Програма Кабміну: зовнішньополітичні орієнтири та безпека

Укрінформ уже аналізував деякі розділи проєкту Програми діяльності Кабінету міністрів Олексія Гончарука, що стосуються, зокрема, освіти, медицини, соціальної сфери, економіки та фінансів. А які завдання нова влада ставить перед собою й країною і в зовнішньополітичній та безпековій сферах.

Головний висновок: в уряді розраховують, що й вітчизняне МЗС, і Міноборони, і інші “зацікавлені” відомства послідовно сприятимуть збереженню курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Щоправда, про жодні конкретні дати й етапи поглиблення відповідних інтеграційних процесів не йдеться. І це, мабуть, правильно: говорити про плани й терміни без згоди зарубіжних партнерів й отримання від них конкретних запрошень – це немов намагатися розігнати воза, запряженого попереду коня.

Натомість на нинішньому етапі українці мають усвідомити: кожна зміна, кожен крок, які наближатимуть нашу країну до стандартів “цивілізованого світу”, піде на користь, насамперед, нам самим – незалежно від того, коли Україна зможе приєднатися до Євросоюзу і НАТО. Зважаючи ж на те, що єдиної думки стосовно євро- і євроатлантичної інтеграції в суспільстві немає, визначальною стратегією й повсякденною тактикою влади на найближчі роки – поряд із, власне, впровадженням прогресивних стандартів, – має бути послідовна і копітка роз’яснювальна робота. Автори урядової Програми, слава Богу, це розуміють. Тож відповідні завдання стоять і перед МЗС, і перед Міністерством культури, молоді та спорту, і перед Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції.  

Пріоритети зовнішньої політики України

Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба роботою над Програмою діяльності уряду задоволений. Відповідні акценти урядовець розставив на своїй сторінці у Фейсбук.

“Результат такий:

• - уперше в історії програм урядів інтеграція України до ЄС та НАТО заслужила на окремий розділ. До цього якось не складалося із цим у урядів;
• - найважливіша для мене цитата з розділу: "Уряд виходитиме з того, що інтеграція України до Євросоюзу остаточно визначена приналежністю України до родини європейських народів та підтверджена Революцією гідності, а кінцевим і головним бенефіціаром інтеграції є громадянин України";
• - п'ятирічна програма дій передбачає досягнення двох простих, як двері в ЄС і НАТО, цілей: "Україна відповідає критеріям членства в Європейському союзі", "Україна відповідає принципам і критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору".

Завдання начебто зрозумілі. А якими ж мають бути конкретні кроки для досягнення цієї амбітної (чи, як висловився Кулеба, “крейзі-”) мети? Звернімося до тексту урядової Програми. Жодного натяку на ймовірні дати приєднання України до ЄС і Північноатлантичного Альянсу там справді немає. Зате підтверджуються наміри щодо продовження уже започаткованих і втілення нових реформ в усіх секторах, про які згадується в Угоді про Асоціацію Україна-ЄС. Як зазначається у цьому зв’язку, у вітчизняне законодавство упродовж п’яти років імплементують не менше 80% актів ЄС, передбачених цією Угодою. Для поглиблення співпраці із європейськими партнерами, а головне – для наближення можливостей, які надає євроінтеграція, до громадян та бізнесу, в усіх регіонах країни планують створити офіси євроінтеграції із (цитата): “першочерговим фокусом на південних та східних областях”. Це має полегшити виконання згаданого вже завдання щодо суттєвого збільшення кількості переконаних прибічників європейського і євроатлантичного поступу.

Водночас, не забуваймо: краще один раз побачити, ніж сотню разів почути... Уряд обіцяє максимально полегшити можливості для українців відвідувати інші держави. Зокрема, усі консульські послуги для наших співвітчизників мають стати доступними онлайн. При цьому усі українські громадяни, в якому б куточку планети вони не перебували, матимуть можливість будь-якої миті (24 години на добу) зв’язатися із консулом. До речі, до кінця наступного року планується відкрити два нові генеральні консульства та одне посольство України. Хоча відомостей про те, в яких країнах з’являться нові диппредставництва, у Програмі не знаходимо.

Зате там містяться назви держав і територій, за рахунок яких упродовж наступних п’яти років збільшиться перелік країн із безвізовим режимом для власників українських паспортів. “Цей перелік буде розширено за рахунок Гватемали, Гренади, Коста-Рики, Маврикію, Маршаллових островів, Монголії, Науру, Палау, Перу, Сальвадору, Самоа, Сен-Вінсент і Гренадін, Соломонових островів та Ямайки. У 2020 році буде збільшено строки безвізового перебування в Аргентині, спрощено режим поїздок до Мексики, завершено відповідні переговори з Великобританією, Республікою Корея, Канадою, Японією, Австралією та іншими”, – йдеться в урядовій Програмі. Щоправда, користувачі соцмереж звернули увагу на те, що з більшістю країн, укласти угоди про безвіз із якими Уряд лише “розраховує”, відповідні договори вже підписані! Але, йдеться, сподіватимемося, про суто технічну помилку, а не про прагнення приписати собі заслуги “попередників”...

До речі, цими днями стало відомо, що Україна знову піднялася у світовому Індексі паспортів. Щоправда, наразі лише на одну позицію. Нині ми 43-ті у цьому рейтингу. А ще десять років тому не входили і до сотні. Приміром, у 2009-му для українців були доступні безвізові подорожі до 50 країн, у 2014-ому – до 79, зараз – до 126.

Завдання у сфері безпеки та оборони

“Євроатлантичним принципам та підходам має відповідати і нова державна політика у сфері оборони”, – йдеться у розділі урядової Програми, присвяченому завданням, що стоять перед оборонним відомством. Для того, аби держава не звернула із цього шляху, Міноборони має підготувати низку рамкових документів, з-поміж яких Стратегія воєнної безпеки України і План оборони України. Вони визначатимуть зміст, обсяги, виконавців, порядок і терміни втілення політичних, економічних, соціальних, військових, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів із захисту держави.

Окрім того, планується підготувати законодавче підґрунтя, а головне – утілити на практиці – нову систему керівництва силами оборони, яка формуватиметься із урахуванням технічних і адміністративних стандартів НАТО. Окремо наголошується на важливості вдосконалення механізмів управління оборонними ресурсами. Зокрема, буде удосконалено процес оборонних закупівель товарів і послуг. Вочевидь, таким чином влада намагатиметься створити систему запобіжників від корупційних дій на кшталт тих, інформація про які кілька місяців тому добряче попсувала реноме “Укроборонпрому”.

У рамках євроатлантичної інтеграції Міноборони має постійно збільшувати кількість підрозділів, спроможних до виконання спільних завдань зі збройними силами держав-партнерів. Рівень співробітництва із цими країнами планують підвищити. Завдання – забезпечення оперативного обміну інформацією, досягнення взаємосумісності та пожвавлення військово-технічного співробітництва.

Важливо також, що влада нарешті визначила конкретні завдання щодо впровадження не декларативних, а реально діючих інструментів демократичного цивільного контролю в оборонній галузі (це те, про що в експертному середовищі говорять уже з добрий десяток років). Таким чином, в Уряді, з-поміж іншого, розраховують суттєво підвищити прозорість оборонного бюджету, а також запровадити повну звітність за витрачанням коштів перед парламентом і суспільством. Приховати інформацію, обмежуючи доступ до неї “під соусом” державної чи військової таємниці, буде складніше. Адже в Україні розроблять нові принципи “засекречування” інформації. У результаті тем-табу в оборонній сфері стане менше. Євроатлантичні принципи та підходи застосовуватимуть і до оцінки службової діяльності професійних військовослужбовців (особовий склад сил оборони буде максимально професіоналізовано), а також до системи соціального захисту військовослужбовців, їхніх родин та ветеранів ЗСУ. Ще одне амбітне завдання, до реалізації якого згодом може бути залучена значна частина наших співвітчизників, – створення нової системи територіальної оборони України із залученням широких верств населення.

Варто згадати і про одне зі спільних завдань Міністерства оборони, МВС, Державної прикордонної служби та інших силових відомств – забезпечення недоторканості кордонів України. Йдеться, зокрема, про унеможливлення будь-яких випадків незаконного перетину держкордону і запобігання правопорушенням транскордонного характеру. Для цього в Україні хочуть втілити у життя Стратегію інтегрованого управління кордонами. У планах – максимальна автоматизація процесів прикордонного контролю, а також запровадження спільного із профільними відомствами держав-сусідів контролю на максимальній кількості пунктів пропуску через державний кордон. Це полегшить координацію із прикордонними і митними органами сусідніх держав, мінімізує кількість транскордонних порушень, а також скоротить час перетину кордону для законослухняних громадян.

Владислав Обух, Київ