Амністія «майданівців»: чим загрожує її скасування Конституційним Судом

Амністія «майданівців»: чим загрожує її скасування Конституційним Судом

Аналітика
Укрінформ
ОПЗЖ і Дубінський оскаржили закон у КСУ. Схоже, що ціль – не стільки конкретні майданівці, скільки дискредитація самої Революції гідності

21 лютого 2014-го – наступного дня після масових розстрілів на Інститутській – в стінах Верховної Ради було ухвалено Закон №743-VІІ «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань…» (також відомого як закон про амністію «майданівців»). На підтримку цього документа проголосували 372 парламентарії – без обговорень, без правок, без рішення комітетів Ради.

Цей закон, по-перше, звільняв протестувальників від кримінальної відповідальності лише за конкретні можливі злочини. Які саме? Наприклад, насильницьку зміну влади, посягання на життя державного діяча, завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, приховування злочину тощо. Загалом кілька десятків статей Кримінального кодексу. Обов’язкова умова звільнення від покарання – усі дії протестувальників, які підпадали під ці статті, мали бути пов’язані з акціями протесту. А участь людини в масових акціях підтверджувалася лише її заявою. По-друге, учасники протестів засуджені за злочини, перелічені в цьому законі, мали бути звільнені від покарання. По-третє, закон передбачав, що всі розслідування за фактами злочинів («фактові» справи, тобто такі, у яких немає підозрюваних) мають також закрити.

Нарешті, по-четверте, чи не найважливіше в цьому законі – заборона для слідчих збирати, обробляти та зберігати будь-які персональні дані учасників протестів: імена, прізвища, місце проживання тощо. А вже отриману інформацію мали знищити. І саме до цього пункту експертне середовище мало низку претензій. Одна із них: законодавець фактично заборонив розслідувати всі злочини під час Майдану, скоєні як проти мітингувальників, так і проти силовиків, оскільки так чи так слідчі мали збирати персональні дані про потерпілих – учасників протестів. Вирішити цю проблему могли б народні депутати. «До закону потрібно внести поправки. Зокрема, ті, які приберуть заборону для слідчих збирати інформацію про учасників протестів», – закликав з трибуни парламенту уже 9-го скликання колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

Утім звучала й інша пропозиція – від Ірини Венедиктової – наступниці пана Рябошапки на посаді генпрокурора (на той час ще т.в.о. глави ДБР): «Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати».

2 червня 2020 року 50 народних депутатів звернулися до Конституційного суду
2 червня 2020 року 50 народних депутатів звернулися до Конституційного суду

…2 червня 2020 року. 50 народних депутатів просять Конституційний суд України визнати не відповідним Конституції закон про амністію учасників Майдану в 2013-2014 роках.

ЩО ПРО ЦЕ ВІДОМО

Автори подання, переважно з проросійської фракції ОПЗЖ, а також, зокрема, виключені зі «Слуги Народу» Антон Поляков, Анна Скороход та член монобільшості Олександр Дубінський, вказують, що під час масових акцій протесту в листопаді 2013-го – в лютому 2014 року загинули як протестувальники, так і правоохоронці.

«Окремі учасники масових акцій протесту відкрито зізнаються в застосуванні вогнепальної зброї до представників правоохоронних органів, їх вбивстві і в скоєнні тяжких злочинів іншого характеру. Але такі злочини в результаті прийнятого закону не підлягають розслідуванню, а особи, які підозрюються в їх вчиненні, звільнені від кримінальної відповідальності», – йдеться в тексті подання.

Таким чином, на думку депутатів, у суспільстві було сформовано враження про дозволеність безкарно скоювати злочини проти життя і здоров'я людини, а також потерпілі від злочинів були позбавлені гарантованих їм конституційних прав і свобод.

Отже, підписанти вважають, що закон є неконституційним: «Оскільки його положення суперечать приписам Конституції, а його прийняття Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення і набрання чинності законами». (Детальніше з текстом подання, а також з прізвищами підписантів можна ознайомитися – тут).

МЕТА ПОДАННЯ – ОЦІНКА «КОНСТИТУЦІЙНОСТІ» РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

«Конституційне подання групи народних депутатів від «Слуги народу» (серед них є виключені раніше з фракції. - Ред.) та «Опозиційного блоку» було цілком очікуваним. Адже саме цей акт проголосив амністію для учасників Революції Гідності. Та саме про потребу його скасування було оголошено нинішньою Генпрокурором Венедіктовою», – коментує Укрінформу юрист-міжнародник, експредставник президента України в АРК Борис Бабін.

Мета авторів подання зрозуміла. І полягає вона в отриманні від КСУ в цій справі оцінки «конституційності» самої Революції 2014 року, стверджує юрист. «Адже вчинені тоді учасниками масових протестів дії були реалізацією права Українського народу на спротив пригнобленню. І саме тому, у вимірі конкретного протестувальника, через закон про амністію не стали підсудними, – наголошує Бабін. – А якщо закону після рішення Конституційного суду уже не буде, то, виходить, що протестувальники є злочинцями, а масові протести – масовими заворушеннями. Більш того, виходить, що ніякого спротиву пригнобленню та, власне, й Революції гідності не було».

Не виключає юрист і те, що наступним кроком (себто, якщо рішення КСУ буде на користь авторів подання), стане повернення Януковича на Липки та виплата йому заробітної платні за шестирічний вимушений прогул на посаді. «І, на жаль, це не жарт, а цілком досяжна за нинішніх умов мета ворога», – переконує він.  

Ми також запитали в Бориса Бабіна про ймовірну загрозу кримінального переслідування майданівців: це реально, якщо закон скасують? А також зачитали йому допис-реакцію на це діло волонтера Мирослава Гая: «Коли суд прийме позитивне рішення, а дивлячись на справи ветеранів, певен, що прийме, то всіх нас можна буде тягнути до суду за масові заворушення, коктейлі молотова, супротив правоохоронцям (…) Наступним буде оскарження АТО та притягнення «атошників» до відповідальності за захист країни. Вітаю друзі, реванш відбувся!»

Масові протести були реалізацією права Українського народу на спротив пригнобленню
Масові протести були реалізацією права Українського народу на спротив пригнобленню

То що, подібні побоювання справді небезпідставні? Невже всі, хто фігурував у кримінальних провадженнях, закритих за «амністією для майданівців», можуть знову опинитися під загрозою кримінального переслідування?

За словами пана Бабіна, юридичну оцінку ситуації для конкретного учасника Революції в таких умовах слід надати через принципи конституційного, кримінального права та в рамках міжнародних стандартів прав людини. «Адже нескладно спрогнозувати правові наслідки скасування закону № 743-VII Конституційним судом. Бо згідно ст. 5 Кримінального кодексу, якщо після вчинення особою певного діяння закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має саме той закон, що скасовує злочинність діяння, поліпшує становище особи (навіть якщо цей закон вже скасований), – каже юрист. – Тобто ймовірне скасування закону № 743-VII Конституційним судом не скасує його дію як закону про амністію щодо конкретних учасників Революції Гідності».

Крім того, за ст. 91 закону про Конституційний Суд цей орган не має права скасувати силу закону з часу його ухвалення, – наголошує він. «Тому закон № 743-VII може бути скасованим Конституційним Судом лише з дати такого рішення Суду 2020 року. Або з пізнішої дати. І за таких умов чинність закону про амністію майданівців з 2014 року залишиться юридично безперечною. Тому, з урахуванням ст. 5 КК притягнення до відповідальності учасників революції буде цілком незаконним. До речі, це підтверджує головну мету авторів подання – не притягти когось до відповідальності, а юридично знищити Революцію Гідності», – стверджує Бабін.

Втім, якщо всупереч здоровому глузду та засадам права прокуратура все ж розпочне справи проти майданівців, то вони грубо порушать статті 6, 7, 13 та 18 Європейської конвенції з прав людини, застерігає юрист. «І засуджені (та навіть підозрювані) у цих справах гарантовано виграють у Євросуді» – каже Борис Бабін. І додає: «Звісно, за великим бажанням можновладців для виконання отриманих замовлень щодо вироків у справах Майдану від нових «стратегічних партнерів» можна скасувати й ст. 5 Кримінального кодексу, й ст. 91 закону про Конституційний суд та й, узагалі, судити революціонерів за «законами» «ДНР» чи РФ. Але, боюся, тоді в Україні доведеться схвалювати новий закон про амністію – для нових революціонерів».

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-