Що коїться з НАТО, або Чому Україна має непокоїтися через чвари в Альянсі

Що коїться з НАТО, або Чому Україна має непокоїтися через чвари в Альянсі

Аналітика
Укрінформ
Саміт НАТО в Лондоні замислювався як урочиста зустріч з нагоди 70-річчя. Але попри дещо нервовий початок ухвалив цілком робочу декларацію

"Ми як Альянс стикаємося з різними загрозами та викликами, з усіх стратегічних напрямків. Агресивні дії Росії становлять загрозу євроатлантичній безпеці; тероризм у всіх його формах та проявах залишається постійною загрозою для всіх нас. Державні та недержавні суб'єкти кидають виклик міжнародному порядку. Нестабільність за межами наших кордонів також сприяє нерегулярній міграції. Ми стикаємося з кібер-та гібридними загрозами", - зазначається у підсумковій декларації, опублікованій на сайті Альянсу.

Як наголошується, НАТО є оборонним Альянсом, тому не становить загрози для жодної країни. Водночас «…ми ухвалили рішення щодо підвищення готовності наших сил реагувати на будь-яку загрозу в будь-який час з будь-якого напрямку». НАТО оголосило космос "оперативною сферою", пообіцяло розширювати інструменти для реагування на кібератаки та зміцнювати здатність до стримування та захисту від гібридних тактик.

Зазначається, що НАТО і надалі реагуватиме на розгортання Росією нових ракет. Крім того, НАТО визнало зростання впливу Китаю: "…визнаємо, що зростаючий вплив Китаю та його міжнародна політика створюють як можливості, так і проблеми, які нам потрібно вирішувати разом як Альянсу".

Лідери країн НАТО підтвердили свою прихильність колективній обороні та зобов'язання, закріплене в статті 5 Вашингтонського договору, що напад на одного союзника буде вважатися нападом на всіх.

Також члени НАТО підтверджують прихильність до політики відкритих дверей.

Що залишилося поза Декларацією

До офіційних «ключових питань» можна додати ще три больові пункти, про які не йдеться в офіційних заявах - вони називаються Трамп, Макрон і Ердоган. Саме через дії цих трьох президентів світ був примушений сумніватися в тому, що ніколи сумніву не підлягало, -  у здатності НАТО забезпечити головний сенс свого існування. А саме – гарантію безпеки для колосального і ключового для миру геополітичного простору: майже від західних кордонів Росії - до Тихоокеанського узбережжя США та Канади. І через це НАТО переживає кризу, мабуть, найнебезпечнішу за всі сім десятиліть своєї історії.

Президент США Дональд Трамп вважає, що альянс тягне гроші з американців та й просто застарів. Президент Франції Еманюель Макрон нещодавно заявив, що "НАТО перебуває в мозковій комі", а президенту Туреччини Реджепу Тайіпу Ердогану і географічно, і ментально ближчий Путін, ніж хтось із європейських політиків.

Трамп

Кожна зустріч альянсу стає для нього приводом для критики союзників - особливо, Німеччини, - за недостатні витрати на оборону.

Єнс Столтенберг, Дональд Трамп
Єнс Столтенберг, Дональд Трамп

І Трамп «не підвів» й цього разу. Президент США закликав держави НАТО подвоїти розмір їх внесків до північноатлантичного бюджет. Раніше узгоджена частка в розмірі 2 відсотків від ВВП кожної країни дуже низька, заявив Трамп, щойно прибувши до Лондона. На думку Трампа, цей показник повинен складати 4 відсотки. Він в черговий раз розкритикував Німеччину та інші країни, які, з його точки зору, витрачають занадто мало коштів на оборону. І додав, знову ж таки не вперше, що обміркує, чи слід США захищати тих членів НАТО, які не вносять необхідну суму. Тобто знову поставив під сумнів знамениту Статтю 5 Договору.

Макрон

Президент Франції на початку листопада в інтерв’ю The Economist заявив, що Європа більше не може покладатися на захист США як союзника по НАТО. Крім того, за його словами, Європа має почати думати про себе як про "геополітичну силу", оскільки Північноатлантичний альянс нині переживає "смерть мозку".

Раніше Макрон неодноразово заявляв, що пріоритетом для Франції є будівництво єдиної європейської оборони при співпраці з НАТО. А натхненний увагою до нього ще посилив критику. Президент Франції заявив, що навіть радий тому, що його висловлювання стало таким резонансним: "Можливо, нам потрібен був сигнал до пробудження". Він порекомендував створити всередині альянсу спеціальну експертну групу для стратегічних дискусій.

Емманюель Макрон, Дональд Трамп
Емманюель Макрон, Дональд Трамп

Натомість Дональд Трамп вважає, що жодна з країн-членів НАТО не потребує Альянсу більше, ніж Франція, повідомляє Daily Mail. "Ніхто не потребує НАТО більше, ніж Франція", - заявив Трамп на полях саміту в Лондоні.

Та й експерти скептично ставляться до слів Макрона, вважаючи, що шокова терапія - не найефективніший спосіб домогтися повернення альянсу в статус  ефективної військової сили.

"Президент Макрон не намагається почати розмову, - говорить директор Carnegie Europe, колишній посол Словаччини в НАТО Томас Валасек. - Він уже знає, які саме відповіді він хотів би отримати: перезавантаження відносин з Росією і ослаблення ролі США в європейській безпеці. Але з такою позицією він приречений залишатися в меншості", цитує його DW. Якби Макрон дійсно хотів змінити НАТО, йому слід було "не кидати каміння в город, а терпляче створювати коаліції на підтримку точки зору Франції"... "Усі в НАТО хотіли б поліпшення відносин з Росією, - переконаний Валасек, - але більшість розуміє, що Москва більше зацікавлена в підриві НАТО та європейської безпеки, тому що чвари зіграють на руку Москві".

Ердоган

Президент Туреччини перед самітом НАТО в Лондоні заявив, що Анкара не підтримає планів НАТО щодо захисту балтійських країн і Польщі, якщо Північноатлантичний альянс не визнає терористичними курдські організації.

"Напередодні я розмовляв по телефону з главою Польщі, і він запропонував, щоб Туреччина, Польща і країни Балтії зустрілися в Лондоні. Я відповів, що ми можемо зустрітися і обговорити проблеми. Але якщо наші друзі по НАТО не визнають терористичними організаціями тих, проти кого ми ведемо антитерористичну боротьбу, то ми виступимо проти будь-яких рішень, які будуть прийняті в Лондоні щодо оборони країн Балтії ", - сказав Ердоган.

Міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич закликав не драматизувати інформацію про відмову Туреччини підтримати план оборони країн Балтії та Польщі. "Я впевнений, що дискусія завершиться тим, що будуть дотримані інтереси безпеки нашого регіону, і союзники поставляться до цього настільки ж серйозно, наскільки ми серйозно ставимося до їхніх інтересів", - сказав міністр.

Врешті на саміті лідери країн таки узгодили оновлений план щодо захисту Польщі та країн Балтії. Про це на пресконференції у Лондоні після засідання заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

То що це було з боку Туреччини: суто тактичний шантаж задля обміну поступками? Чи очільник країни непрямо дбає про інтерес Росії - свого нового союзника в Сирії та постачальника протиракетної системи С-400, скандал довкола якої триває вже кілька років, і попри всі погрози і попередження з боку США і НАТО Ердоган купує її у Путіна замість американських «Петріотів».

До речі, про Росію…

Лідери країн НАТО припустились великої помилки на саміті у Бухаресті 2008 року, відтермінувавши можливість вступу України та Грузії до Альянсу, заявив на конференції NATO Engages у Лондоні, яка відбулася напередодні «ювілейного» саміту, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

"… Спочатку нам було обіцяно членство, потім була ідея Плану дій щодо членства. Пройшло понад 10 років, і нас не запросили ні до дорожньої мапи, ні до членства. Я вважаю, що нерішучість НАТО дозволила Москві спочатку вторгнутися у Грузію, а потім, шість років потому, напасти на Україну", - наголосив міністр.

Північноатлантичний альянс показав свою дієздатність у світлі агресії Росії проти України та Грузії, але на сьогодні загроза чергових вторгнень не зникла, заявив у Лондоні президент Польщі Анджей Дуда, який узяв участь у дискусії на тему: “Залучення НАТО: оборона та стримування в нову епоху”, інформує TVP Parlament.

На його думку, найбільшим досягненням НАТО в останні роки було розгортання військ Альянсу на східному фланзі Організації. Польський лідер додав, що для Варшави, а також балтійських країн це було дуже важливо після нападу Росії на Грузію та Україну.

Міністр оборони Естонії Юрі Луйк ще за день до саміту НАТО заявив, що потреба в НАТО зараз сильніша, ніж будь-коли, оскільки Росія знову стала загрозою, повідомляє ЕRR . «Ми повинні якомога більше зосередитися на спільних цінностях та реальних загрозах безпеки. Ми повинні чесно сказати, що якщо Росія - це загроза, то це загроза. Немає ніякого сенсу приховувати або намагатися це прикрасити», - заявив Луйк..

…і про гроші

Напередодні саміту в Лондоні НАТО анонсувала ряд конструктивних змін, які торкнуться, в першу чергу, фінансових питань. Нещодавно Столтенберг представив нову формулу внесків до загального бюджету організації. Згідно з оновленою системою, частка США скоротиться на більш ніж 100 млн доларів (90 мільйонів євро). Внески Німеччини, навпаки, зростуть до 16,35 відсотка від загального бюджету НАТО. Тепер Вашингтон і Берлін будуть платити рівні внески. Решта країн-учасниць альянсу, за винятком Франції, також погодилися збільшити свої частки в бюджеті НАТО. в Берліні мають намір досягти мети в 1,5 відсотка до 2024 року. Міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер оголосила про плани до 2031 року збільшити витрати на ці цілі до двох відсотків.

На тлі цих підрахунків важко зрозуміти: навіщо фінансувати російську армію – а купуючи у Росії газ саме це Німеччина і робить, адже інших великих грошей, ніж від газу, Путін не має – щоб потім розповідати, як важко знайти кошти на свою оборону.

Чи варто непокоїтися через внутрішні чвари в Альянсі

Скажімо, міністр оборони Естонії вважає, що ні. За його словами, НАТО не загрожує втрата авторитету через розбіжності  між державами-членами.

“НАТО показало свою дієздатність, швидко реагуючи на дії Росії ”, - заявляє польський президент Анджей Дуда.

Навіть генсек НАТО наполягає, що НАТО «у хорошій формі». Ще квітневий саміт НАТО у Варшаві проходив цього року як «саміт переможців» на тлі поверненого самоусвідомлення через роки розгублених запитань про майбутнє - якщо зник СРСР, то навіщо військовий блок? Допоміг Путін, показавши, що нікуди його войовнича імперія не поділася – ну, стала меншою, але від того ще більш неадекватною.

Так після нападу РФ на Україну в 2014 році Альянсу довелося терміново «відновлювати форму» та згадати навіщо він створений і хто ворог. Але за кілька років «бойову готовність» знову приспано, є спокуса піддатися ілюзіям щодо мирних діалогів, принагідно поборотися за персональні лідерства або зменшення видатків.

Україна мала всі підстави непокоїтися. І дипломатично-зважена Декларація заспокоює лише частково – у самих країнах Альянсу та серед їх політичних еліт тривають певні ціннісні зміни, наслідки яких будуть зрозумілі тільки з часом.

Олександр Волинський, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-