на меморіальній плиті на могилі вояків УПА на горі Монастир неподалік польського міста Перемишля. Як відреагувала польська сторона на таку заяву? 

- Відновлення місця пам’яті українців на горі Монастир було принциповим питанням. Нагадаю, що меморіальна плита залишалася у понівеченому стані з 2015 року.

Президент Зеленський особисто порушував це питання перед президентом Дудою, і меморіальну плиту було реконструйовано. Звичайно, що ми сподівалися на її відновлення у первісному вигляді. Але розцінюємо це як перший крок. Наступним має стати внесення цього місця до Воєводського реєстру військових поховань, як передбачено польським законодавством. Це дозволить забезпечити належну опіку цьому місцю пам’яті з боку польської держави.

А далі – кропітка робота над тим, щоб ім’я кожної особи, яка похована у цій братській могилі, було увічнене на надгробній плиті. Про це чітко заявив президент України на зустрічі зі своїм польським колегою в Києві. 

- Загалом упродовж 2014-2020 рр. на території Республіки Польща було скоєно щонайменше 19 актів вандалізму щодо 9 українських пам’ятників та місць поховань. Скільки пам'ятників ще лишаються не відновленими? Які шанси на їх відновлення?

- За даними Інституту національної пам’яті України, на території Польщі існують 93 пам’ятники та пам’ятні знаки, присвячені діячам і подіям, що пов’язані з історією нашої держави. При цьому, дозвільні документи наявні на 22 об’єкти. Схожа ситуація спостерігається і з польськими пам’ятниками та пам’ятними знаками в Україні. Різняться лише цифри: відомо про 231 об’єкт, 177 з яких встановлені з порушенням процедур.

Позиція України – проста й зрозуміла. Плюндрування могил, пам’ятних знаків не може виправдовуватися політичною доцільністю або коментарями про порушення визначених законом процедур щодо встановлення надгробків або пам’ятників.

Наруга над місцями поховань та вандалізм щодо пам’ятників – абсолютно неприйнятні практики.

У спільній заяві обидва президенти засудили акти наруги над місцями пам’яті й культурними спорудами.

Тому далі інститути національної пам’яті та міністерства культури України і Польщі мали б опрацювати такий формат взаємодії, який дозволив би легалізувати усі місця пам’яті, взяти їх під належну опіку, відповідно до національного законодавства двох країн, і не допускати «війни пам’ятників» у майбутньому. 

- Підсумовуючи результати візиту Анджея Дуди в Україну, як можете схарактеризувати розвиток українсько-польських відносин? Які сфери економіки мають найбільший потенціал до зростання обсягів співпраці? Чи є прогрес у діалозі з історичних питань? 

- Основний і беззаперечний позитив візиту – підтвердження стратегічного партнерства України та Польщі. Це означає, що Київ та Варшава налаштовані на співпрацю з широкого спектру питань у політичній, безпековій, торговельно-економічній, енергетичній, культурно-гуманітарній та іншій сферах.

Однак нині така налаштованість не залишається у вигляді сухої констатації прес-релізів у ЗМІ. Добра тональність переговорів між президентами, узгоджені сигнали, які були озвучені ними під час спільної пресконференції, посилена увага обох держав до практичної складової співпраці – усе це свідчить на користь справжнього перезавантаження двостороннього діалогу.

Такі наміри зафіксовані й у спільній заяві Володимира Зеленського та Анджея Дуди.

Очікуємо, що за результатами зустрічей та переговорів з польськими партнерами ми зможемо зафіксувати відчутні зміни у наповненні двостороннього діалогу, пожвавлення у сферах торгівлі та інвестицій, просування у вирішенні питань, які упродовж років лишалися «на паузі».

Реалізації цих завдань має сприяти і регулярна діяльність Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща на рівні дипломатичних радників глав держав. Маю честь бути співголовою цього Комітету від української сторони. Співголовою від польської сторони є державний секретар – керівник Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський.

Розраховую, що вже до кінця року я відвідаю Варшаву, де має відбутися чергове засідання оновленого Консультаційного комітету президентів у повному складі. Маємо узгодити календар першочергових заходів двостороннього політичного діалогу та визначити алгоритм виконання рішень президентів України й Польщі. Сподіваюся, що відтепер наш діалог у такому форматі буде регулярним.

Олена Литвиненко. Київ

Фото: Офіс Президента