«Україна» - слово №1 у США: на жаль чи на щастя?

«Україна» - слово №1 у США: на жаль чи на щастя?

Аналітика
Укрінформ
Якщо вже до нашої країни привернено таку надзвичайно увагу, то треба це використати, щоби донести свою позицію до американців та світу

Згадкою про Україну нині наповнені американські стрічки новин та біжучі рядки в телеефірах. Тепер про нашу країну в Америці знають навіть ті, хто досі так і не поцікавився війною «десь там між Парижем і Сибіром». На жаль, знають у несприятливому контексті внутрішньополітичної боротьби в США за владу та закулісних перемовин. Як це виправити? Чи навіть обернути на свою користь, якщо вже виник бодай такий інтерес до наших подій.

Отже, по порядку.

Як відомо всім, хто цікавиться міжнародною політикою, 25 вересня в США було оприлюднено текст телефонної розмови Дональда Трампа з президентом України. Це сталося після того як один з працівників американської розвідки, що мав доступ до телефонних переговорів Трампа, вчинив, власне так, як вимагає тамтешнє законодавство: якщо тобі відомо про порушення закону, склади «комплаєнт» - це більше, ніж просто заява, це юридично-відповідальний крок. А демократи в Палаті представників Конгресу ініціювали процедуру імпічменту з обвинуваченнями у зловживанні президентською владою в особистих інтересах.

Допит Курта Волкера

Минулого четверга, 3 жовтня, колишній спеціальний представник США по Україні Курт близько десяти годин годин відповідав на запитання членів трьох комітетів Палати представників, які ведуть це розслідування.

Курт Волкер прямує на слухання
Курт Волкер прямує на слухання

Зазначимо, що Волкер пішов у відставку на наступний день після початку розслідування в рамках імпічменту. Про її причини він не робив заяв, але оскільки Волкер не має інших державних посад у США (він залишив державну службу ще в 2009 р. і повернувся на неї тимчасово на запрошення держдепартаменту, щоб бути спеціальним представником в Україні), то його відставка означає,  що він більше не держслужбовець і, як простий громадянин, в юридичному та етичному сенсі має трохи більше свободи під час розслідування. Простою мовою: Курт «розв’язав собі руки».

Слухання проходили за закритими дверима, сам Волкер не коментував свій виступ на слуханнях, деякі деталі змогли дізнатися американські журналісти через свої джерела.

Зокрема, за словами від республіканців, колишній спецпредставник США в Україі не підтвердив, що адміністрація Трампа призупинила виділення коштів на військову допомогу Україні, щоб тиснути на Київ з метою почати розслідування проти сина Джо Байдена.

Натомість демократи ж кажуть, що, навпаки, свідчення Волкера доводять, що виділення допомоги було припинено з політичних мотивів. За словами демократів, Волкер також розповів про те, як особистий юрист президента США Рудольф Джуліані використовував свій вплив, щоб домагатися від співробітників Держдепартаменту просування в Україні інтересів Трампа.

Здавалося б, «слово проти слова». Але крім усних свідчень, Волкер надав комітету Конгресу тексти свого листування з Джуліані, в.о. посла США в Києві Вільямом Тейлором, представником США в Євросоюзі Гордоном Сондлендом та помічником президента Зеленського Андрієм Єрмаком між 9 липня і 19 вересня. І це листування члени трьох комітетів Палати представників США: Еліот Енджел, голова Комітету у закордонних справах, Адам Шифф, голова Комітету з розвідки та Елайджа Каммінгз, голова Комітету з нагляду та реформ, - повністю оприлюднили на офіційному сайті Палати.

Зазначимо також, що про добровільність чи приналежність ініціативи такого кроку судити не можна – Курт Волкер зобов’язаний був надати розслідуванню всі матеріали, які мав, інакше підлягав би відповідальності.

Дійові особи «таємного» листування

З осіб, які брали участь у нині «засвіченому» листуванню, українцям, мабуть, найменше відомий Гордон Сондленд. Але він тут важливий – це довірена людина Трампа, спонсор республіканців – зокрема, і виборчої кампанії Трампа, власник готельної мережі – на дипломатичній посаді в Євросоюзі він лише з минулого року, а раніше дипломатією не займався.

Курт Волкер, Гордон Сондленд, Вільям Тейлор та Олександр Данилюк під час візиту Сондленда до Києва в липні ц.р.
Курт Волкер, Гордон Сондленд, Вільям Тейлор та Олександр Данилюк під час візиту Сондленда до Києва в липні ц.р.

З листування, зокрема, випливає, що Волкер повідомив Єрмаку, що Зеленський отримає запрошення здійснити візит до Вашингтона в обмін на розслідування "того, що насправді відбувалося в 2016 році". Йдеться про версію втручання Києва у вибори президента США - Трамп стверджує, що в ньому брали участь українські офіційні особи.

Як також випливає з цього листування, Волкер і Сондленд в серпні склали звернення до Володимира Зеленського з метою добитися від Києва заяви про намір провести розслідування щодо Байдена. Волкер, Сондленд і Джуліані навіть узгоджували формулювання, які Зеленський мав би озвучити під час візиту до США. Не зазначено, втім, чи було це послання в результаті відправлено українськомупрезиденту.

Водночас тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор вкрай негативно оцінював рішення призупинити допомогу Україні. Фаховий дипломат навіть спробував витягнути на відвертість Гордона Сондленда  – «вважаю божевіллям відмовляти у військовій допомозі заради допомоги у політичній кампанії», - сказав він різко, чого дипломати не роблять випадково. Але його співрозмовник немов збагнув, що відповідь має дати письмово, і ухилився: «Білле, думаю, ви помиляєтеся стосовно намірів Президента Трампа. Президент чітко висловився: жодних quid pro quo (послуга за послугу. – Ред.) », а далі запропонував перейти на спілкування по телефону.

Волкер став другою офіційною особою, яка дала показання в рамках розслідування про імпічмент. Першим був в.о. директора Національної розвідки США Джозеф Магуайр, який дав свідчення в Палаті представників тижнем раніше.

У п’ятницю в Конгресі мали заслухати генерального інспектора Розвідувального співтовариства США Майкла Аткінсона та експосла США в Україні Марі Йованович. Але їх допит перенесли, ймовірно, на тиждень, який щойно розпочався. Тож про відставку Марі Йованович навесні цього року ми ще багато почуємо – і слово «Україна» далі лунатиме в Америці.

Вихід є: ми не зробили нічого негідного, і маємо казати про це вголос

Сам пан Волкер свій виступ на слуханнях не коментував. Натомість оточення Трампа наполягає, що президент США призупиняв військову допомогу Україні не через питання про свого ймовірного суперника на виборах-2020, а щоб переконатися в готовності Зеленського боротися з корупцією.

Якщо точніше, «з корупцією в Україні» - в такому вигляді це і котиться по американських телеканалах. І хоча втягнуті в скандал українські посадовці ні зробили, ні сказали чогось компрометуючого. Скоріше, навпаки: ще в липні Тейлор повідомив про занепокоєння Зеленського тим, що Україну використовують у внутрішніх американських питаннях, тоді Сондленд відповів: «Звісно. Але треба, щоб розмова почалася і відносини будувалися незалежно від приводу».

Втім, хто тепер буде розбиратися з поголосом: Україна асоціюється з корупцією та скандалом – нехай навіть не своїм. Чи можна щось вдіяти за такої ситуації? А тим більше, коли на тлі «формули Штайнмаєра» питання міжнародної підтримки України є життєво важливим – і не може залежати від «хайпу». Не перебільшуючи перспектив такого напрямку роботи,  але чи не варто нині українському МЗС (та й медіа, та й політикам, та й експертам) сформулювати завдання –цілеспрямовано і системно направляти свою позицію до американських видань, особливо - і адресно - до тих, які висловлюються про Україну некоректно чи поширюють поверхові судження. Не всі, звісно, але багато хто мали б зреагувати, приділити увагу, адже нині до всього пов’язаного з Україною – як джерелом мегаскандалу у Вашингтоні - прикуто особливу увагу. А відтак, на відміну від «ботофермічного» спаму, розважливо висловлена думка українців – як інсайдерів у цьому питанні - цілком може зацікавити й оглядачів з аналітиками. Що ж – нехай Америка більше дізнається про реальну Україну.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-