Верховна Рада 9-го скликання: молоді та завзяті
Верховна Рада IX скликання, обрана на позачергових виборах 21 липня цього року, офіційно розпочала свою роботу. Відкриття її першої сесії збіглося з Днем пам'яті загиблих в російсько-українській війні і дехто вважає це недобрим знаком. Та дивлячись на ентузіазм і завзяття, з якими нові депутати приступили до виконання своїх обов'язків, а також з огляду на кількість нових облич в українській політиці, політологи проявляють стриманий оптимізм. Кажуть, це найбільш енергійний та заряджений бажанням змін вітчизняний парламент, мовляв, такого в нас ще не було. І, дай Боже, щоб молодість та відсутність політичного досвіду не стали перешкодою у його роботі. Адже працювати доведеться в унікальних для вітчизняного парламентаризму умовах – монокоаліції, утвореній однією партією – Слуга народу. Теоретично "слуги", які складають 60% парламенту – а це 254 депутати, при прийнятті будь-яких рішень можуть навіть не оглядатися на інших своїх колег. І в цьому криється основний ризик для законодавчої гілки влади в цілому – перетворити головний законодавчий орган з головної політичної арени країни в порожнє місце, де вмруть будь-які суспільні дискусії. Адже бездумна однопартійна фабрика законів – теж досить небезпечна штука, кажуть експерти.
Журналісти – зайві люди на цьому святі політичного життя?
Ранок під будівлею парламенту почався величезною чергою із журналістів, які намагалися потрапити на урочисте засідання. Близько сотні представників засобів масової інформації станом на 08:40 чекали біля центрального входу до приміщення Верховної Ради. На жаль, потрапити на це священне дійство пощастило не всім. Фотокори Укрінформу, разом з колегами із поважних міжнародних інформагенцій (Reuters, ЕРА, Associated Press) буквально з боєм проривалися до будівлі.
Можна зрозуміти організаторів, які мали так чи інакше стримати величезний потік бажаючих висвітлювати роботу нового парламенту – приміщення Ради усе ж не гумове. Але ситуацію можна було і не доводити до абсурду, ховаючись від журналістів за виключеними телефонами.
Зате у кулуарах дуже яскраво в своєму червоному вбранні світилася ведуча "Світського життя" Катерина Осадча (для неї, судячи з усього, доступ до ВР не склав проблем – Ред.).
"Обличчя" Ради – молоді та завзяті
Отже, середній вік депутата у ВР чергового скликання складає близько 40 років і за цим показником це наймолодший парламент в історії України. Причому у цьому складі гендерний баланс у парламенті значно поліпшено. Жінки перемогли в 27 мажоритарних округах (у попередньому парламенті таких було лише 4). Із 424 народних депутатів, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, 323 депутати – це нові обличчя для ВР і для української політики в цілому.
Між тим, діловий підхід у нинішніх депутатів проявився одразу. Урочисте засідання тривало не більше півгодини. Його учасники хвилиною мовчання вшанували пам'ять захисників України, прийняли присягу, вислухали напутні слова – від імені Верховної Ради України восьмого скликання їх привітав колишній спікер Андрій Парубій, який побажав наступникам плідної і конструктивної роботи у єдиному законодавчому органі України. У сесійному залі у виконанні хору прозвучав духовний гімн України "Молитва за Україну". Після підписання тексту присяги народні депутати отримали посвідчення та нагрудний знак народного депутата України, картку для голосування, довідкові та інформаційні матеріали і зареєструвалися для участі у першому пленарному засіданні Верховної Ради. І вже з 13.00 дуже чемно і плідно розпочали роботу по формуванню керівних органів парламенту та урядових структур.
Отже, у Верховній Рад ІХ скликання діятимуть п'ять фракцій партій “Слуга народу” (254 члени), “Опозиційна платформа – За життя” (44 члени), “Батьківщина” (25 членів), “Європейська солідарність” (27 членів) і “Голос” (17 членів). Найчисленніша фракція "Слуга народу" оголосила про створення монокоаліції.
Головою Верховної Ради став керівник партії "Слуга народу" Дмитро Разумков. На посаду першого заступника голови парламенту депутати призначили Руслана Стефанчука, а заступником спікера ВР стала представниця "Батьківщини" Олена Кондратюк.
Серйозні виклики і великі ризики
Аналітики, що спостерігають за ходом політичного життя в країні, під час прямої трансляції Парламентського телебачення зробили кілька цікавих прогнозів та зауважень. За їхніми словами, ситуація дійсно унікальна – політичний клас одним махом оновився майже на 70%. А потенційних можливостей та перспектив у нинішнього парламенту настільки ж багато, як і ризиків та "мін" сповільненої дії.
"У депутатах відчувається оптимістичний настрій та бажання змінювати країну. І я думаю, вони неодмінно запропонують нові "фішечки", проведуть осучаснення парламенту. Не виключаю навіть досить несподіваних дій нового парламенту, наприклад, комплексне голосування за великий пакет законопроектів (очікується подання від 30 до 100 законопроектів), або різкі зміни в кількісному і кадровому складі комітетів, тощо. Але ми повинні бути до цього готовими, головне щоб це були приємні несподіванки", – каже експерт з міжнародних та правових питань Андрій Бузаров.
На його думку, настільки велика кількість нових облич – це нормально, ,хоча й складно сказати, до чого це приведе. "Але шанс в українського суспільства змінити політичний процес докорінно – є. Мрія народу про зміну поколінь політичної еліти нарешті почала реалізовуватися. Суспільство дало карт-бланш президенту та його політичній силі. І в суспільній свідомості вони сприймаються як одне ціле, тому помилки кожної з цих сторін обопільно впливатиме на їх імідж. Ми маємо унікальну ситуація в історії незалежної України і я не знаю, як депутати будуть себе вести, але рівень розвитку громадянського суспільства буде тими важелями та противагами, які не дадуть створити щось подібне до диктатури. Амбіції у депутатів дуже високі, цей парламент налаштований рішуче на роботу, прогнозую, що так як раніше – "прийшов, випив закусив пішов" – тепер не буде. В цілому я очікую, що ця Верховна Рада проведе необхідні реформи аби посилити законодавчу гілку влади в Україні", – вважає Андрій Бузаров.
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, переконаний: усе, що сьогодні відбувається, це закономірно – йде оновлення політичного класу. "Але ніхто не може гарантувати відсутність помилок в його роботі. З одного боку є супербільшість, це колосальні шанси швидко проводити будь-які закони – не треба з кимось узгоджувати, вести кулуарні перемовини, створювати тимчасові союзи та "договорняки". Підготував закон, зареєстрував, вніс в порядок денний, проголосував. Та, з іншого боку, є ризики. А якщо це помилковий закон? А якщо він прийнятий не за процедурою? Ці помилки відіб'ються не зразу, а через певний час, хоча зберігатиметься ілюзія, що все йде нормально. Тому нинішнім депутатам треба зробити все аби уникнути цих ризиків, щоб можливості супербільшості були на 100% реалізовані на користь України і народу, а не тільки на користь більшості", – пояснює Вадим Карасьов.
Інший виклик для нового парламенту, на його думку, полягає в тому, наскільки чітко буде витримано баланс основних його функцій- законодавчої, представницької та контролюючої. "Дефект вітчизняного парламенту у тому, що як законодавчий орган він завжди пробуксовував, хоча представницьку функцію виконував на всі 100%. Зараз виборець хоче, щоб парламент чітко працював і забезпечував чіткий законодавчий ритм", – каже Вадим Карасьов. Але з іншого боку, наголошує експерт, монопартійний парламент ризикує перестати бути місцем для дискусій, а центр рішень може зміститися в президентську вертикаль, що вкрай небажано. Парламент – це не тільки фабрика законів, а представницький орган, політична арена, де відбувається обов'язкова для демократії суспільна дискусія.
Оксана Поліщук, Київ
