Рада перейшла на електронний документообіг. Що змінилося?

Він набув чинності 30 жовтня, хоча вступить у законну силу у день відкриття третьої сесії Верховної Ради поточного дев’ятого скликання – 4 лютого 2020 року. Даний закон допоможе зекономити мільйони гривень, які раніше витрачалися на роздрукування текстів законопроектів, що після розгляду викидалися у смітник, покращити прозорість і ефективність роботи парламенту, поліпшити звітність ВРУ і народних обранців перед виборцями.

Останнім часом все більше зусиль прикладається для реалізації проекту «держава в смартфоні». Задля цього було створено Міністерство цифрової трансформації, керівник якого став першим віце-прем’єром України. В процесі боротьби за діджиталізацію постало питання подолання паперового документообігу. Останнім часом міністерства та ВРУ влаштували своєрідний флешмоб у соціальних мережах, демонструючи стоси паперів до розгляду та підпису. Верховна Рада, як головний законодавчий орган, в надрах якого курсують тонни паперових версій законопроектів, супровідних документів, аналітичних записок та порівняльних таблиць, вирішила бути флагманом боротьби із паперовою бюрократією та перевести основні процеси в «хмару». Як було раніше і що зміниться із новим законом, пов’язаним із впровадженням електронного документообігу, розглянемо далі.

Як було раніше?

Перед початком засідання у ВРУ стоси постанов та законопроектів друкувалися та роздавалися народним депутатам. У залі депутати перебирали і сортували тонни макулатури на місці, а деякі навіть фотографувалися на її фоні.

Для цього закуплялася велика кількість паперу, катриджів, принтерів на величезні суми. Так лише на папір планом на 2019 рік було передбачено витратити більше 4 млн. грн. З електронним документообігом ці кошти можна буде витратити більш раціонально.

У зв’язку з існуючою екологічною ситуацією у світі прийняття такого закону було нагально необхідним. Адже він не тільки полегшує роботу ВРУ, економить гроші, але ще й береже ліс і дерева.

Що змінилося?

Закон «Про внесення змін до Регламенту Верховної ради України про впровадження електронного документообігу, пов’язаного з законодавчим процесом» набув чинності 30 жовтня. Нормативно-правовий акт передбачає внесення зміни до статті 91 Регламенту ВР у частині подачі супровідних документів до законопроектів в електронному вигляді і до статті 97 про ведення справи законопроєкту в електронному вигляді.

Як зазначає Голова підкомітету з питань Регламенту ВРУ, Павло Фролов: «Прийняті зміни – це сигнал суспільству, що Верховна Рада налаштована реформувати не лише країну, а і саму себе шляхом застосування сучасних технологій, дбаючи про екологію та відходячи від стосів паперів і опановуючи визнані світом електронні системи документообігу. Адже це ще і важливий крок до удосконалення законодавчих процесів, підвищення їхньої прозорості та забезпечення поінформованості учасників законодавчого процесу щодо усіх важливих подій, від реєстрації законопроекту до внесення змін та поправок. Наприклад, завдяки цій системі можна буде впорядкувати роботу із поправками між першим та другим читанням та уникнути зловживань, можливих із паперовими версіями порівняльних таблиць. Усі поправки будуть мати зафіксований час подання завдяки ЕЦП».

Основні положення нового закону:

Відтепер законопроєкти створюватимуться в єдиній автоматизованій системі електронного документообігу; супровідні документи до законопроєктів надаються у електронному вигляді; справа законопроєкту ведеться в електронному вигляді.

Представники усіх трьох суб’єктів законодавчої ініціативи матимуть електронні кабінети в системі та можливість переглядати, створювати, редагувати та погоджувати проекти документів відповідно до повноважень.

На електронні документи, створені в єдиній автоматизованій системі, накладається кваліфікований електронний підпис (ЕЦП).

Народні депутати матимуть змогу налаштувати параметри отримання інформаційних повідомлень про реєстрацію нових законопроєктів, появу висновків або інших документів у системі відповідно до своїх пріоритетів у законодавчій роботі.

Пропозиції, поправки, висновки до законопроєктів подаватимуться до Апарату Верховної Ради або профільного Комітету у формі електронних документів, на які накладено ЕЦП.

Тобто, законопроєкти будуть опубліковані на веб-сторінці із накладеним електронно-цифровим підписом (ЕЦП) з міткою часу. Завдяки ЕЦП опублікований документ неможливо змінити. Час накладання ЕЦП синхронізуватиметься з центральними серверами АЦСК. Тобто неможливо змінити текст і після цього заново накласти ЕЦП. Ті, хто стикався з ЕЦП, знають, що якось примудритися і підробити його неможливо, так само як і час зміни підпису. Зменшиться можливість маніпулювання та підробки документів. Якщо документ направляється в електронному вигляді, то змінити нічого неможливо.

Насправді е-парламент допоможе також підвищити обізнаність громадян щодо парламентських процесів, забезпечити активну участь громадськості у процесі прийняття рішень та налагодженні зворотного зв’язку, удосконалити співпрацю з парламентськими та незалежними медіа і журналістами, у тому числі міжнародними засобами масової інформації.

Чи готова технічно Верховна Рада до таких інновацій?

Так, вже майже готова, і не тільки до електронного законопроєкту, а ще й до електронного документообороту із іншими органами державної влади, і навіть до електронного листування із громадянами. Окрім вже доступного інструменту запитів громадян в особистому кабінеті в е-форматі, все фізичне листування поштою або кур’єрською доставкою буде «оцифроване» - внесене в автоматизовану систему для зручності, прозорості та звітності. Доручення на розгляд вхідних листів, контроль за виконанням відповідних резолюцій щодо них – це все можна буде відслідковувати в онлайн режимі.

Найближчим часом проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи планується забезпечити проведення тренінгів щодо всіх технічних моментів електронного документообігу. Також за запитом ВРУ вже розроблені навчальні відеоінструкції для користувачів системи електронного документообігу та електронного законопроєкту.

Вячеслав Штучний, Керівник Апарату Верховної Ради України, коментує: «Наразі ми знаходимося на етапі затвердження керівництвом Ради розробленої працівниками Апарату системи електронного документообігу та електронного законопроекту. Після цього плануємо провести тренінги для народних депутатів, їхніх помічників та співробітників Секретаріатів парламентських Комітетів – так головні «юзери» системи зможуть використовувати її потенціал на повну. Окрім очевидної екологічності цього цифрового рішення, воно призведе до значно більшої оперативності в роботі, прозорості в процесах проходження документів та законопроєктів, а також своєчасного доступу учасників законодавчого процесу до усіх матеріалів, необхідних для прийняття важливих рішень».

Ті занепокоєння, що були щодо кібербезпеки такого рішення (адже, паперову версію законопроєкту неможливо «зламати» або «хакнути»), зрозумілі. Але працівники Апарату ВРУ, спільно із залученими експертами, пропрацювали це питання: система базується на спеціальній захищеній платформі.

Україна впевнено крокує до відкритого для всіх інформаційного суспільства. Прийняття такого закону - вагомий поступ до створення е-парламенту, що є обов’язковою частиною розвитку е-демократії в країні. Новим законом здійснено ще один практичний крок до розбудови електронної демократії в Україні та втілення стратегії електронного парламентаризму, в тісній співпраці ВРУ та проекту ЄС - ПРООН з парламентської реформи. Завдяки електронному документообігу покращиться ефективність роботи парламенту, його прозорість та відкритість, поліпшиться механізм звітності парламенту і народних депутатів перед виборцями, що буде серйозним кроком у напрямку перетворення України на сучасну цифрову державу.

Матеріал надано проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства