Торги б’ють рекорди 90-х: ситуація на ринку тривожна, але не більше того

У ніч з п’ятниці на суботу світ сколихнула подія, яка, скоріше, нагадує сюжет голлівудського фантастичного трилера, аніж реальне життя. Десять безпілотників атакували і вивели з ладу найбільший нафтопереробний комплекс Абкайку в Саудівській Аравії (неподалік узбережжя Перської затоки). Його потужність — 7 млн барелів на добу. Причому там не тільки переробляється сира нафта, але й відбувається так звана “нормалізація”: нафта з інших об'єктів приводиться до стандартів якості, необхідних для відправки на експорт.

Відповідальність за атаку взяло озброєне угрупування єменських повстанців-хуситів (війна в Ємені між проіранськими хуситами та офіційною владою, яку підтримує Захід, а також сунітська коаліція на чолі з Саудівською Аравією, триває з 2015 року. В опублікованій наприкінці квітня доповіді організації Armed Conflict Location & Event Data Project повідомляється, що кількість жертв війни у Ємені з 2016 року сягнула 70 тис. осіб, - Ред.). Натомість у США звинуватили в інциденті Іран, який, своєю чергою, все заперечує.

Утім, повернемося до масштабів катастрофи: до повного відновлення роботи Абкайку (саудівська влада говорять, що це може зайняти близько двох тижнів, - Ред.) світовий ринок втратить майже 60% саудівської нафти (або понад 5,7 млн барелів на день). Західні трейдери та аналітики прогнозують, що ціна “чорного золота” може сягнути 100 доларів за барель. Власне, маємо перші тривожні “дзвіночки”: ф'ючерси на Brent зросли на 10,03% до $66,26 за барель (раніше в ході сесії Brent зросла на 19,5% до $71,95 — це рекордний денний стрибок із 14 січня 1991 року), а на американську легку нафту WTI — на 8,9% до $59,73 (раніше злетівши на 15,5% до $63,34 за барель, що стало максимальним зростанням із 22 червня 1998 року). Для того, щоб стабілізувати ринок Сполучені Штати заявили про намір компенсувати можливий дефіцит нафти, шляхом відкриття власних стратегічних запасів. Утім, наскільки це допоможе?

З цими та іншими питаннями Укрінформ звернувся до ключового експерта ринку енергоносіїв “Консалтингової групи “А-95” Сергія Куюна.

- Пане Сергію, що, на вашу думку, найближчим часом (кілька тижнів/місяць) буде з цінами на нафту, після вимушеного скорочення обсягів видобутку Саудівської Аравією?

- Складно сказати, тому що ринок нафти дуже багатогранний, тобто багато є факторів, які на нього здійснюють вплив. І на сьогодні ми бачимо: навіть не пройшло однієї робочої доби, а які зміни вже відбулися - ціни спочатку різко злетіли майже до 100 доларів, а потім так само знизилися... Тому я не виключаю, що пройде кілька днів і ринок переоцінить цей вплив, і пройде це без особливих наслідків. Своєю чергою, не поспішаю щось прогнозувати, враховуючи, як швидко змінюється ситуація.

- Дональд Трамп уже продемонстрував намір компенсувати дефіцит нафти на ринку, шляхом відкриття стратегічних запасів США. Наскільки це стабілізує ринок?

- Знову ж таки, важко сказати, як і наскільки це вплине на ситуацію, але заява американського президента точно мала значення. І те зниження, і те охолодження ринку про яке я щойно згадував, воно не обійшлося, звісно, без цієї заяви. Спершу було багато емоцій, паніки, але ми бачимо, як швидко змінюється ситуація, і ті, хто спочатку панікував — потрохи починають заспокоюватися. Тож давайте почекаємо ще пару днів...

- Яким може виявитися довгостроковий тренд (підвищення, пониження). Адже західні трейдери та аналітики вважають: якщо проблема не буде вирішена в найкоротші терміни, то слід очікувати повернення до $100 за барель. Чи погоджуєтеся з такими прогнозами?

- Ці прогнози мені не подобаються. Хоча б тому, що в них присутня тяга до круглих цифр. Не розумію, чому саме 100 доларів, а не 140? Або 80 доларів, що також немало. Думаю, ці розмови нічим не підтверджені. Просто чиясь думка, не більше. Адже ніхто ж не зміг спрогнозувати, що у 2015-2016 році ціна на нафту зі 100 доларів впаде до 30 доларів. Як і те, власне, що згодом підніметься до 80 доларів. Тож я б не поспішав довіряти прогнозам, тим більше, викликаним на хвилі паніки. Як правило, вони не здійснюються.

Більше того, у світі відбулося чимало змін. Приміром, в останні роки ринок живе в умовах штучного обмеження видобутку, внаслідок підписання відповідного договору між країнами ОПЕК та «неОПЕК» — тими країнами, що не входять до цієї організації. Тобто основні гравці й без цього зменшили видобуток нафти. А отже є потенціал для того, щоб наростити видобуток і ліквідувати цей дефіцит. Думаю, саудити та їх союзники найближчим часом вирішать нинішню проблему, і все стане на свої місця.

- Як і коли вплинуть ці події на ринки нафтопродуктів, і вітчизняний, зокрема. Як саме?

- Ситуація складається таким чином, що ці “неприємності” на зовнішньому ринку на сьогодні для нас другорядні. Натомість, на першому місці — проблеми з постачанням палива. І з кожним днем ці проблеми стають дедалі очевиднішими. В серпні припинив роботу нафтопродуктопровід, який качав дизельне паливо з РФ. Очікувалося, що невдовзі робота відновиться, але й дотепер цього не сталося. Власне, є проблеми з постачанням з Білорусі — вони зменшуються. І навіть ті поставки, які є на сьогодні, вони не можуть бути розподілені оперативно по країні, тому що наша залізниця по суті «нокаутована»: у сховищах зосереджені чималі обсяги нафтопродуктів, які просто не розвозяться по країні, бо немає чим розвозити. Іще один “сюрприз” наприкінці минулого тижня влаштувала енергетична митниця ДФС, заблокувавши роботу двох найпотужніших нафтоперевалювальних комплексів. Йдеться, зокрема, про другий за потужністю порт “Південний”, де почалися якісь процесуальні дії, відбори проб, яких або ніколи не було раніше, або, якщо й були, то через раз. І все це сьогодні відбувається на піку споживання, коли основні наші надії були пов’язані з тим, що зменшення російських та білоруських поставок компенсуються за рахунок морського постачання. Ну-ну... Як бачимо, зараз і ці канали перекриті, причому штучно. А, ледь не забув про ще одну новину в “кошик проблем”: від завтра припиняє роботу ще й Херсонський нафтоперевалювальний комплекс через передачу майна новому власнику.

Тобто, за останній час відбулося скільки всього, а тут іще ситуація на зовнішньому ринку заскочила зненацька. Відтак, на мою думку, уряду разом з чиновниками потрібно якомога швидше зібратися, щоб детально розглянути комплекс згаданих проблем і подій, а також вирішити, що робити із новими проблемами, які прогнозуються вже на жовтень. Тобто, коли на ремонт підуть білоруські нафтопереробні заводи, і, як вони заздалегідь повідомили, постачання протягом цього періоду буде обмежено. Зрозуміло, що багатьох цікавить питання: як все це відіб’ється на ціні пального? Чесно кажучи, важко щось прогнозувати. Приміром, за останні десять днів оптова ціна виросла на 3 грн/літр через нестачу обсягів імпорту. І це в умовах стабільного котирування та низького курсу гривні.

- Наскільки справджуються прогнози про поступове зменшення залежності світової економіки від ринку вуглеводнів? На якому етапі цього процесу ми нині перебуваємо?

- Це глобальне питання. Можливо, вплив і падає, але ключовим, однак, залишається.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ