Ексдепутат Опоблоку пояснив, навіщо оскаржують "мовний" закон

Про це заявив під час усних слухань у Конституційному суді даного подання один з авторів народний депутат 7-8 скликань від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За його словами, закон про мову був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради.

«Відбувалися не персональні голосування… один народний депутат зізнався, що його не було у залі пленарних засідань, але його картка проголосувала. У цьому ми зазначаємо порушення конституційної процедури оспорюваного нами закону», - сказав він.

Автор подання також послався на рішення КСУ від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним так званого закону «Ківалова-Колесніченка» через порушення процедури його ухвалення.

Водночас, як доповів суддя у даній справі Сергій Головатий, у конституційному поданні автори вказують, що тодішній Голова ВР Андрій Парубій порушив процедуру розгляду законопроєкту і недотримав встановлену регламентом Верховної ВР процедуру обговорення та ухвалення законопроєкту.

Як зачитав Головатий, у поданні, зокрема, йдеться, що законопроєкт розглядали упродовж 20 пленарних засідань і депутати подали 2082 правки, за наслідком голосування яких у тексті виникли суперечності і прогалини, які, як стверджують автори подання, виключили можливість застосування норм цього закону після остаточного його ухвалення і набрання чинності.

«Голова Верховної Ради перевищив свої повноваження доручивши головному комітету внести редакційні уточнення з урахуванням поправок, внесених безпосередньо на пленарному засіданні ВР під час розгляду законопроєкту. А головний комітет формулював поправки до тексту закону за законодавчо встановленою процедурою», - зачитав частину тексту з подання суддя Головатий.

Як зазначив суддя-доповідач, у конституційному поданні йдеться, що головний комітет 24 квітня вніс до законопроєкту не тільки редакційні уточнення з урахування поправок внесених безпосередньо на пленарному засіданні, а й повернув до тексту проєкту закону низку поправок, які Верховна Рада не підтримала.

«Головний комітет повністю змінив редакцію деяких норм, які було ухвалено за наслідком розгляду Верховною Радою поправок під час другого читання. А Голова ВР вніс пропозицію ухвалити у другому читанні і в цілому саме в тій редакції, що запропонував головний комітет», - зачитав Головатий.

Окрім цього зазначив суддя, у матеріалах подання йдеться, що під час ухвалення закону про мову нібито було порушено вимоги особистого голосування народних депутатів. Зокрема, закон ухвалили за підтримки 278 народних депутатів, але серед тих, хто проголосував, 22 народні депутати не були зареєстровані того дня під час письмової реєстрації у Верховній Раді (голосували тільки їх картки).

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 7 липня, Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи за поданням про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила новий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон набув чинності 16 липня.

Документ, серед іншого, передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Разом із тим іноземні військовослужбовці, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Передбачається, що за п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Водночас 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".