"12 кроків": німецький експерт не виключає, що аналітики з Росії радились із Кремлем

Ексклюзив
Укрінформ
Нова ескалація на Донбасі, зокрема події 18 лютого, демонструє невиконання основних, безпекових вимог Мінського процесу, що робить украй нереалістичним проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях восени цього року.

Про це в коментарі Укрінформу сказав експерт Німецької ради закордонних справ Вілфрід Їльґе.

"З моєї особистої точки зору як спостерігача, дуже нереалістичним є проведення виборів на окупованих територіях восени", - сказав він.

Остання ескалація на Донбасі показує, що домовленість про припинення вогню, якої було досягнуто в Парижі, не функціонує. Росія не готова застосовувати свій вплив на сепаратистів, не готова серйозно сприймати та виконувати власні зобов’язання, взяті в Парижі стосовно режиму припинення вогню та з інших питань, підкреслив експерт.

Після Парижа не було досягнуто насправді сталого перемир’я, що означає, що Мінський процес не відбувається навіть у самих елементарних безпекових питаннях. У цьому контексті експерт указує на те, що очікування від керівництва України проведення місцевих виборів паралельно з виборами на окупованих територіях є необгрунтованими. Їльґе підкреслив, що це надто ризиковано, уже хоча б тому, що підготовка до виборів потребує кількох місяців.

Також експерт зауважив, що досі незрозумілим лишається, як, наприклад, поєднати децентралізацію на підконтрольних українських територіях з тим, що відбувається на окупованих. В умовах відсутності відповідної концепції Їльґе бачить таке "змішування" дуже проблематичним. Також він підкреслив, що це — не єдине питання, яке досі не вирішене.

Другим аспектом, на який звернув увагу експерт, є те, що нова ескалація показує, що треба краще продумати, як власне має працювати режим припинення вогню. Він зауважив: треба подумати, яким чином розведення сил в нових зонах може слугувати встановленню первинної довіри між сторонами конфлікту, і тоді, мабуть, більш стійкому перемир’ю.

"Ми бачимо, що розведення, яке було проведено, не має прямого ефекту для припинення вогню. Це, насамперед, ступінь довіри, що, необов’язково має безпосередній, прямий ефект", - каже аналітик. За його словами, події 18 лютого, підривають навіть те мале, чого вдалося зробити в напрямку деескалації останніми місяцями. І створюють реальну небезпеку, адже припинення вогню є передумовою для вирішення решти питань, зокрема, політичного блоку.

"Те, що сталося вранці вівторка, є регресом. Але це також показує, що є проблеми в політиці української сторони, яка перебуває під тиском бажання досягти миру якомога швидше та, можливо, не дуже добре підготовлена до вирішення деяких питань", - вважає Їльґе.

На прохання прокоментувати скандальні "12 кроків", який з’явилися на сайті Мюнхенської безпекової конференції, Їльґе зазначив, що цей документ, на перший погляд, це є спробою "обережно" підвести українську сторону до якомога скорішого початку політичного процесу. Він вважає дуже ймовірним те, що аналітики з Росії, які взяли участь у написанні цього документу, узгодили його з Кремлем. Зокрема, такий проблематичний пункт, як пропозиція запуску дебатів з визначення національної ідентичності, повністю відповідає цілям Росії – дестабілізувати внутрішню політику в Україні, підкреслив експерт.

Читайте також: Берлін заявляє про непричетність до плану "12 кроків"

Російська сторона, зауважує аналітик, проводить досить гнучку стратегію: вона ніби робить Україні певні пропозиції, а потім чітко дає зрозуміти, що має можливість у будь-який момент довести ситуацію до ескалації. І всі ці "розпливчасті кроки" спрямовані на те, щоб похитнути основи нинішньої української влади. Росія своєю політикою - іноді гібридної війни, а іноді гібридного миру - веде до поляризації відносин між активною частиною українського суспільства, та більше схильним до компромісів прошарком, який становить значну частину електорату Зеленського. Через ці дві групи російське керівництво намагається поляризувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

"Росія то грається у гібридну війну, то в гібридний мир з метою дестабілізувати Україну", - підкреслює експерт. На його думку, метою є створити ситуацію, коли Зеленський не зміг би виконати свої передвиборчі обіцянки, а проросійські політичні сили, серед яких Опозиційна платформа "За життя", зміцнили би свої позиції.

Читайте також: В СКУ рішуче засудили план «12 кроків» та закликали до посилення санкційного тиску на Росію

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Мюнхенській конференції з питань безпеки сказав, що українська влада хоче провести місцеві вибори на всій території України, включно з окремими районами Донбасу, у жовтні 2020 року, але для цього мають бути створені безпекові та політичні умови. За його словами, "людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані Україною, всім світом легітимними. І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону".

Зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний, Попасна. Противник обстріляв українські позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм та 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, танка, БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

За добу було зафіксовано 22 обстріли. Один військовослужбовець ЗСУ загинув, шестеро були поранені.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-