Міжнародна спільнота не має права заплющувати очі на реабілітацію Сталіна у Росії - МЗС
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у коментарі МЗС до дня початку Великого терору 30-х років ХХ століття.
«Сьогодні в Росії активно відроджується культ Сталіна, а політика історичної пам’яті спрямована на замовчення, применшення або виправдання злочинів радянської влади. Більше того, репресії в дусі сталінського НКВД тривають і сьогодні. Окупувавши Крим і частину Донбасу, Росія провадить на цих територіях масові репресії. Убивства, зникнення людей, арешти, несправедливі суди та жорстокі тортури стали там повсякденним явищем. Жертвою переслідувань у Криму стала ціла нація – кримські татари, корінний народ півострова», - зазначається в коментарі.
На жаль, антигуманні репресії свободи слова та вираження поглядів не відійшли в минуле з розпадом СРСР, констатували в МЗС.
Українські дипломати вважають, що особливу увагу всього світу мають привертати непоодинокі випадки політичних переслідувань в Росії тих, хто бореться за встановлення історичної справедливості. У цьому контексті у МЗС звернули увагу на те, що 22 липня за сфабрикованими звинувачуваннями було засуджено до трьох з половиною років ув’язнення відомого історика та правозахисника Юрія Дмитрієва, який власне й відкрив усьому світові правду про репресії в урочищі Сандармох.
«Міжнародна спільнота не має права заплющувати очі на такі кричущі порушення прав людини в Росії, на згортання демократії, реабілітацію Сталіна та цензурування історії. Адже сталінський дух необхідний нинішньому керівництву Кремля для того, щоб забезпечити собі необмежену владу, а також реалізувати свої агресивні плани відродження російської імперії», - акцентували у зовнішньополітичному відомстві.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 5 серпня Україна вшановує пам’ять жертв Великого сталінського терору - саме цього дня 1937 року набрала чинності постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», яка запустила маховик масового винищення.
В Україні Великий терор став продовженням Голодомору, але головний удар був спрямований не на селянство, а на інтелектуальну еліту нації. Внаслідок рішення, прийнятого 5 серпня 1937 року, протягом кількох днів жовтня-листопада у карельському урочищі Сандармох було страчено майже триста представників української інтелігенції - вчених, митців, державних діячів.
