Послідовна позиція ЄС: Анексія Криму і Севастополя – поза законом

Послідовна позиція ЄС: Анексія Криму і Севастополя – поза законом

Укрінформ
Напередодні шостої річниці початку анексії Криму – в Євросоюзі нагадали про факти і рішення

Європейський Союз нагадав про головні причини, з яких країни ЄС послідовно дотримуються політики невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя Російською Федерацією. Повний текст документа оприлюднений на сайті Європейської служби зовнішніх дій.

«18 березня 2014 року Автономна Республіка Крим та місто Севастополь були незаконно анексовані Російською Федерацією. Європейський Союз не визнає та продовжує рішуче засуджувати це порушення міжнародного законодавства, що залишається викликом для міжнародної безпеки», – йдеться у документі.

Як зауважується, така позиція основана на Хартії ООН, котра чітко зазначає, що територія держави не може переходити до іншої держави в результаті погроз або використання сили, а також на Гельсінському заключному акті, країни-учасниці якого висловили намір поважати недоторканість кордонів та територіальну цілісність одна одної.

27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН підтвердила відданість суверенітету, політичній незалежності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, та підкреслила недійсність так званого «референдуму» в Криму, що був проведений 16 березня цього року. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України» (100 голосів – за, 11 – проти, 58 – утрималися), яка закликала держави, міжнародні організації та спеціалізовані агенції не визнавати будь-які зміни у статусі Криму або чорноморського портового міста Севастополь, та утримуватися від дій або вчинків, які можуть трактуватися таким чином.

Як зазначається в інформаційному документі, політика Євросоюзу щодо невизнання складається з широкого кола заходів, метою яких є показати, що ЄС не визнає незаконну анексію та використовує дієві заходи на додаток до звичайної політичних і дипломатичних дій.

Зобов’язання щодо невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя було вперше висловлено Європейською Радою у березні 2014 року. Воно підтверджувалося подальшими рішеннями Європейської Ради, зокрема, резолюціями від 21 березня 2014 року, 20 березня 2015 року  та 14 грудня 2018 року.

Європейська Рада ухвалила низку обмежувальних заходів. Зокрема, заморожування активів і заборона на видачу віз були застосовані проти 170 осіб та 44 установ. До цього переліку входять особи та установи, які несуть відповідальність за дії проти територіальної цілісності України, які надавали підтримку РФ, а також 11 установ у Криму й у Севастополі, які були конфісковані або переведені в іншу власність всупереч законодавству України.

10 грудня 2018 року ЄС додав до санкційного списку 9 осіб, обраних або залучених до так званих «виборів» у непідконтрольних уряду районах Донецької та Луганської областей. 15 березня 2019 року ЄС додав до цього переліку 8 російських осіб, які були причетними до дій із захоплення українських моряків та кораблів у Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

Окремі обмежувальні заходи, які стали наслідком незаконної анексії Криму і Севастополя, були застосовані проти економічної активності на цих територіях. Вони, зокрема, включають:

- заборону на імпорт товарів, вироблених у Криму та Севастополі, якщо вони не мають українських сертифікатів;

- заборону інвестицій в Крим. Європейці й компанії, що знаходяться на території ЄС, не можуть надалі купляти об’єкти нерухомості або установи в Криму, фінансувати кримські компанії або надавати відповідні послуги. На додаток, вони не можуть інвестувати в інфраструктурні проєкти у таких секторах як транспорт, телекомунікації, енергетика, розвідка, видобуток та виробництво нафти, газу та мінеральних ресурсів;

- заборону на надання туристичних послуг Криму та Севастополю. Європейські круїзні лайнери не можуть запрошуватися у порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій. До таких портів входять Севастополь, Керч, Ялта, Феодосія, Євпаторія, Чорноморське та Комиш-Бурун. Це правило застосовується до всіх суден, які знаходяться у власності або контролюються європейцями, або ходять під прапорами країн-членів ЄС.

На додаток, всім європейським операторам, незалежно від типу суден, заборонено здійснювати будь-які платежі портовим адміністраціям Керчі та Севастополя. Це положення є частиною обмежувальних заходів ЄС у відповідь на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;

- товари та технології для транспорту, телекомунікацій, енергетичного сектору або для видобутку нафти, газу і мінеральних ресурсів не можуть експортуватися кримським компаніям або використовуватися в Криму;

- технічна допомога, брокерські послуги, надання будівельних або інженерних послуг, які мають відношення до інфраструктури або подібних секторів, не мають надаватися.

Для виконання цих обмежувальних заходів та інших елементів політики невизнання, ЄС довів цю інформацію до всіх бізнесових організацій ЄС, які співпрацювали або здійснювали інвестиції у Крим та Севастополь.

Обмеження також стосуються запитів на отримання віз у країни Шенгенської зони.

Зокрема, консульські установи та посольства країн ЄС в Україні та у Російській Федерації виконують інструкції щодо розгляду подань на отримання Шенгенських віз мешканцями Криму і Севастополя. Відповідно до цих правил, які були видані у травні 2014 року, мешканці Криму і Севастополя, які бажають подорожувати до Шенгенської зони, мають отримувати свої візи у Шенгенських консульських установах, що розташовані на території України.

Правила стосуються невизнання певних категорій російських паспортів.

Зокрема, у червні 2016 року Європейська Комісія та Європейська служба зовнішніх дій, маючи на увазі, що визнання документів на подорож є компетенцією національної влади країн-членів, видала інструкції з рекомендацією ввести спільний підхід від усіх держав ЄС стосовно російських паспортів, що були видані в Криму. Ці інструкції стосуються невизнання двох типів документів:

- звичайних міжнародних паспортів РФ, які були видані російськими адміністративними органами, створеними у Криму та в Севастополі після незаконної анексії цих територій;

- звичайних паспортів РФ, виданих російськими адміністративними органами в Російській Федерації резидентам Криму та Севастополя після незаконної анексії цих територій, якщо у цих осіб не було російського громадянства до анексії.

Якщо паспорт не визнається, ніяка віза не може надаватися власнику такого документа.

При цьому, як йдеться у роз’ясненні ЄС, заборона на подорожі не спрямована проти мешканців Криму. Всі, хто мають документи на подорож, що визнаються державами-членами ЄС, можуть відповідно запитувати про надання Шенгенської візи.

Ще один напрям обмежувальних заходів стосується реалізації програм та проєктів ЄС.

Зокрема, кримські офіційні установи не мають права брати участь у програмах ЄС, до яких приєдналася Україна, таких як Creative Europe («Креативна Європа» – програма ЄС з підтримки культурного та креативного секторів) та Horizon 2020 («Горизонт 2020» – найбільша програма ЄС у сфері досліджень та інновацій). Кримські установи також не мають права брати участь у програмі Erasmus+ («Ерасмус+» – програма ЄС із підтримки освіти, професійної підготовки, молоді та спорту).

У наведеному роз’ясненні Євросоюз окремо наголошує, що ці обмеження стосуються установ, а не людей. Кримські студенти, які розпочали навчання в ЄС, мають можливість для участі в освітніх програмах Erasmus Mundus.

Єврокомісія та країни-члени в цілому призупинили всі проєкти в Криму, за винятком кількох невеликих проєктів та обмінів, спрямованих на поліпшення контактів між людьми. 

Політика ЄС щодо невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя відображується на двосторонніх стосунках між ЄС і РФ.

ЄС офіційно повідомив Росії, що вважає всі двосторонні угоди, які були укладені між ЄС і Росією, чинними до застосування лише в межах міжнародно-визнаної території Євросоюзу, до якої не входять Крим та Севастополь.

Євросоюз підтверджує політику невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя у міжнародних відносинах, що було відображено у рішеннях Європейської Ради від 19 березня 2015 року та 13-14 грудня 2018 року; під час самітів ЄС–Україна від 29 квітня 2015 року та від 9 липня 2018 року; у деклараціях Високого представника ЄС від імені ЄС від 16 березня 2015 року, 18 березня 2016 року, 18 березня 2017 року, 16 березня 2018 року та 17 березня 2019 року з нагоди річниць незаконної анексії Криму і Севастополя.

У будь-який час, коли Росія називає Крим і Севастополь частиною Російської Федерації у багатосторонньому міжнародному форматі, – в ООН, ОБСЄ, Раді Європи та СОТ, ЄС робить заяви у відповідь та нагадує світу, що не визнає незаконну анексію.

Дмитро Шкурко, Брюссель

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-