Уроки китайського коронавірусу: так відновлювати СЕС чи ні?

Уроки китайського коронавірусу: так відновлювати СЕС чи ні?

Аналітика
Укрінформ
Суспільна напруга після сутичок в Нових Санжарах, схоже, спала, а значить - час з холодною головою взятися за роботу над помилками

За словами глави ВООЗ, небезпека поширення COVID-19 у країнах зі слабкими системами охорони здоров’я, залишається. І нам би дуже хотілося, аби перші уроки коронавірусу не пройшли для нас даром. Інакше наступного разу ми можемо розплатитися й чимось більшим, ніж репутацією чиновників та панікою громадян.

Власне, про уроки ми поговорили зі спеціалістами – у сфері медицини і суспільних комунікацій.

Вадим Арістов, директор Revival Institute for Future, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами:

Вадим Арістов
Вадим Арістов

«Організувати ізоляцію легко, але утримати її, вчасно зреагувати на всі медичні ситуації, які виникатимуть, набагато важче»

“Результат, який ми отримали, відповідає рівню нашої державної системи, який склався за усі попередні роки. Відповідь системи на проблему така - 25 днів (українські дипломати розпочали переговори про евакуацію людей 27 січня). 23 дні з них підготовку евакуації здійснювало МОЗ, але врешті все було організовано в останні два дні, коли втрутилося МВС. Тож це дає точну оцінку можливостей медичного відомства і потрібно не шукати винних, а змінювати саму систему, щоб наступний результат був іншим. Уже зараз потрібно проводити навчання для медиків у Полтавській області щодо того, як вони будуть евакуйовувати людину, яка раптом захворіє — куди повезуть, якою машиною, у якому складі бригади, чим лікуватимуть.

Насправді організувати ізоляцію легко, але утримати її до кінця і вчасно зреагувати на всі медичні ситуації, які виникатимуть, набагато важче. Якщо раптом санаторій підпалять, або хтось, хто там знаходиться, вирішить самостійно піти, як це було, наприклад, в Росії, то отримаємо ситуацію невизначеності. До речі, досі незрозуміло, яка система вентиляції в медцентрі “Нові Санжари” і чи не заразяться усі евакуйовані, якщо один із них виявиться хворим? Те саме і з системою каналізації - є дані, що вірус може виживати до 5 днів у каналізаційних стоках. Також є питання щодо часу обсервації, бо вже з’являються відомості, що інкубаційний період може тривати не 14 днів, як досі вважалося, а довше - до 27 днів. До кінця обсервації такий термін може стати стандартом, однак через законодавчу колізію ввести карантин проблематично.

На жаль, очільники медичного відомства ще в січні представили ситуацію президенту як керовану і прогнозовану, мовляв, у нас усе є, замість того, щоб скористатися його підтримкою і щось змінити в системі захисту населення. Наприклад, в країні не вистачає обладнання для штучної вентиляції легень. Це проблема, яка постає в кожен сезон респіраторних інфекцій, але лише під час великих пандемій хтось про неї згадує. Останній раз такі закупівлі проводилися під тиском загрози пташиного грипу.

Система протиепідемічного захисту в Україні була знищена в 2017 році. Замість неї почали будувати новий інститут — Центр громадського здоров’я, який поки залишається недостатньо функціональним і має обмежені повноваження. Наприклад, для впровадження карантину потрібне подання державного санітарного лікаря. Де-юре ж такої посади уже немає.

Через відсутність такої людини повноваження місцевої влади досить розмиті, тож напередодні місцевих виборів чиновники й місцеві активісти скористалися слабкістю системи, підсиливши збурення громадян. Тому зараз потрібно терміново "з нуля" будувати систему протиепідемічного захисту - елемент національної безпеки. Змінювати законодавство: адаптувати його до глобального характеру інфекцій, централізувати повноваження на оголошення карантину. Потрібно зібрати залишки лабораторій та епідслужби під єдиною орудою, запустити регулярні навчання медиків і епідеміологів на місцях. Для цього, звичайно, Президент повинен залучити спеціалістів, які поки є в державі. Наша організація підготувала стратегічний конструктор із 21 елементу, який сприятиме розбудові системи захисту при епідемічній загрозі.

З точки зору маркетингу і комунікації можу сказати, що урядовці займалися лише генерацією повідомлень про власні засідання. Не було достатньої інформаційної роботи з населенням, щоб громадяни самостійно склали враження про головний продукт роботи держави — захищеність. Замість запевнень урядовців варто було б розвішувати плакати, демонструвати відеорепортажі про те, як медики проходять навчання в «скафандрах», відпрацьовують маршрути евакуації хворих, а чиновники спостерігають за цим із секундоміром у руках. Треба було розвісити розпилювачі дезрозчинів у публічних місцях. Такі практичні і об’єктивні кроки підняли б довіру населення. Але на жаль, ситуація в Нових Санжарах — це приклад того, що може статися із запуском другої частини мед реформи, якщо в медичних закладах стануться кризи і населення сприйме це як наслідок дій Уряду».

Павло Ковтонюк, екс-заступник міністра охорони здоров’я:

Павло Ковтонюк
Павло Ковтонюк

«Рішення РНБО, яким рекомендовано відтворити санепідемстанції — вкрай невдале. Це все одно, що в парламентську кризу повернутися до КПРС, при якій нібито був порядок».

“Комунікація є ключовою у таких випадках. Нехай важко було передбачити саме таку реакцію людей, але панічні настрої прогнозувалися і комунікація мала бути не просто додатковим елементом проєкту евакуації, а основним. Урядовці і президент говорили часом дуже правильні речі, але не було повідомлень, які б звучали від усіх осіб, задіяних у процесі, постійно упродовж тривалого часу. Це і призвело і до сутичок з місцевими жителями, і до рішення міністра залишитися разом з евакуйованими. Саме останнє - і підкреслює комунікативну невдачу проєкту.

Вважаю, що рішення РНБО, яким рекомендовано відтворити санепідемстанції — вкрай невдале і є найгіршим способом реакції на ситуацію. Це все одно, що в будь-яку парламентську кризу повернутися до КПРС, при якій нібито був порядок. Ми відмовилися від Санепідемслужби (СЕС), яка була не просто радянським, а корупційним спадком, і замість того, щоб мобілізувати сили і проінвестувати Центр громадського здоров’я, створений за європейським зразком, зосередити зусилля уряду на його посиленні, ми відміняємо європейську систему громадського здоров’я і повертаємося в “совок”. При СЕС була лише ілюзія порядку, як при Сталіні. Насправді ми мали жахливу ситуацію з усіма попередніми спалахами. Це і грип 2009 року з закупівлею таміфлю, панікою і корупцією, і поліомієліт 2015 року, і антивакцинальна кампанія, яка розвалила колективний імунітет в країні”.

Думаю, що зараз ідеальний час на базі Центру громадського здоров’я за підтримки іноземних партнерів створювати реально дієву службу. На жаль, це як із українською армією, яку довелося будувати під час війни, а не в мирний час. Але у нас є велика підтримка міжнародних партнерів, які знають, що робити і які готові виділяти на це великі кошти. Тому потрібно на рівні РНБО прийняти необхідні рішення і збудувати систему відповіді на подібні загрози, раз ми вже переживаємо такий досвід».

Про недопрацювання комунікації до новосанжарської кризи йшлося чимало. Але, мабуть, іще важливіше, як будувати комунікацію далі, щоб з цієї кризи вийти? Своїми думками поділилася у Фейсбук керівниця прес-служби Київського метрополітену Наталка Макогон:

Наталка Макогон
Наталка Макогон

«З того що маємо, я би робила наступне:

1. Масове інформування людей про перебіг стану евакуйованих і тих, хто залишився та чекає на евакуацію. От прямо пряма трансляція 24/7 (на телеканалах, онлайн, стрім і великий екран у центрі міста). Два рази на день міністр чітко артикулює - сьогодні всі почуваються добре, ніяких змін стану не виявлено. Один раз на три дні - детальний звіт для глави держави та прем'єра. Інший час - інформація від фахових лікарів.

2. Я сподіваюся, що це вже насправді зроблено. Після такого прийому, окрім лікарів, з людьми в обсервації працюють психологи.

3. Як видно з новин, 100% поширення вірусу відслідкувати неможливо. Тому кожна область готує місце для обсервації за необхідності (опорні пункти). У нас достатньо профілактичних (санаторіїв) закладів поза межами населених пунктів, а також військових лікарень. Все робиться у звичайному робочому режимі без раптових та масових виїздів всього керівництва. 

4. На час обсервації міністр оформлена, як у відрядженні або відпустці, призначені відповідальні за напрямками з правом підпису, щоб робота відомства, а особливо фінансування важливих програм лікування, не зупинялося "бо міністр, знаєте, в Нових Санжарах і завізувати документ ніхто не може"

5. Не проплачені люди з мітингу розійдуться, загострення спало, є вся інформація. Із замовленими спокійно мають працювати правоохоронці. Водночас методи роботи відповідають рівню задачі. Не треба гнати БТР, де питання вирішується лінійно "людина - людина".

6. П'ять лікарень, профільні інфекційні (схід-захід-північ-південь-центр) готують відділення для прийому хворих у разі виявлення вірусу. Інформація про них відкрита».

Юлія Горбань. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-