У КСУ знову оскаржили кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

У КСУ знову оскаржили кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Укрінформ
До Конституційного Суду надійшло подання 47 народних депутатів щодо кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Текст подання, яке направили народні депутати Григорій Мамка і Олег Волошин ("Опозиційна платформа - За життя"), оприлюднено на сайті Судуповідомляє Укрінформ.

Народні депутати, зокрема, зазначають, що ст. 368-5 ККУ не відповідає статтям 1, частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8 Конституції.

Зокрема, ініціатори подання апелюють до рішення КС від 26 лютого 2019 року, яким було визнано неконституційною ст. 368-2 ККУ, що також передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

На думку авторів подання, до кримінальної відповідальності може притягатися посадова особа, "яка хоч і набула у власність активи, вартість яких більш ніж на шість з половиною тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, однак набуття таких активів відбулося виключно за рахунок законних доходів членів її сім'ї".

Парламентарії вказують, що використання у диспозиції частини першої статті 368-5 ККУ такої юридичної конструкції, як «перевищує її законні доходи», породжує правову невизначеність, оскільки неможливо однозначно визначити, за який саме період необхідно буде рахувати доходи відповідної особи для встановлення у її діяннях складу злочину у вигляді незаконного збагачення.

Читайте також: САП уже відкрила близько 10 справ про незаконне збагачення

Автори подання вважають, що покладення на посадову особу обов'язку доведення непричетності до активів іншої особи суперечить конституційним приписам частин першої, другої статті 62 Конституції, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Нардепи вказують, що "ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину".

У поданні йдеться, що стаття 368-5 ККУ дозволяє поширити свою дію на діяння, що були вчинені до набрання нею чинності, а тому не відповідає статті 58 Конституції.

Народні депутати також оскаржують ст. 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування.

Автори подання оскаржують положення закону "Про запобігання корупції", у якому йдеться, що має декларуватися майно дітей посадовців, які не досягли повноліття незалежно від їхнього спільного проживання, а також осіб, які разом проживають і пов'язані спільним побутом, але не перебувають у шлюбі. Оскаржується і норма цього закону, яка надає право проводити моніторинг життя посадовців.

Читайте також: Суд закрив справу про незаконне збагачення експрокурора Кулика

Оспорюються також положення Цивільного процесуального кодексу, згідно з яким справи про визнання необгрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом.

Автори подання також просять перевірити на конституційність положення закону "Про прокуратуру", згідно з яким представлення інтересів держави в суді у справах про визнання необгрунтованими активів і стягнення їх в дохід держави здійснюють прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Нардепи вважають, що юридична конструкція низки оспорюваних положень Цивільного процесуального кодексу та пов'язаних з ними положень законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» дозволяє позбавляти права приватної власності через не передбачений Конституцією інститут визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого 2019 року КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення

Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Після цього рішення КС були закриті 65 кримінальних справ НАБУ стосовно високопосадовців, які були порушені за фактом їх незаконного збагачення.

У 2019 році Верховна Рада затвердилак нову статтю 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-