Уряд без програми – і що тепер...
Лише 207 народних депутатів при мінімально необхідних 226 проголосували за доопрацьовану Програму діяльності уряду, яку 18 червня повторно представив парламенту прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Це означає, що програму не ухвалено: за Регламентом, доопрацювати свій стратегічний план роботи уряд може лише один раз – і цю можливість він уже використав. Нове ж подання програми можливе не раніше, як через рік після несхвалення попередньої. За Конституцією, не маючи ухваленого програмного документа діяльності, Кабмін не має й імунітету. Тобто, Кабмін може залишатися працювати до тих пір, поки Верховна Рада виявлятиме йому довіру, але в будь-який момент його можуть відправити у відставку. Водночас, на якість роботи уряду відсутність програми навряд чи вплине, хіба що він більше фокусуватиметься на тактичних цілях.
Що і чому не сподобалося депутатам
Після голосування у Раді Денис Шмигаль заявив журналістам, що його програму не підтримали через небажання дати річний імунітет. “Уряд цікавить не імунітет, а добробут в Україні”, – акцентував прем’єр.
Нагадаємо, що два тижні тому депутати вже розглядали програму Кабміну. Тоді її розкритикували через “загальники” та відправили на доопрацювання. Обсяг доопрацьованої програми збільшився майже у десять разів – з 10 до 85 сторінок тексту. Та на розгляд цього документу депутати потратили трохи менше години.
Під час обговорення її критикували практично всі фракції та групи, особливо опозиційні "Голос", ЄС, "Батьківщина" та ОПЗЖ. А депутат від «Слуги народу» Тетяна Циба сказала, що для відхилення програми уряду є кілька причин: «Дехто в комітетах не погодив програму, оскільки не все з їхніх пропозицій було враховано. Були інші претензії – у частини депутатів щодо „не конкретності“ програми. Гасла – це добре, але ж де цифри?», – пояснює Циба позицію своїх колег по монобільшості, які відмовилися голосувати за програму свого ж уряду.
Це при тому, що у оновленому документі цифри і конкретика якраз були. Зокрема.
В макроекономіці
Якщо у програмі попереднього уряду йшлося про те, що у наступні п'ять років українська економіка має зрости на 40%, то програма Кабміну Дениса Шмигаля реалістично визнавала – через коронакризу Україна опинилася на порозі економічного падіння «глибиною» у 4-8% ВВП.
За розрахунками НБУ, у 2020 році Україна може зіткнутися з падінням експорту до 10%, імпорту – до 14,5%, зростанням дефіциту бюджету до 8% ВВП та підвищенням рівня безробіття до 9,5%.
В бізнесі
Тому нинішній уряд головною ціллю декларував підтримку малого та середнього бізнесу, а також збереження та створення 500 тис. нових робочих місць. Йшлося про новий закон про працю та ідеї, як залучити українських заробітчан до роботи в рідній економіці.
Були наміри "запровадити податкові стимули щодо спрямування частини прибутку підприємств на реінвестування у власний розвиток", але це стосувалося великого бізнесу.
В енергетиці
Поки в Україні тривав карантин, в енергетиці різко загострилася криза, яка порушила баланс виробництва, призвела до скорочення виробництва електроенергії на атомних станціях та зростання боргів перед виробниками енергії. Кабмін обіцяв «розрулити» це питання та прибрати дисбаланси.
У сільському господарстві
В частині реалізації земельної реформи, уряд Шмигаля планував запровадити систему моніторингу земельних відносин, створити і запустити національний портал геопросторових даних, який би об'єднав усі наявні земельні кадастри та реєстри, сприяти розвитку фермерства – через програми здешевлення та гарантування кредитів.
У технологіях
На продовження напрацювань попереднього Кабміну в частині цифровізації країни в уряді розраховували, що до 2024 року усі 100% публічних послуг будуть доступні бізнесу і населенню онлайн, і що ними користуватимуться 60% українців. При цьому кількість центрів надання адміністративних послуг та кількість самих послуг мали збільшитися на третину, а доступ до швидкісного інтернету мали би 95% населення України.
Із нових цілей уряду у цій сфері було те, що у галузі ІТ формуватиметься не 4%, а усі 10% ВВП країни.
У національній безпеці
Підтверджувалися наміри і надалі виділяти на оборону не менше 5% ВВП країни і шукати ідеї знешкодження російської агресії та повернення Криму. Для громадян, що постраждали від конфлікту, урядова програма передбачала забезпечення постійним і тимчасовим житлом щонайменше 1500 сімей внутрішньо переміщених осіб, а також унормування процедури реєстрації місця проживання 800 тис. переселенців.
У соціальній сфері
В уряді Шмигаля розраховували, що пенсії становитимуть до 40% від заробітку і буде запроваджено другий (накопичувальний) рівень пенсійної системи. Для врегулювання дефіциту Пенсійного фонду задумувався "перегляд стимулів до сплати єдиного внеску".
Уряд ставив ціль аби за час його роботи кількість громадян, які б поліпшили свої житлові умови, збільшилася на 20%. Розглядалася ідея запуску спеціальної програми іпотеки під 10% та реструктуризації заборгованості населення за спожиті комунальні послуги.
В культурі
У сфері культури уряд мав у планах, наприклад, включити уманський парк "Софіївка" до об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО, створити "інноваційний та науковий хаб" в Чорнобильській зоні, добудувати Меморіал жертв Голодомору, Алею Героїв Небесної Сотні та Музей Революції Гідності в столиці. А також підвищити частку україномовних книг, виданих українськими видавцями, до 78%.
Також в Кабміні розраховували, що до 2024 року іноземні туристи витрачатимуть в Україні у п'ять разів більше, ніж у 2019, а туристичний потік, починаючи з наступного року, зростатиме на 2% щороку.
Життя в умовах тактики – українцям не звикати
Те, що Рада не схвалить програму дій уряду, за словами експертів, було досить очікуваним.
“Якщо першу версію програми відхилили, зокрема, з економічної точки зору, то в несприйняття другої вже втрутилася політика, оскільки за 100 днів уряд встиг багато з ким "побити горшки", – таку думку в прямому ефірі 24 каналу висловив економічний експерт, президент інвестиційної Групи “УНІВЕР” Тарас Козак.
У розмові з Укрінформом, його підтримав і ексвиконувач обов’язків міністра економіки, керівник з політичних питань у Київській школі економіки Павло Кухта. “Вважаю, що нічого особливого в роботі уряду і парламенту, а тим паче – в житті країни – після провалу проєкту програми не станеться. Просто Кабмін не матиме річного “імунітету” від ухвалення політичного рішення про його відставку”, – переконаний він.
Суть урядової програми у тому, щоб скоординувати учасників політичного процесу – зокрема, парламент і уряд – довкола стратегічних цілей, домовитися про спільну роботу і спільну відповідальність. Тому в ідеалі урядова програма має базуватися на коаліційній угоді парламентських фракцій. “Запропонована ж нинішніми урядовцями програма, на жаль, не такого рівня, щоб структурувати роботу або якось по-особливому скеровувати діяльність Кабміну і окремих міністерств. Як на мене, проєкт явно гірший, ніж програмні документи попередніх урядів. Він не є якимось стратегічним документом, що б координував усю державну політику. Тому сьогоднішнє рішення парламенту суто політичне. Як і очікувалося, уряд не отримає імунітет. Тож при потребі відправити у відставку його буде легше”, – коментує пан Кухта.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський доповнює: нинішнє політичне рішення парламенту сигналізує бізнесу, що уряд не є стійким і не користується абсолютною підтримкою більшості у Верховній Раді. Відповідно, виконання зобов’язань, які Кабмін може на себе брати, не завжди від нього залежатиме. Стосується це як підтримки законопроєктів у парламенті, так і безпосередньо дій уряду. “Тобто, йдеться про поганий знак з точки зору довіри до Кабміну з боку бізнесу та різних інституцій, починаючи від Міжнародного валютного фонду – до галузевих асоціацій і конкретних інвесторів, з якими уряд укладає домовленості. Як-от, підписаний нещодавно Меморандум із виробниками “зеленої” енергії. І це може мати негативний вплив на економічну ситуацію в країні загалом. Бо чим менше довіри до урядових ідей та рішень, тим гірше”, – стверджує Гліб Вишлінський.
Безперечно, в країні принципово нічого не зміниться. Окрім хіба що певних політико-психологічних наслідків. «Дехто й так сприймав цей уряд як “тимчасовий”. Тепер таке відчуття посилиться. Інша річ, що подальша доля Кабміну поки що залежить не від Верховної Ради, а, насамперед, від результативності його дій і від того, як їх сприйматиме Президент. Визначальним при цьому буде не зміст урядової програми, а те, чи вдасться команді Дениса Шмигаля мінімізувати наслідки глобальної економічної кризи, яка атакує країну», – зазначає політичний експерт Володимир Фесенко.
На його думку, програма діяльності будь-якого уряду і його конкретна робота – зовсім різні речі. Як і передвиборні програми політиків та їхня практична діяльність нетотожні. «У більшості випадків вони начебто близькі ідеологічно, але за реальним змістом не завжди збігаються”, – каже експерт.
Тож поки що урядовці й надалі мають займатися повсякденною роботою, продовжувати співпрацю з парламентом через підготовку й ухвалення спільних законопроєктів. Адже викликів перед країною – безліч.
Оксана Поліщук, Владислав Обух, Київ
