Зміни до Конституції за закритими дверима

У серпні 2019 року Володимир Зеленський ініціював зміни до Конституції України, подавши до ВРУ 7 законопроєктів та ще один в грудні (щодо реформи місцевого самоврядування). Чи знали про це українці? На жаль цей процес з боку влади відбувався в тіні. Протягом листопада-грудня 2019 року координатори ВІ «Активна Громада» запитували перехожих у 28 містах України, чи знають вони про те, що президент ініціював зміни до Конституції. Більшість із них, близько 98%, вказали, що нічого не чули та нічого про це не знають.

Конституція – основний закон України. Це документ, який стосується кожного з нас. На жаль, президент України та більшість парламентарів повторюють помилку «попередників», які, прийшовши до влади, миттєво змінювали головний закон «під себе». Проте В. Зеленський вирішив не лише збільшити повноваження президента, а й збільшити вплив самих громадян. Ідеолог партії «Слуга Народу» Р.Стефанчук в ефірі програми «Свобода Слова» зазначив, що президент та фракція «Слуги Народу» в парламенті хочуть забезпечити реалізацію статті 5 Конституції України, а саме забезпечити народовладдя. Виникає 2 запитання до пана Р.Стефанчука:

1. Що зараз заважає громадянам України проявляти свою волю, адже українці мають чи не найбільшу кількість інструментів участі (звернення, петиції, запити, бюджети участі тощо) та переважно прості й демократичні процедури їх застосування?

Можливості впливу в громадян України є. Питання в іншому: а) брак громадянської освіти серед громадян та повсякденного згуртування для вирішення проблем; б) виконання владою звернень громадян; в) недосконалість судової гілки влади, адже українці не завжди можуть відстояти свої інтереси та права в судовому порядку. Саме ці проблеми необхідно вирішувати в першу чергу, щоб забезпечити народовладдя.

2. Якщо представники фракції «Слуга Народу» так піклуються про народовладдя, чому зміни до Конституції не були винесні на всенародне обговорення?

Законопроєкти були подані до ВРУ ще в серпні. Процедура внесення змін до Конституції України передбачає їх розгляд Конституційним Судом, а вже потім може відбутися голосування у ВРУ. За процедурою, це голосування має відбутися орієнтовно в лютому 2020 року. Часу було більш ніж достатньо, щоб провести консультації з громадськістю. Маю право це стверджувати, адже ВІ «Активна Громада» від Інституту «Республіка» щороку проводить тисячі заходів та залучає до участі в них десятки тисяч громадян. І це лише громадська організація. Що вже говорити, якби процес обговорення був запущений з Офісу президента України або Верховної Ради України. Громадяни очікують більш відкритих та рішучих дій щодо комунікації реформ з боку влади, якщо представники цієї влади таки інші, як вони себе позиціонують…

В той час, як фракція більшості продовжувала приймати законопроекти в турборежимі, Національний Демократичний Інститут, Інститут «Республіка» та Центр політико-правових реформ провели серію з 10-ти форумів у різних містах України, де й обговорили ініційовані президентом законопроєкти. У форумах взяли участь 830 осіб (440 чоловіків та 390 жінок), з них 433 представників громадськості, 343 представників та активістів політичних партій, 14 народних депутатів та 40 представників ЗМІ. Найбільшим за кількістю учасників виявився форум у Харкові, а саме 136 осіб (61 чоловік та 75 жінок).

Цікаво, що більшість позицій учасників форумів щодо законопроєктів збігаються з позицією Конституційного Суду України.

Окрім того, експерти під час форумів наголошували, що проблема не лише в пропозиціях, а й у відсутності єдиної стратегічної ідеї цих змін. Не зрозуміло, на яку ідею дані законопроєкти спрямовані, що їх об'єднує? Можливо розробники і мали якусь ідею, але, на жаль, для нас вона залишилася загадкою. На разі представники Інституту «Республіка» та Центру політики-правових реформ опрацьовують пропозиції учасників форумів та найближчим часом передамо їх всім фракціям ВРУ. Сподіваємося, що пропозиції громадян та представників експертного середовища будуть враховані.

Важливим методом розробки та аналізу стратегічних змін у державі мають стати публічні консультації, як це відбувається у розвинутих країнах світу – Канаді, США, Великій Британії та ін. ВРУ, КМУ та президент України мають створити законодавче підгрунтя, щоб публічні консультації стали обов'язковим етапом процесу розробки законопроєктів. Тоді громадяни та цільові групи брали б участь у формуванні проєктів законів (ось вам і законодавча ініціатива), а недолугих, необгрунтованих та неприйнятних для суспільства законів було б менше. Та й обговорені законодавчі зміни б заходили легше в регіони з меншим спротивом. Згадаємо пропозиції президента щодо змін до Конституції в частині децентралізації. Якби ці пропозиції були винесені на обговорення одразу, в усіх регіонах України, не було б такої негативної реакції. Представники органів місцевого самоврядування та експерти, громадськість внесли б свої пропозиції і конфлікт був би вирішений. А так, зараз ми маємо 2 петиції від представників місцевого самоврядування, агресію та несприйняття на місцях і серед експертного середовища. А затягування профільного міністерства та комітету ВРУ з консультаціями в регіонах щодо цих змін підливало пальне і так в яскраво палаюче вогнище.

Хоча діюча більшість все ж вчиться на помилках і починає використовувати публічні консультації як елемент розробки стратегічних змін в законодавчій сфері. Вже 25 лютого в Києві відбулась консультація щодо змін до Конституції в частині децентралізації, а до 4 березня подібні обговорення мають відбутись і в регіонах. Щодо якості даних консультацій зможу говорити пізніше. Щиро сподіваюсь, що подібна практика буде поширена не лише на реформу місцевого самоврядування, а й на інші стратегічні для України питання, які потребують обговорення та детального вивчення – на приклад, зміни до законодавства про місцеві вибори, реінтеграція Донбасу... Зі свого боку Інститут «Республіка» та Всеукраїнська ініціатива «Активна Громада» готова всіляко сприяти проведенню публічних консультацій в регіонах та забезпечувати відкрити діалог влади і громадян, якісну аналітику. Ми вже розіслали листи з пропозицією співпраці всім фракціям та цільовим комітетам ВРУ. Тож чекаємо на їх реакцію.

Олександра Гліжинська, виконавча директорка Інституту «Республіка», співзасновниця Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства