У Путіна, схоже, закінчилися сортири, щоб “мочіть”. Але його не хочуть дратувати

Смішними були і спроби Кремля виправдати своїх “героїв”, які відповідали за зберігання захоплених у листопаді минулого року українських суден, проведення на їх облавках так званих “слідчих дій”, а також повернення усього, що від них залишилося, Україні. Коли наші запитали: “...а унітази де?”, ФСБ поспішило оприлюднити пропагандистський ролик, аби продемонструвати, які ж дбайливі “безсрібники” співробітники російської спецслужби, котрі, не змикаючи повік, день і ніч охороняли українські кораблі. Мовляв, здували пил із озброєння, чистили дула цеглою, невтомно драїли палуби і, звісно ж, гальюни. Майже рік, на хвилиночку. А ось “підлі хохли” умудрилися за кілька годин (на ходу) розкурочити (і, певно, вивезти за допомогою водолазів) усе, що так пильно охороняли й оберігали доблесні “ефесбешники”...

Унітази перемоги, або Принцеси також как...ють.

Втім, росіяни прокоментували ситуацію у кращих традиціях народної мудрості: “на злодієві шапка горить”. Мовляв, ми передбачали, що українці не дотягнуть у цілості кораблі до свого порту. Бо всі вони або на руку нечисті, або “сплять та бачать”, як нас “несправедливо підставити”.

…Проте, на оприлюдненому відео немає жодного таймінгу: воно складається із окремих кадрів, тобто, змонтоване – а де і що саме знімали – знають, мабуть, лише оператор та його начальник. З таким же успіхом обладнання суден могли зафільмувати одразу ж після буксирування до порту в Керчі. Або взагалі – це можуть бути кадри з якогось російського судна. Навіть, із пришвартованого у Санкт-Петербурзі крейсера “Аврора”.

Як аргумент того, що “ці руки нічого не крали”, російська сторона наводить факт підписання акта прийому суден представниками України. Але – знову ж таки – кадри знято на палубі, а не в середині корабля. Тож жодного зв’язку відео із камбузом чи санвузлом немає. Ну хіба що опосередковано про те, що із сантехнікою “все гаразд” свідчить, що російські офіцери, які підписують документ, не підтанцьовують і не тупцюють на місці, зжимаючи коліна...

Попри ці “нестикування”, росіяни, як і все, що кажуть в ФСБ і тиражують “кисельовсько-соловйовські” телеканали, прийняли відповідні сюжети на віру. Про що свідчать коментарі під “виправдувальними” роликами в ютубі і на сторінках російських пропагандистських медіа. Українофоби підтримують “бравих защітніков” усіх варіацій “русскаво міра” і виливають на нас із вами лайно з інтенсивністю, якій може позаздрити навіть “спіонерена” “ефесбешниками” фекальна система.

Водночас, знаючи методи ФСБ, далеко не всі росіяни повірили цим казочкам. Приміром, відомий журналіст і громадський діяч Олександр Невзоров оприлюднив відеоблог із промовистою назвою “Унитазы победы”. Невзоров, як відомо, коментатор по хорошому злий – він змалював картину: українські унітази можуть виставити в Оружейній палаті Кремля – як символ перемоги над “київською хунтою”. Як-то кажуть, і сміх, і гріх.

Але вже зовсім не смішно було, коли росіяни намагалися виправдати свої дії навіть на дипломатичному рівні – вустами речниці МЗС Марії Захарової. Під час брифінгу вона єхидно зауважила, що не розуміє, як боєздатність українських військових кораблів залежить від наявності там сантехніки... На що досить влучно відповів український журналіст Роман Цимбалюк. “Дивно, чому представниця такого впливового відомства не розуміє, наскільки важливі туалети. Уявіть, що буде, якщо в такому чудовому будинку, як МЗС РФ на Смоленській площі, в один прекрасний момент закриють усі туалети. Ну, вони, звісно ж, можуть ходити на площу перед цією будівлею, але, як-то кажуть, “вийде конфуз”. А в нашому випадку ситуація схожа. Людина так влаштована. Ви знаєте, що принцеси теж... " – відповів Цимбалюк. І додав: "Тут пройшла така новина, що в одній зі шкіл Російської Федерації вперше за 150 років відкрили туалет не на вулиці. Можливо, ці унітази якраз туди і встановили".

З іншого боку, маємо привід порадіти за сусідів – як-то кажуть: “прощай, немитая Рассія”: тепер і помитися буде де, і... в “особистих” справах сходити. Може, навіть, у самому Кремлі!

До речі, щодо боєздатності українських кораблів, то російська сторона визнала: зброю із наших суден справді забрали. Але це, мовляв, не крадіжка і не спроба “насолити” українцям, а “законна” конфіскація доказів у (незаконному) слідстві. Що, цікаво, із цього приводу скаже трибунал ООН?

Операція “Ы”, або “Сортир для Путіна”: грузинська й чонгарська репетиції

В історії світової розвідки чимало випадків викрадення чужої техніки, зброї і технологій – із тим, щоб розібрати їх до гвинтика і вивідати військові та промислові таємниці. У росіян, виходить, дійшло до унітазів... Може, їм здалося, що саме в конструкції кухонного й сантехнічного обладнання – секрет сили духу українських воїнів?

Але стоп... Виявляться, наш північно-східний сусід має уже неабиякий досвід такої собі “клептогальюноманії”. Нинішня “унітазна перемога” для РФ не перша. Приміром, у 2008 року, захищаючи “скрєпи” на території суверенної Грузії, росіяни вже “брали в полон” сантехнічні вироби. Отже:

Грузія. 2008 рік

"… з баз (захоплених росіянами унаслідок анексії Південної Осетії і Абхазії. – Ред.) винесли все, включаючи унітази... Важко очікувати, що в XXI столітті армія нагадуватиме монгольську орду. Я не хочу нікого образити, але це задокументовані факти ", - розповідав екс-міністр оборони Грузії Давид Кезерашвілі.

Акція протесту проти мародерів з російської армії (Грузія, 2008) / Автор фото: Олег Панфілов

"… з військової бази під Горі потягли унітаз. Факт крадіжки унітаза дуже підбадьорив громадськість. Тож як жест доброї волі грузини навіть знесли унітази до російського посольства: мовляв, беріть, якщо ви по це прийшли", - писала 11 років тому оглядач “Новой газети” Юлія Латиніна.

Україна 2014 рік

Покидаючи Чонгар, через який пролягла лінія розмежування із окупованим РФ Кримом, російські військові залишили після себе територію у стані, як після атомної війни...

"Кафе "Чонгар" і сучасні платні туалети, які там були до окупації, пограбували повністю, виламавши двері та вибивши вікна, вивізши унітази, раковини і позривавши світильники зі стель та розетки з вимикачами зі стін (нічого зі “свіжих” подій не нагадує? - Ред.)", - розповів прикордонник Держприкордонслужби Дмитро Капустін.

"Та що там казати, “наслідили” (повз унітази. – Ред.) всюди. У прямому сенсі слова. Купи свіжого окупаційного лайна на підлозі з дорогого кахлю. Це те, що вдалося побачити при швидкій розвідці відразу за “засранцями”, що відступили, у тьмяному світлі ліхтаря. (…) “Бичача тяга” і “крисятництво” - це візитівка путінської Росії", - додав Капустін.

...Відкритими залишаються два питання. Навіщо Путіну, який обіцяв “мочити в сортирах” терористів та інших ворогів (що, мабуть, і зробило його президентом у далекому 2000-му році), знадобилися ще й українські унітази? І друге: яким чином українська сторона приймала від росіян судна та чому наші представники підписали акт прийому-передачі кораблів, не перевіривши усе устаткування й обладнання?

І якщо перше запитання - суто риторичне, то пошуком відповіді на друге Укрінформ вирішив серйозно зайнятися.

У пошуках істини...

"Росіяни їх угробили. Зняли навіть плафони, розетки і унітази..." - повідомив командувач Військово-морських сил ЗС України Ігор Воронченко. Згодом колишній військовий прокурор Анатолій Матіос опублікував на своїй сторінці у Фейсбук документ (див. нижче), в якому вказано перелік пошкоджень і вкраденого майна на українських кораблях "Нікополь", "Бердянськ" і буксирі "Яни Капу".

Але нас зацікавило питання: як було оформлено акт передачі? Чи бачили українські представники, в якому стані їм передають кораблі? Чи велася українською стороною фото/відеофіксація?

В пошуках відповідей на ці запитання увесь день “стукали” чи не в кожні двері. Спершу зателефонували відомому експерту з питань морського права, головному редактору порталу «BlackSeaNews» Андрію Клименку, військовому експерту, голові правління "Українського мілітарного центру" Тарасу Чмуту (хто-хто, а вони точно мали б знати). Намагалися вийти на вже згаданого Анатолія Матіоса... “Я не даю інтерв‘ю, соррі! Звертайтеся офіційно з цими питаннями до Чумака. Якщо він не таїтиме чи не буде «помилятися» як Рябошапка у відповідях суспільству про запитувану інфо, то ви, ну, дуже багато цікавого дізнаєтеся”, - прокоментував журналісту екс-військовий прокурор.

Без жодної конкретики й від начальника прес-центру ВМС ЗС України Олега Чалика. “Нічого сказати наразі не можу. Проводиться детальна перевірка суден... Щодо відео/фотофіксації, то мені про це нічого невідомо. Я навіть опубліковане ФСБ РФ не бачив, якщо чесно. Кажете там все красиво, все на місці? Ну, що тут скажеш - сучасні технології дозволяють робити монтаж, як захочеш. Чи знімала щось українська сторона... Не знаю, можливо”, - розповів телефоном пан Чалик.

Отже, нам доводиться робити висновок лише на припущеннях. Не забрати українські кораблі через виявлені проблеми наші представники не могли. Мережею гуляє уже наведений документ (без підписів), який, скоріше за все, відповідає дійсності.

Чому про все це немає жодної офіційної інформації, чому ніхто нічого не говорить? Таке буває, коли виконується наказ «нічого не світити». Чому він виданий? Можна припустити, що когось дуже не хочуть роздратувати, спровокувати зрив чогось, якогось процесу. Про що йдеться? Здогадатися не важко: до 9 грудня залишається два з половиною тижні…

Владислав Обух, Мирослав Ліскович. Київ 

Перше фото: карикатура Сергія Йолкіна