Візит Зеленського до Варшави: шанс для відносин із Польщею і звірка із Заходом
Володимир Зеленський уперше на посту Глави Української держави відвідає найбільшу західну сусідку України – Польщу. І впродовж 31 серпня — 1 вересня проведе у Варшаві ряд важливих міжнародних зустрічей.
Велика політична осінь завітає до польської столиці вже в останній вікенд літа. На урочистих заходах із нагоди 80-річчя початку Другої світової війни у Варшаві 1 вересня зберуться глави держав майже 20-ти країн світу. І хоча напередодні стало відомо, що замість глави Білого дому США Дональда Трампа до Польщі прилетить віцепрезидент Майк Пенс, у цьому для Володимира Зеленського можна знайти навіть певні плюси — в умовах скасування поїздки Трампом, можливо, візиту українського президента буде приділено ще більше уваги.
ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ “ХІМІЯ” У ВІДНОСИНАХ ІЗ ДУДОЮ?
Офіційний візит Зеленського до Польщі в суботу, 31 серпня, відбуватиметься за традиційною схемою: зустрічі з президентом Анджеєм Дудою, прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким та маршалком Сенату Станіславом Карчевським. Крім того, Президент України зустрінеться з представниками місцевого бізнесу та української діаспори в Польщі.
У Варшаві віддавна очікують на цей візит. Українська та польська сторони намагатимуться просунутися у вирішенні задавнених проблем, які, фактично, гальмують нормальний розвиток відносин в усіх інших сферах. Варто зауважити, що в останні роки президенти України у Польщі воліли або розмовляти по телефону, або коротко бачитися на міжнародних майданчиках, а контакти на рівні глав урядів взагалі майже не відбувалися.
У Польщі не приховують, що очікують прориву, насамперед у питанні скасування мораторію на проведення в Україні пошуково-ексгумаційних робіт. Цей мораторій було накладено Києвом у квітні 2017 році після показового руйнування на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля пам’ятника УПА. До цього на польсько-українському прикордонні з 2014 року було зруйновано близько десяти українських місць пам’яті, пов’язаних з УПА, що викликало стурбованість у Києві, але байдужість у Варшаві. Тоді польські урядовці найвищого рівня залишили цю проблему поза увагою і помітили її лише після накладення Києвом мораторію.
Останні сигнали з Офісу Президента та МЗС України свідчать про те, що Київ готовий скасувати мораторій. Це вже викликало схвальну реакцію у вищих політичних колах Польщі. Що Варшава зможе пообіцяти взамін у цій сфері, враховуючи, що у країні трохи більше ніж за місяць відбудуться парламентські вибори, а менше ніж за рік – президентські? Очевидно, що не дуже багато, аби не відлякати частину потенційного електорату з консервативними поглядами, який, традиційно, досить скептично налаштований до України. І щоб не давати перед виборами “козирів” політичним силам із радикальним баченням відносин із Києвом. Утім, безумовно, скасування Києвом мораторію на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні дало б дуже позитивний імпульс для інтенсифікації контактів між Україною та Польщею.
Водночас, українська сторона, очевидно, намагатиметься вирішити у Варшаві свої нагальні питання, зокрема, щодо відміни рішення про скорочення Польщею ліцензій на вантажні перевезення для українських компаній.
На порядку денному українсько-польських переговорів будуть ще питання економічної, військової, транскордонної співпраці, співробітництва у сфері енергетики, ситуація з українськими мігрантами у Польщі.
І хоча для Володимира Зеленського це буде перший, ознайомчий візит до Польщі, втім дуже важливий з точки зору встановлення теплих контактів із президентом Дудою, який має дуже високі шанси переобратися у травні наступного року на президентську посаду.
80-РІЧЧЯ ПОЧАТКУ ВІЙНИ: БЕЗ ПУТІНА І ЛУКАШЕНКА
Відзначення 80-річчя початку Другої світової війни у Варшаві 1 вересня відбудеться за участі близько 250 гостей, 40 офіційних делегацій і, зокрема, майже 20 глав держав. Запрошуючи до Варшави, канцелярія президента Польщі обрала формулу: лише у колі найближчих друзів по НАТО та ЄС, лідерів міжнародних організацій, а також країн “Східного партнерства”. Відтак, “за бортом” опинилася Росія, яка, як натякали у Варшаві, зараз є джерелом збройної агресії проти своїх сусідів. Складно було б бачити президента РФ Володимира Путіна сьогодні серед країн, які не хочуть повторення війни у тому чи іншому вигляді.
У Москві дуже емоційно відреагували на відсутність запрошення для Путіна. Ложкою меду в бочці дьогтю для Росії - що не дивно в умовах повної залежності - стала солідарність із Москвою президентів Білорусі і Вірменії, яких було запрошено до Варшави як представників “Східного партнерства”. Олександр Лукашенко і Нікол Пашинян твердо стали на бік Росії, що викликало щире захоплення у кремлівських пропагандистських ЗМІ.
Міжнародні заходи з відзначення 80-річчя початку Другої світової війни розпочнуться у містечку Вєлунь у центрі Польщі, який першим прийняв на себе авіаудари гітлерівського Люфтваффе проти ночі 1 вересня. Це містечко відвідають президенти Польщі та Німеччини Дуда і Франк-Вальтер Штайнмайєр. Згодом, у Варшаві, на площі Пілсудського біля Могили Невідомого солдата відбудуться військові почесті у пам'ять про загиблих, де також виступлять Дуда та Штайнмайєр. Третім промовцем там мав бути Трамп, але його промову, можливо, виголосить віце-президент США Пенс.
Крім запланованого офіціозу, міжнародний захід у широкому форматі – це завжди хороша нагода для проведення двосторонніх зустрічей. Як очікується, у Варшаві Володимир Зеленський, крім президента Польщі, матиме двосторонні зустрічі, зокрема, із лідерами Литви, Грузії, Бельгії. Надважливою мала бути зустріч з Трампом, особливо у світлі появи інформації про невдоволення у Вашингтоні продажу китайцям контрольної частини акцій українського стратегічного підприємства “Мотор Січ”, а також замороження на цьому фоні військової допомоги США Україні. Відтак, непросту розмову Зеленського із Трампом, очевидно, буде відкладено на пізніший термін. Чи зустрічатиметься Зеленський із Пенсом, станом на зараз поки ще невідомо.
У будь-якому разі, перший візит Президента Зеленського до Польщі обіцяє бути доволі інтенсивним. З одного боку, це нагода дати новий поштовх двостороннім українсько-польським відносинам, а з іншого – “звірити годинники” із західними союзниками і партнерами по регіону.
Юрій Банахевич
