Російське «безсилля перед фейками» і довгий ніс пропаганди

Коли кремлівські пропагандисти віщають на великих європейських майданчиках на теми довіри до новин та що робити з фейками, виникає єдине запитання – що це? Відданість господарю, щирі переконання, життя у паралельному світові, гроші чи комплексна ментальна проблема?

ДЕМОКРАТІЯ ВМИРАЄ У ТЕМРЯВІ

Цього тижня у Страсбурзі завершився триденний Світовий форум за демократію. Він був присвячений проблематиці: «Чи перебуває демократія під загрозою у сторіччя інформації?».

Подія – масштабна, всеохопна, що об’єднала сотні експертів, громадських активістів, правозахисників, а також учнівську молодь, представники якої лише починають вчитися демократії.

Загалом форум проходив – до речі, під високим патронатом президента Франції Еммануеля Макрона – рівно, планово, святково. Чи не єдиними гарячими дискусіями були панелі на теми «Як відновити довіру до новин» і «Демократія вмирає у темряві: чи ми маємо потрібну інформацію?» – через одіозність деяких учасників, а також активність і принциповість української молодіжної делегації.

Ще до початку форуму якось здивувало, сконфузило і навіть обурило запрошення до участі у форумі заступника головного редактора пропагандистського федерального телеканалу Russia Today Анни Бєлкіної.

Іншим високопоставленим представником Росії на форумі став шефредактор «ліберальної» радіостанції «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов. Але присутність цієї особистості, незважаючи на її наближеність до Кремля, глибоких початкових емоцій не викликала. Адже рівень токсичності керівника популярної московської радіостанції – все ж таки нижчий, порівняно з RT.

ФЕЙКИ ПОБОРОТИ НЕМОЖЛИВО?

Але почнемо з Венедиктова. До речі, на панелі зауважили на неоднозначності «ліберальності» шеф-редактора та його можливої залежності від Кремля.

Прекрасна французька, філософські міркування – все нібито правильно і переконливо. Але у цьому й полягає підступність цієї особливо тонкої майстерності доносити меседжі, на відміну від грубої пропаганди.

У виступі шеф-редактора «Эха Москвы» можна було відчути справжню сутність і спрямованість інформаційних і аналітичних сигналів, які Кремль підготував і передає вустами таких як Венедиктов, насамперед до середовища інтелектуалів.

Позиція проста: ми живемо у такому світові, де фейкові новини побороти неможливо.

«Ми нічого не можемо зробити із фейковими новинами, окрім того, щоб заявити, що це існує. І, що, треба створити якійсь трибунал, високий суд, розстрілювати за фейкові новини?» – заявив Венедиктов.

Далі він навів приклад окремих президентів, зокрема США Дональда Трампа, які, за словами шеф-редактора, «живуть у Twitter й іноді пишуть там брехливі речі, абсолютно фейкові новини». «Це один із таких діячів. Що з такими діячами робити, як боротися із брехнею?», – заявив про Трампа Венедиктов.

Відтак, можна припустити, що президент Путін, на відміну від Трампа, не бреше, адже не користується інтернетом.

Також із подібних тверджень може витікати, що діяльність таких телеканалів як RT – цілком відповідає трендам існування і розвитку нашого сторіччя інформації. Ну, якщо навіть Трамп бреше! Тому жодної боротьби і покарань за поширення неправди й маніпуляції – бути не може.

«Якщо ми хочемо, щоб у нашій великій державі почали регулювати кожен крок, наприклад, щодо фейкових новин, – з’являться нові диктатури», – пояснив Венедиктов.

Дуже зручна, філософська навіть позиція.

На цьому тлі він наголосив, що «заяви про відсутність демократії в Росії – це фейкньюс». Цілком можливо – якщо сам класик сучасного російського лібералізму не обмежений у демократії (якщо, звичайно, це не перетинається з інтересами режиму).

ФЕЙКОМЕТ RT: «ЦЕ ГРУЗІЯ НАПАЛА НА РОСІЮ»…

Якщо з Венедиктовим дискусія мала переважно стриману інтелектуальну спрямованість, то у випадку з Бєлкіною – багатосотенна аудиторія не могла стримувати емоції та обурення через одіозність фейкометання представниці Russia Today.

У своєму виступі вона відзначала, що RT, мовляв, просуває у світі альтернативну думку, яку також хоче чути аудиторія. А серед прикладів, які призвели до втрати довіри серед громадян до новин (це за темою панелі), вона навела вибори у США 2016 року, а також Brexit. На це продюсер радіо «Франс культура» Крістін Окрен зауважила – а чому Бєлкіна серед прикладів не згадала саму Росію? Після цього у залі засідань та на публічному балконі, де перебували сотні учасників форуму, пролунали масові аплодисменти та вигуки, спрямовані проти RT.

Далі на великому екрані з’явилася карикатура, що висміює сутність російської пропаганди. На ній телеведучий випуску новин простягає з екрана телевізора прямо в очі переляканому глядачеві свій довгий ніс: мовляв, ось, як усе погано і страшно на Заході. Роботу оперативно створив художник паризького сатиричного видання Charlie Hebdo, який працював на форумі.

Ще однією наочною карикатурною ілюстрацією, що зверталася до представниці RT, була робота із емоційно забарвленим слоганом: «Say the Fucking Truth».

Ця сатирична карикатура набула особливої актуальності, коли Бєлкіна, реагуючи на репліку та запитання грузинської представниці про те, що Росія несе відповідальність за агресію проти України, Грузії, Молдови, військове втручання у Сирії, зауважила, що, мовляв, це сама Грузія розпочала агресію проти Росії… Аудиторія при цьому вибухнула обуренням, здивуванням, можливо, черговим розчаруванням відносно організаторів, які запросили на такий поважний форум за демократію представницю токсичного російського фейкоканалу.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ПРОТИ ФЕЙКІВ

Після чергової абсурдної заяви Бєлкіної на тему правди і демократичних цінностей представники української делегації, представленої переважно молодими активістами, піднялися зі своїх місць та почали вигукувати: «Світовий форум за демократію – не місце для пропаганди».

Окремі претензії українці висловили й організаторам. Українська активістка із Брюсселя Ганна Яворська, наприклад, запитала – чи не доцільно би було запросити на форум деяких колишніх співробітників RT, які зрозуміли всю брудну сутність російського фейкомету та пішли з телеканалу? Пам’ятаєте, як у 2014 році американка Ліз Уол заявила про своє звільнення у прямому ефірі, адже не бажала брати участь у виправданні дій Путіна, а також через моральні й етичні проблеми у співробітництві з Russia Today?

Російська пропагандистка Бєлкіна опинилася очевидно у некомфортній ситуації. Її позиції щось довести підготовленій аудиторії були фактично нівельовані. Це зробила саме патріотична українська молодь, яка довела, що критичне мислення є найкращим засобом у боротьбі з фейками.

Андрій Лавренюк, Страсбург