Разумков розповів, на якому «етапі» законопроєкт про референдум
Як передає Укрінформ, про це на брифінгу 14 жовтня сказав голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
“Щодо закону про референдум... зараз він готується до другого читання. Я думаю, що найближчим часом навіть в листопаді. Він один з пріоритетних, це президентський законопроект визначений як невідкладний. Як тільки він буде готовий, будемо розглядати”, - сказав Разумков.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 18 червня ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт №3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум», яким передбачаються чотири види всеукраїнського референдуму, зокрема за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями.
Водночас згідно з текстом законопроєкту, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, що суперечать положенням Конституції, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення її державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії; віднесені Конституцією України і законами до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.
На всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.
Проєктом закону розширено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у ЦВК. Очікується, що це сприятиме посиленню легітимації рішень, ухвалених на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.
