Рада ухвалила закон про запобігання відмиванню грошей

Ухвалення цього рішення підтримало 246 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Цей закон спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

Документ адаптує в національне законодавство Рекомендації FAT та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір набути членства (в т.ч. України).

Ухвалення цього закону є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС і дозволить не лише вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу, а й забезпечити можливість отримання від ЄС другого траншу макрофінансової допомоги у розмірі 500 млн євро.

Закон передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) клієнтів.

У документі також ідеться про дозвіл на використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу, збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4); створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення.

Окрім того, законом визначається розмір штрафу за масштабні та системні порушення. Максимальний штраф для банків та фінансових установ становитиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за системні порушення, а не поодинокі зловживання (для інших осіб – до 1 млн неоподатковуваних мінімумів). Санкції будуть застосовуватися регуляторами, що проводять перевірки (НБУ, НКЦПФР та ін.), з обов’язковим врахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта.

Передбачається також скорочення затрат банків і фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування й удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.

Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні законопроєкт №2179 Рада ухвалила 1 листопада.