Український виклик ПАРЄ: бойкот заради довіри

Український виклик ПАРЄ: бойкот заради довіри

Укрінформ
Сесія Парламентської асамблеї Ради Європи – без делегації Верховної Ради, вперше за історію участі України в організації

Осіння сесія ПАРЄ, яка цього тижня завершується у Страсбурзі, увійде в історію не правозахисними ініціативами та рішеннями, які делегати ухвалюють у формі резолюцій, а переважно супутніми і кулуарними подіями довкола основного порядку денного Асамблеї.

РОСІЯ РОЗРАХУВАЛАСЯ, АЛЕ КРИЗА ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

Важко погодитися із оптимістичними заявами керівництва Ради Європи і ПАРЄ, а також президента Франції Еммануеля Макрона, інших європейських політиків, парламентаріїв про те, що після безумовного і абсурдного за процедурами повернення російської делегації до Асамблеї, криза організації нібито подолана. У фінансовій частині – можливо й так. Росія відновила виплати членських внесків, чим шантажувала організацію та країни-члени попередні три роки. Нагадаю, на кінець червня борг Москви становив близько 90 млн євро. За словами генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич, на сьогодні російська сторона повністю розрахувалася.

А от стосовно цінностей, подвійних стандартів, принциповості й сталості – інституції РЄ та її статутні органи, включаючи Парламентську асамблею, як видається, лише глибше занурилися у прірву втрати довіри серед багатьох країн-членів та свідомих і активних європейських громадян.

Криза бойкотування роботи ПАРЄ, яка набула актуальності у 2016 році через демарш російської делегації, нині продовжилася. Цього разу вже українська делегація відмовилася від участі в осінній сесії. Некомплект Асамблеї нині збалансовано протестом української сторони у відповідь на безумовне, безпринципне і штучне повернення та умиротворення російських депутатів.

Цього року в роботі ПАРЄ також не бере участь і делегація Боснії й Герцеговини, але там на це інші причини.

БОЙКОТ – ТО ЄДИНЕ ПРАВИЛЬНЕ РІШЕННЯ?

Дискусії про політичну доцільність, правильність, далекоглядність (або ні) рішення ще відносно нового українського парламенту не брати участі в осінній сесії ПАРЄ триватимуть до кінця січня 2020 року, коли Україна матиме наступну нагоду заявитися на зимову сесію. Ситуацію, що склалася, не можна оцінювати однозначно і спрощено. Що маємо на сьогодні.

Єлизавета Ясько
Єлизавета Ясько

По-перше, йдеться про принципове політичне рішення української сторони, спричинене втратою довіри до Ради Європи і Асамблеї з урахуванням обставин, за яких росіяни з'явилися у сесійній залі. Дійсно, працювати у складі Асамблеї разом із депутатами, які одноголосно підтримали розв'язання війни, дали Путіну законодавчу індульгенцію на знищення України, убивство українців – це принципово неприпустимо. Тому, як переконана голова нової постійної делегації ВРУ в Асамблеї Єлизавета Ясько, яка була цього тижня у кулуарах сесії у якості гостя, бойкот – то єдине правильне рішення.

По-друге, як видається, між Києвом і секретаріатом ПАРЄ у Страсбурзі виникли непорозуміння щодо тлумачення регламенту відносно набуття повноважень делегатами після проведення у країні парламентських виборів – коли повноваження попередніх депутатів зберігаються в Асамблеї ще півроку до офіційного призначення нової делегації. Таким чином, навіть за умови демаршу нової делегації України, деякі досвідчені депутати з попереднього скликання могли доволі ефективно відстоювати позиції держави. Але правила є правила. І у секретаріаті ПАРЄ порахували, що Україна, не подавши нову делегацію, втратила свій голос в Асамблеї щонайменше до кінця січня 2020 року. Застереження про це висловив народний депутат Олексій Гончаренко, який втратив попередні повноваження, а нові не набув. За його сценарієм, українським делегатам необхідно було прибути, формально заявитися, а далі вийти із зали та продовжити бойкот, зберігаючи, натомість, можливість впливу на ключові для України рішення Асамблеї, у тому числі на рівні комітетів.

Марія Пейчинович-Бурич
Марія Пейчинович-Бурич

Відсутність української делегації загалом викликала розчарування у нового генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич, президента ПАРЄ Ліліан Морі Паск'є, багатьох делегатів, включаючи російських. Серед останніх про це лицемірно висловився Петро Толстой, мовляв, вони відкриті для діалогу, але українців немає. При цьому одіозний представник Держдуми згадав про «русский» Крим, про те, як прекрасно почувають себе там кримські татари, а протести у Москві придушувалися чітко у відповідності до російського законодавства.

«БАЛТІК+» ЗБИРАЄ АНТИРОСІЙСЬКЕ ЛОБІ

Серед позитивних наслідків українського демаршу – зміцнення та консолідація в ПАРЄ країн та окремих депутатів, які протистоять проросійському лобі та виступають категорично проти ведення business as usual із завзятими діячами кремлівського режиму. Як результат, в Асамблеї цього тижня завершилося створення неформальної групи «Балтік+». До неї увійшли делегації України, Латвії, Литви, Естонії та Грузії. Об'єднання розраховує на підтримку деяких інших країн, включаючи Польщу, Велику Британію, Швецію, та є відкритим для приєднання делегацій й окремих депутатів.

Метою групи є продовження консультацій для пошуку шляхів відновлення довіри до організації після безумовного повернення Росії до Асамблеї. Серед конкретних дій наразі можна лише відзначити демонстративну неучасть представників «Балтік+» в урочистостях з нагоди 70-річчя Ради Європи, які відбулися цього тижня у Страсбурзькій опері.

У Києва поки що немає чітких і погоджених на національному парламентському рівні та спільно із міжнародними партнерами варіантів роботи у дискредитованому ПАРЄ, де доведеться працювати поруч із російськими депутатами. Принаймні «Балтік+» продовжить консультації з цієї проблеми у листопаді в Києві. Про це повідомила нардеп Ясько. Вона також відзначила, що нова неформальна група, як форма протесту в Асамблеї, – це вже перший конкретний результат започаткованої системної роботи.

До слова, про перші наслідки відсутності цього тижня голосу України в ПАРЄ яскраво засвідчив виступ російського делегата Калашнікова під час обговорення програмного звернення до Асамблеї генеральної секретарки. Представник країни-агресора висловив занепокоєння долею мільйонів громадян, які проживають на окупованих Росією територіях у Криму та на Донбасі, й не мають доступу до захисту своїх прав за Європейською конвенцією. За ініціативою російського депутата, таким людям необхідно надати якійсь особливий статус. Це є яскравим прикладом, як нелегально видані фейкові російські паспорти на цих територіях нічого не варті та не визнаються на міжнародному рівні. А російські делегати постають такими собі «захисниками» прав злиденного населення, що опинилося у глухому куті саме через російську окупацію.

ЛЕГІТИМНІСТЬ ДУМИ: ЧЕКАЄМО НА ВЕНЕЦІАНКУ

У тому, що стосується легітимності російської делегації в Парламентській асамблеї, цікавим буде нагадати про останній запобіжник. Нині у Венеціанській комісії розглядається запит, ініційований попередньою українською делегацією, про легітимність делегації Росії в Асамблеї – з урахуванням, що вибори до Держдуми у 2016 році були проведені також і на території окупованого Криму. Відтак, голоси жителів півострова, які взяли участь у тих так званих «виборах», мали вплив на формування партійної й особистої депутатської конфігурації нижньої палати російського парламенту. Навіть за умови, що «кримські» депутати поки що не включаються до складу російської делегації в ПАРЄ, можна порушувати актуальне питання – чи взагалі Дума у контексті міжнародного права та принципів Ради Європи є легітимною, якщо обиралася у тому числі й з урахуванням голосування на окупованій українській території?

Для Венеціанської комісії відповідь на це запитання – а засідання відбудеться 11-12 жовтня – стане черговим тестом довіри до Ради Європи. Або ж правозахисна організація, яка навчає Україну і українців демократії та верховенству права, вкотре вдасться до умиротворення та запропонує співпрацювати з Москвою – під виглядом, що нічого не сталося. Або ж Україна й наші друзі у Європі отримають додаткові стимули вважати, що Рада Європи ще не перетнула червону лінію на межі остаточного занепаду.

Андрій Лавренюк, Страсбург

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-