Бюджет-2020 ухвалено. Радіти чи плакати?

Бюджет-2020 ухвалено. Радіти чи плакати?

Аналітика
Укрінформ
Перші враження від ухвалення Держбюджету: підходи до формування кошторису не змінилися. Чи зміниться життя країни – наразі незрозуміло

“Не довго музика лунала – бюджет недовго розглядали”. Такий “експромт” промайнув у голові одразу ж, як на табло у сесійній залі парламенту з’явилися результати голосування за Основний фінансовий документ країни на наступний рік. Особливо, коли згадалося про деякі попередні “потуги”, пов’язані з формуванням українських кошторисів: “під ялинку”, із “посиденьками” до півночі чи й до четвертої ранку, з тисячами і тисячами – здебільшого не підтриманих – правок. Цього разу (погано це чи ні – розбиратимемося пізніше, аналізуючи зміст документа) зовсім інша картина: 280 голосів “за”.

Результати голосування за проект Бюджету-2020
Результати голосування за проект Бюджету-2020

Переконливо. Є й переконання, що документ більш-менш реалістичний. “Повітряних замків” там небагато. Чи правильно розподілено той – ніде правди діти – доволі скромний як для такої великої країни ресурс, на який можуть розраховувати у наступному році співвітчизники?.. Є сумніви. Як і у багатьох. І коментарів із цього приводу, мабуть, буде багато. І тональність їх буде різною. Від розуміння: “що ж ви хочете – маємо те, що маємо”, – до піни біля рота: “це чергова яма, новий виток зубожіння і насмішка над людьми із боку тих, кому в результаті останніх політичних пертурбацій вдалося проштовхнутися “до корита”. Незалежні (по-справжньому) експерти, фахівці-фінансисти й економісти почнуть детально аналізувати документ лише за кілька днів, після його публікації з усіма внесеними правками і уточненнями. Тож поки що – лише про перші враження.

Бюджет-2020: перші враження й “основні”  цифри

“280 – за Державний Бюджет на 2020 рік! Найраніше в історії України – 14 листопада 2019 року та ще й у світлу частину доби!!! Дякую кожному з депутатів, які сьогодні підтримали макростабільність і прискорення економічного зростання, підтримали кошти на освіту та медицину, соціальні видатки та стрімку розбудову інфраструктури!”, – радіє в Фейсбук  головний доповідач із “бюджетного питання”, міністр фінансів України Оксана Маркарова. Оцінки інших користувачів соцмереж не такі оптимістичні (див. вище).

Загалом те, що Державний кошторис на наступний рік затвердили вже в середині листопада, мабуть, добре. Адже тепер і розпорядники бюджетних коштів, і ті, хто відповідає за наповнення Держказни, і суспільство та бізнес матимуть змогу ретельно вивчити документ, зрозуміти, на що можна розраховувати упродовж, вочевидь, чергового непростого для України 2020 року, розробити й затвердити відповідні програми, узгодити та скоригувати плани. Добре це і для наших громад. Оскільки тамтешнім чиновникам і депутатам не доведеться “пороти гарячку”, ухвалюючи місцеві кошториси. Адже раніше цей процес, нагадаємо, затягувався до середини січня, а подекуди – аж до лютого. Погано, що, попри експертні прогнози, документ поспішили внести до сесійної зали до ухвалення низки важливих для наповнення державної казни і анонсованих раніше законів. Йдеться, зокрема, про:

1. Законодавчу легалізацію грального бізнесу. Завдяки цьому планують отримати для бюджету щонайменше 3 мільярди гривень.

2. Остаточне затвердження земельної реформи. Хоча кошти від відкриття земельного ринку і не надходитимуть безпосередньо до бюджету, але можуть позначитися на обсягах держзапозичень і на видатках, що вже передбачені під цей процес.

3. Можливий перегляд рентних платежів та ймовірність більш стрімкого, аніж передбачено Податковим кодексом, підвищення деяких акцизів – приміром, на тютюнові вироби. Це теж – “плюс-мінус” кілька мільярдів гривень.

4. Невизначеність із подальшим транзитом російського газу українською ГТС. Нагадаємо, щороку цей вид господарської діяльності приносить нашій країні до $3 мільярдів. Ці кошти не відображають у доходній частині бюджету окремим рядком. Але цей ресурс забезпечує левову частку надходжень у рамках фінансових зобов’язань перед державою НАК “Нафтогаз України”. До холдингу, як і до НБУ, в Основному кошторисі “доводять” цифри необхідних відрахувань. Загалом ідеться, зазвичай, про приблизно 150-200 мільярдів гривень (“на двох”). Не буде транзиту – “Нафтогазу” доведеться або “затягувати зашморг” на шиї внутрішніх споживачів, або визнавати неможливість передбачених Держкошторисом відрахувань. Найбільш прогнозований вихід для уряду – збільшення зобов’язань Нацбанку. Банкіри, вочевидь, таки зможуть дещо “нашкребти по засіках”. Решту – доведеться “додруковувати”. А це – ризик пришвидшення інфляції, девальвації національної валюти і пов’язані із цим “трабли”...

З одного боку, влада, вочевидь, впевнена, що до кінця року зможе забезпечити ухвалення відповідних рішень (за великим рахунком, усе, крім “ространзиту”, – у “наших руках”). З іншого: а раптом форс-мажор? Монобільшість голосує уже далеко не так одностайно, як на початку вересня. Що тоді? Внесення бюджетних змін вже узимку чи навесні? Не комільфо... Можливо, хтось і нагадає: розв’язувати проблеми краще тоді, коли вони почнуть з’являтися. Але є відчуття, що “тоді” може бути пізно. Тому, сподіватимемося, що після такого “бліцкригового” затвердження Державного кошторису урядовці й парламентарії не “спочиватимуть на лаврах”, а поінформують суспільство про ймовірний “план Б” на випадок цих та подібних форс-мажорів...

А поки що – тримайте цифри:

Доходи державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 трильйон 93 мільярди гривень.

Бюджетні видатки – 1 трильйон 180 мільярдів гривень.

На обслуговування держборгу передбачили 141,5 мільярдів. Ще 282,1 мільярда піде на виплату “тіла” кредитів. Також проєктом бюджету на 2020 рік передбачені нові зовнішні ($4,9 мільярда) і внутрішні запозичення (231,1 мільярда гривень).

Видатки на національну безпеку і оборону – 245,8 мільярдів, майже на 34 мільярди більше, ніж цього року. Головні розпорядники цих коштів Міністерство оборони (130 мільярдів) та МВС (93 мільярди гривень).

На соціальне забезпечення у наступному році планують витратити 294 мільярди гривень. Зокрема, фінансування Пенсійного фонду із Держбюджету становитиме 173 мільярди (+802 мільйони на надбавки за догляд для самотніх пенсіонерів). На виплату житлово-комунальних субсидії передбачено 48 мільярдів гривень.

Мінімальна зарплата у наступному році становитиме 4723 гривень на місяць. Також пропонується встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118, з 1 грудня – 2189 гривень. Для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1779, з 1 липня – 1859, з 1 грудня – 1921 гривня. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2218, з 1 липня – 2318, з 1 грудня – 2395 гривень.

Видатки на інші захищені статті:

На медицину – 113,3 мільярда гривень, що на 15 мільярдів більше, аніж у 2019-ому. При цьому у процесі підготовки бюджетного законопроєкту до другого читання вдалося додатково знайти на централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів для лікування деяких складних захворювань 3,2 мільярда гривень. Ще мільярд – на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. 400 “додаткових” мільйонів піде на лікування українців за кордоном.

На освіту – 145,1 мільярд гривень, приблизно на 18 мільярдів більше, ніж цьогоріч. Нагадаємо, уряд зобов’язався забезпечити виплату у повному розмірі 30% доплати за престижність педагогічної праці і щорічної фінансової підтримки (21 тисяча гривень) молодих учителів, котрі працюють у сільській місцевості.

На розвиток культури та інформаційну сферу – 9,2 мільярда гривень.

Майже 74 мільярди передбачено на дорожнє будівництво. Але у процесі розгляду урядових бюджетних ініціатив у парламенті із цим виникли певні проблеми. Про них – далі.

Як іще до обговорення Бюджету в уряду “вкрали” майже 8 мільярдів

Розгляду Закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік” у сесійній залі в четвер передувало обговорення і ухвалення законопроєкту №2144 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України". Йдеться, здебільшого, про “косметичні” зміни, техніко-юридичні і редакційні правки, пов’язані, зокрема, з порядком розподілу доходів та видатків між державним і місцевими кошторисами, бюджетних субвенцій та порядку надання окремих видів соціальної допомоги. При цьому загальні підходи до наповнення Держказни і розподілу коштів фактично не змінилися. За винятком однієї – вочевидь, неприємної для уряду і важливої для місцевих громад деталі. Народні обранці підтримали попередньо відхилену профільним комітетом (з питань бюджету) поправку №209. Вона стосується розподілу надходжень від акцизного податку на продаж пального. Частину акцизу (13,44%) вирішили залишити в місцевих бюджетах. Хоча Уряд пропонував акумулювати ці кошти у Дорожньому фонді. “Ціна питання” – орієнтовно 7,7 мільярда гривень. Цей “мінус” поставив під сумнів виконання планів щодо спрямування на дорожнє будівництво щонайменше 73 мільярдів гривень, як це передбачено бюджетним законопроєктом.

З-поміж важливих змін до Бюджетного кодексу також новація щодо виплати соціальної допомоги, передбаченої законами “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” і “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, безпосередньо з Державного бюджету. Раніше, нагадаємо, ці види соціальної допомоги надавали з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій із Держказни. Оскільки такі субвенції не завжди надходили вчасно, інколи відповідні виплати відкладалися. Як і через бажання місцевої влади використати отримані від держави кошти на більш нагальні (на їхню думку) потреби. Таким же чином унормували й порядок надання безпосередньо із Держбюджету видатків на виплату державної соціальної допомоги та оплату соціальних послуг, пов’язаних з утриманням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Принагідно нагадаємо, що однією з важливих пропозицій, які були враховані при підготовці бюджетного законопроєкту до другого читання, стало збільшення на 2,2 мільярда гривень державних видатків на виплату допомоги сім’ям із дітьми. Ще на 364 мільйони збільшили розмір субвенції на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання і забезпечення житлом дітей-сиріт.

Ложа уряду у Верховній Раді
Ложа уряду у Верховній Раді

І це, певно, одні із тих змін, які дозволили прем’єр-міністрові Олексію Гончаруку написати на своїй сторінці у Фейсбук: "Новий день – нова перемога... Ми в уряді впевнені, що бюджет розвитку та безпеки людей вже найближчим часом зробить комфортнішим життя кожного українця: від немовляти до людини поважного віку".

За його словами, підтриманий парламентаріями документ допоможе втіленню конкретних програм медичних гарантів щодо забезпечення безплатних пологів, лікування інсультів та інфарктів, надання неонатологічної допомоги (лікування й виходжування немовлят). Також в уряді нагадали про плани закупити майже півтисячі нових карет швидкої допомоги та відкрити у кожній області сучасні відділення екстреної допомоги населенню. Серед пріоритетів наступного року глава уряду назвав і підтримку молодих учителів, а також будівництво та реконструкцію мостів і аеропортів.

Владислав Обух. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-