Повна версія інтерв’ю Президента України Володимира Зеленського словацькому економічному виданню Hospodárske noviny.
– Пане Президенте, ви на цій посаді вже понад рік. Упродовж електоральної кампанії дехто вважав, що ви виступали за нормалізацію відносин з РФ. Як ви оцінюєте їх зараз? Чи бачите покращення або кінець війни?
– З Росією у нас складні відносини. Сьомий рік триває війна на Донбасі. Росія анексувала наш півострів Крим. Водночас історично раніше у нас було чимало економічних і людських контактів, які довелося болісно обривати.
Війна на сході України забрала понад 14 тисяч життів, скалічила десятки тисяч доль, зруйнувала родини, забрала дім у мільйонів. Говорити про нормалізацію – це накладати штампи на складні процеси. У цьому випадку – процес переговорів щодо досягнення миру.
Лише цьогоріч нам вдалося встановити реальний режим припинення вогню. Він протривав 42 дні, поки не сталися дві серйозні провокації: у результаті один наш військовий загинув, двох було поранено. Однак і після цього українській армії вистачило мужності та мудрості зберегти перемир'я – найдовше за шість з половиною років. Розумію, наскільки воно хистке, і полегшено видихаю, щодня відкриваючи звіти про ситуацію на Донбасі. Але також розумію, наскільки цей режим тиші ефективний: зупинився нескінченний процес втрат наших військових і цивільних, місцеві мешканці вперше за багато років почули «тишу», і це має неабиякий психологічний ефект. Повірте, всі вже стомилися й хочуть миру. Зараз основне завдання для всіх – від стабільної «тиші» йти до сталого миру.
Торік ми відновили перемовини лідерів «Нормандської четвірки»: України, Німеччини, Франції та Росії, – які до цього не відбувалися три роки. Без цих перемовин, без діалогу з Путіним, ми не зможемо добитися миру.
За рік мого президентства нам вдалося повернути майже 150 людей з полону – з Росії та окупованих територій. Ми розвели війська на Донбасі на трьох позиціях, проводимо активне розмінування території. А 11 вересня на зустрічі радників лідерів Нормандського формату було домовлено про допуск МКЧХ на окуповану територію Донбасу.
Україна зацікавлена в мирі найбільше, бо війна – на нашій території. Але на шляху до миру має бути рух двох сторін, і ключові кроки має зробити Росія, яка контролює окуповані території України. Ми хотіли б бачити більше прагнення Москви пришвидшити досягнення миру.
Звісно, війна триває лише на 3% нашої території, однак нам все одно потрібна підтримка Заходу. Війна на Донбасі дестабілізує ситуацію на всьому континенті. Це втрати для економіки та людського капіталу.
Всі війни коли-небудь закінчуються. Питання в тому, скільки вони тривають, скільки життів забирають, скільки страждань приносять. Ми впевнені на 100%, що українські міста – Донецьк і Луганськ – це наші міста, там наші люди, як і в Криму, до речі. І якби не зовнішнє втручання, то й Донецьк, і Луганськ, і Крим нормально жили б у єдиній нашій державній системі.
– Чи спілкуєтеся ви напряму з Путіним? Як би ви описали ваші стосунки?
– У нас є різні формати спілкування з Президентом Путіним – це і Нормандський чотиристоронній формат, і двосторонній формат: коли є така необхідність, ми говоримо напряму. Це допомагає знайти потрібні рішення, важливі не лише для України, але й для всієї Європи. Наприклад, торік у грудні ми досягли домовленості про транзит російського газу через територію України. Це гарантує енергетичну стабільність для всієї нашої частини континенту. Розмовляв із Путіним і 26 липня – напередодні встановлення режиму припинення вогню на сході. І ми маємо найдовший режим «тиші». Комунікація з Президентом Росії обмежена, але предметна. Як перфекціоніст я хотів би більшої ефективності від нашого діалогу.
– Чи стурбовані ви ситуацією в Білорусі? Чи може дестабілізація там бути небезпечною для України?
– Така криза має вплив не лише на сусідні з Білоруссю країни. Події там уже мають наслідки для Європи. Ми бачимо, що виникла найбільша політична криза за всі роки незалежності Білорусі. Вона також пов’язана з економічною та соціальною кризами, які вже визріли та проявляють наслідки. Якщо сценарій буде негативним, це означатиме щонайменше сотні тисяч біженців з Білорусі до країн Європи.
Чесні вибори Президента – найкращий вихід із цієї кризи. Якщо кандидати впевнені у своїй перемозі, то немає чого боятися ще одних виборів. Це дії влади, яка не боїться свого народу. Я також наголошую, що має бути діалог із суспільством, треба уникати насильства. Це дії влади, котра дбає про свій народ.
– Україна – серед найбільш уражених COVID-19 країн у Європі. Які ви бачите причини?
– Причини зростання кількості інфікувань в Україні – такі ж, як і в будь-якій іншій країні. Люди втомилися від загрози COVID-19, від карантинних обмежень і постійної емоційної напруги. Люди дуже хочуть повернутися до звичного життя. Найбільше спалахів спровоковано на вечірках, концертах, весіллях, у клубах, під час релігійних обрядів.
На початку цієї кризи ми відреагували дуже оперативно – за рахунок карантину нам реально вдалося не допустити великого удару пандемії, як це було, наприклад, в Італії або Іспанії. Зараз у нас у країні діє адаптивний карантин, який дає змогу гнучко реагувати на виклики в тому чи іншому місці.
У другому кварталі ми мали спад економіки – як і всі інші країни. У нас було мінус 11,4% ВВП. Це час найбільших карантинних обмежень. Але вже до кінця року економічне відновлення стане відчутним і стійким. Уже другий місяць поспіль фіксуємо зростання експорту, що є дуже хорошою ознакою. Зростають міжнародні резерви нашого Національного банку.
Як і інші країни, ми зосередилися на допомозі потерпілим від пандемії: розробили програму дешевого кредитування для бізнесу, фінансової компенсації тим, хто втратив роботу, активізували допомогу з пошуком роботи зареєстрованим у центрах зайнятості та інші програми.
Важливо, щоб вакцину винайшли якнайшвидше і щоб ми всі, працюючи разом і допомагаючи один одному, розробляли загальноєвропейські відповіді на негативні наслідки пандемії.
– Чи задоволені ви розвитком відносин з ЄС? Чи є прогрес у питанні інтеграції України в Євросоюз?
– Євросоюз – наш ключовий партнер у питаннях відновлення суверенітету та територіальної цілісності й підтримки реформ. З часу підписання Угоди про асоціацію ЄС став головним торговельним партнером України, частка якого становить вже понад 40% нашої зовнішньої торгівлі. Від початку безвізового режиму у 2017-му українці здійснили 50 мільйонів подорожей до країн Євросоюзу.
Однак Україна хоче повної інтеграції до ЄС. Ми – європейська країна й можемо багато чого дати Європі, працюючи спільно, від ситуації в Україні залежить чимало на Європейському континенті, тож було б логічно, якби Україна стала повноправним членом Європейського Союзу. Ми прагнемо отримати від ЄС чітку, ясно сформульовану перспективу членства для України. Для українців важливо, що Євросоюз визнає та підтримує наші прагнення.
Зараз ми працюємо над тим, щоб максимально використати потенціал Угоди про асоціацію для подальшого поглиблення інтеграції між Україною та ЄС, а також адаптувати торговельну частину Угоди до сучасних економічних реалій. Це буде однією з важливих тем Саміту Україна – ЄС 1 жовтня у Брюсселі.
– Як Словаччина могла б допомогти вам у цьому, будучи одним з найближчих сусідів?
– Словаччина вже має те, до чого ми тільки йдемо, – повноправне членство у Євросоюзі. Тож буде природно, якщо ми спільно зі Словаччиною думатимемо над розвитком і розширенням ЄС. Будь-якій країні буде приємніше мати ще й на сході сусіда – країну ЄС. Це зовсім інший – кращий – рівень прогнозованості, розвитку та співпраці. Для нас дуже важливо, що підтримка європейської перспективи України згадується в програмі нинішнього словацького уряду.
Свого часу Словаччина успішно подолала виклики на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, маючи потужний стимул – чітко сформульовану перспективу членства в ЄС і НАТО. Україна не має такого стимулу. Попри це, ми обрали курс і рухаємося вперед, усвідомлюючи, що необхідні реформи – в інтересах нашого народу та держави.
Реформована й сильна Україна здатна суттєво зміцнити Союз, який шукає нове місце й належну роль у світі. Ми розраховуємо на підтримку наших ініціатив щодо поглиблення секторальної інтеграції в енергетиці, цифровій економіці, торгівлі. Сподіваємося й на активну позицію Словаччини при підготовці нової довгострокової стратегії подальшого розвитку Східного партнерства, яка має максимально враховувати амбіції та потреби партнерів і ґрунтуватися на принципі диференціації.
– Яким буде ваш основний меседж під час візиту до Словаччини?
– Ми будемо діяти згідно зі словацьким прислів’ям «Добрий сусід важливіший, ніж далекий родич». Також сподіваюся, що ще за нинішнього покоління між Україною та Словаччиною зникне шенгенський кордон і обидві країни будуть належати до єдиного європейського простору.
Також ми розраховуємо, що Словаччина підтримуватиме Україну на шляху до відновлення суверенітету та територіальної цілісності.
– У яких сферах ви бачите основні можливості та потенціал для посилення співпраці між нашими країнами?
– Україна та Словаччина мають розвивати взаємовигідні торговельно-економічні відносини. Бачимо потенціал для нарощення співпраці в сільському господарстві. Україна посідає провідні позиції у системі світової продовольчої безпеки, є надійним торговельним партнером, який послідовно дбає про якість власної продовольчої й сільськогосподарської продукції, приводячи її у відповідність до норм і стандартів ЄС.
Перспективними є низка інфраструктурних проектів, серед яких хотів би відзначити відновлення повноцінного функціонування Міжнародного аеропорту «Ужгород». Під час мого візиту заплановано підписання угоди, яка дасть змогу відновити регулярні польоти до міста Ужгорода.
Маємо спільне стратегічне бачення України і Словаччини у розвитку транзитного потенціалу та вдосконалення доставки вантажів у контейнерах з ЄС у Китай і в зворотному напрямку. Варто активізувати роботу сторін з розвитку логістичних терміналів у Чопі, Мукачеві, Кошице. Енергетична безпека – беззаперечно, наш стратегічний пріоритет. Ефективна співпраця між операторами наших країн за європейськими правилами дасть максимальний економічний ефект.
– Чи є у вас план, як привабити словацьких туристів до України після пандемії?
– Ми почали відновлення інфраструктури у загальнонаціональному масштабі – дороги, об’єкти соціальної, спортивної інфраструктури, культури. Це – велика інвестиція у збільшення комунікації. Це спілкування, розширення економічних зв’язків, туризм. У нас є стратегія створення туристичних «магнітів» у кожному нашому регіоні – особливих об’єктів, які зацікавлять мільйони туристів. Ми їх відновлюємо, робимо всю інфраструктуру – і це працюватиме, щоб, зокрема, й наші друзі зі Словаччини могли відкрити для себе Україну.
У нас зараз є унікальні бізнес-можливості – кваліфіковані люди, великий потенціал креативних індустрій, зокрема і для кіновиробництва, індустрії реклами, ми розвиваємо концесійні проекти, впроваджуємо земельну реформу. Ось до цього всього додамо ще й інфраструктуру, і це точно зробить Україну більш «зрозумілою» для ЄС, коли закінчиться пандемія.
– Чи братимете ви участь в інших подіях під час візиту до Словаччини?
– У межах мого візиту до Братислави, крім зустрічі з Президентом Словаччини Зузаною Чапутовою, з якою в нас уже склалися теплі відносини під час її візиту до Києва, передбачені також зустрічі з Прем’єр-міністром Ігорем Матовичем і Головою Національної ради Борисом Колларом. Під час моїх закордонних візитів я приділяю важливу увагу зустрічам з українською громадою. Така зустріч планується й під час мого візиту до Словаччини.
– Чи будуть у вашій делегації представники українського бізнесу?
– Через обмеження, пов’язані з COVID-19, ми сформували максимально компактну делегацію, без представників бізнесу. Сподіваюся, що ми зможемо організувати повномасштабний українсько-словацький бізнес-форум, щойно ситуація дозволятиме. Нагодою для такого форуму може стати чергове засідання Українсько-словацької змішаної комісії з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва.
– Як би ви описали розвиток словацько-українських відносин за останні 15 місяців?
– Я відчуваю щирий інтерес до України з боку Президента Зузани Чапутової. Високо ціную те, що новий уряд Словаччини на чолі з Ігорем Матовичем активно підтримує трансформацію та європейську перспективу України й виступає проти порушення територіальної цілісності нашої країни. В Україні також оцінили жест солідарності з боку Словаччини у подоланні наслідків пандемії COVID-19 та наслідків повеней на заході нашої країни.
Фото: Офіс Президента