Врегулювання на Донбасі: заступник глави МЗС розповів про найгірший план "В"
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.
"Якщо буде зрозуміло, що РФ не готова виконувати свою частину зобов’язань за Мінськими угодами – це виведення її збройних сил, припинення фінансування терористів, втручання у внутрішні справи України – то, звичайно, ніякого врегулювання не відбудеться", - сказав Боднар.
Наступним можливим варіантом, у разі неспрацювання спроб врегулювання з РФ проблеми окупованих територій політико-дипломатичним методом, на його думку, може стати міжнародна миротворча операція.
"Спочатку миру потрібно досягти, а потім його підтримувати. Є різні думки, як це слід робити, й ідеї вже опрацьовувалися з нашими партнерами по "нормандській четвірці". Звичайно, без росіян. Росіяни цю ідею поки що блокують. Якщо вони й вбачали в ній якийсь сенс, то тільки для охорони персоналу ОБСЄ. Для нас це було неприйнятно, бо ми маємо на меті не замороження конфлікту, а його вирішення", - сказав Боднар.
Він підкреслив, що міжнародна миротворча операція має охоплювати всю окуповану територію та складатися з військового, поліцейського та цивільного компонентів.
"Це – поетапне виведення російських військ, поетапне введення миротворчих сил і таким чином встановлення миру, а потім – поступова реінтеграція цих територій. І, якщо це не вдається, наприклад, російська сторона не погодиться на таку місію, залишається план "В" – замороження конфлікту", - додав дипломат.
За його оцінкою третій умовний план "В" - найгірший варіант, коли території лишаються окупованими, поки агресія триває. Тому нині слід допрацювати те, що є; продемонструвати міжнародній спільноті нашу конструктивність і готовність виконувати свої зобов’язання; змушувати російську сторону виконувати її зобов’язання – і лише після цього йти на інші варіанти, які можуть зараз видаватися менш реалістичними.
Як відомо, раніше глава МЗС України заявляв, що політика РФ — це тероризм на державному рівні. А нерішучість НАТО та відтермінування на саміті у Бухаресті в 2008 році можливості вступу України та Грузії, дозволили Москві спочатку вдертися у Грузію, а потім, через шість років, напасти на Україну.
