Глава МЗС повинен мати власну позицію та шанс її відстоювати - Клімкін

Глава МЗС повинен мати власну позицію та шанс її відстоювати - Клімкін

Укрінформ
Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що в Україні з огляду на вплив зовнішніх чинників зовнішньополітичне відомство і очільник МЗС повинні мати власну позицію та шанс її відстоювати.

Про це Клімкін заявив в інтерв'юУкрінформу.

"По-перше, міністр — це політична фігура. Я вважаю, що він повинен мати свої принципи і свою позицію. І взагалі завдання міністра закордонних справ полягає в тому, щоб у дискусії з іншими особами, які визначають зовнішню політику, насамперед з Президентом, вибудувати політичну лінію", - сказав Клімкін.

Він пояснив, що, як правило, міністр має більше інформації і більше контактів, а також свою інтуїцію стосовно того чи іншого питання.

"Я взагалі вважаю, що особливо для таких країн, як Україна, де зовнішній чинник відіграє велику роль, Міністерство закордонних справ має бути дуже сильним. І міністр має бути дуже сильним у тому сенсі, що він повинен бути незалежним, мати свою позицію і, головне, шанс її відстоювати", - акцентував Клімкін.

У відповідь на запитання як поєднується з незалежністю міністра заява Президента Зеленського на відомому брифінгу, що саме він відповідає за зовнішню політику, очільник МЗС заявив, що "тут немає жодного протиріччя".

За словами Клімкіна, Президент визначає зовнішньополітичну лінію а також, в залежності від проблематики разом з РНБО, блок директив і ключові позиції.

Читайте також: Українцям треба позбутися лузерського менталітету - Клімкін

"Але в рамках цих позицій, звичайно, всі учасники, а не тільки МЗС, мають діяти самостійно. Інакше виникне ситуація, коли ніхто не проявлятиме жодної ініціативи, і це буде реальна катастрофа! Тому реально я в цьому ніякої суперечності не бачу. Незабаром будуть визначені директиви з ключових питань — цей процес триває. Звичайно, він не може завершитися за два місяці. Якісь директиви будуть залишені, якісь змінені, буде сформований новий простір, який функціонуватиме відповідним чином", - підсумував Клімкін.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів окупованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України і 24 українських моряків.

Підконтрольний Росії «суд» в окупованому Криму заарештував усіх затриманих українських військових за звинуваченням у нібито незаконному перетині кордону. Зараз їх тримають у СІЗО в Москві.

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права постановив, що Росія має до 25 червня звільнити заарештованих і повернути Україні затримані разом з ними кораблі ВМФ. У відповідь у МЗС РФ заявили, що керченський інцидент нібито не підпадає під юрисдикцію цього трибуналу.

Читайте також: Клімкін розвіяв чутки про те, що він буддист

Водночас 25 червня МЗС Росії направив Україні ноту, в якій міститься пропозиція про надання українською стороною письмових гарантій участі в продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українська сторона відкинула таку пропозицію.

Клімкін констатував, що нота МЗС Росії про умови звільнення полонених українських моряків була нічим іншим, як черговою дипломатичною та правового пасткою. За його словами, Росія фактично пред'явила Україні три умови: визнати, що українські моряки могли скоїти злочин; визнати правомірність судового процесу над ними за російським законодавством; "прогнутися" перед російським кримінально-процесуальним кодексом і непрямо визнати анексію Криму.

Водночас Президент України Володимир Зеленський розкритикував роботу українського МЗС, заявивши, що Клімкін не обговорив з ним відповідь на ноту Росії щодо моряків.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-