Хто є хто в списку партії влади
Ніколи політсили так голосно не обіцяли повної відкритості, як зараз.
Ніколи не обіцяли такого народного контролю за кандидатами (їх назвали кандидатами в кандидати) з можливістю виключити їх зі списку аж до останнього дня реєстрації.
Ніколи не клялися, що в списку не буде людей олігархів, які фактично завжди – провайдери бізнес-інтересів своїх шефів.
Останнє речення не містить оцінки, ми підозрюємо, що подібні форми лобізму є в партійних списках найпросунутіших демократій, але ж суть у тому – що саме лобіюють та наскільки готові обібрати державу.
Втім, ретельніший розгляд показує, що, попри гучні заявки про кадрові ліфти, партійний список завжди має свою формулу чи свій рецепт. Формули чи рецепти змінюються під впливом вимог відкритості, часу та діджиталізації, але вони є. Колишні схеми – лідер - штабна команда (політтехнологи) - вчений - артист-спортсмен-журналіст олігарха - директор - охоронець (якщо є місця) – змінилися на іншу формулу.
Формула доповнюється, кандидати по-іншому виглядають, по-іншому одягаються, вони помолодшали, більше відповідають вимогам часу, але вона є і у чомусь стабільна. Напевно, зараз ця формула виглядає так: лідер - штабна команда - артист - спортсмен - волонтер - військовий - антикорупціонер - комунікатор - журналіст, що працював на перемогу, айтішник із хакерським досвідом або зв’язками.
Ну і, звісно, – спонсори списку. Їх заводять і «персонально, і через згаданих «своїх людей».
Звісно, всі обіцяють, що цього разу ніхто не платитиме за кампанію в чорну касу, мовляв, все буде по-чесному. Як воно насправді – не знаємо, але в кулуарах ходять цифри про суму за мандат від апаратів різних партій, вона значно подешевшала з 2006 року. Скандал був щодо списку Зе, якого дніпровський бізнесмен Олександр Редька звинуватив, що за право йти по мажоритарці в штабі попросили гроші. Команда Зе це заперечує.
Тут я би додала ще. Оскільки дуже загострилася російсько-українська гуманітарна боротьба, то однозначно, що в той чи інший спосіб будуть заводити таких собі анти-в’ятровичів. Наявність нардепів-гуманітаріїв, здатних на прорадянські тексти, – завжди критерій, що серед стейкхолдерів тієї чи іншої політсили є проросійські або фінансовані Росією політики. Так завжди було навіть у часи найпомаранчевіших команд.
Укрінформ спробував згрупувати зі списку партії та відомих мажоритарників (повного списку нема) від влади людей, відповідно до цих груп. Заздалегідь кажемо, що ми не виключаємо, що таланти й експерти без грошей та зв’язків теж у списку є (має ж бути квота під програму).
ЖУРНАЛІСТИ КОЛОМОЙСЬКОГО ТА АГРОХОЛДИНГУ
Представники бізнес-груп. На перший погляд їх небагато, але ще нема списку мажоритарників.
Олександр Ткаченко, генеральний директор телеканалу 1+1, власником якого є Ігор Коломойський. Хоча він партнер не лише Коломойсього, а й самого Зеленського, точно він – один з акціонерів перемоги. Напевно, це вся квота Коломойського. Юлія Мостова писала, що співробітники СБУ перевірили список на наявність людей Коломойського – і всіх вичистили. Але ще одну персону, причетну до медіа Коломойського, ми там побачили. Артем Ковальов, генеральний директор інформаційного агентства УНІАН. Журналістський досвід не дає підстав сумніватися у його абсолютній стовідсотковій лояльності Ігорю Коломойському.
Мар’ян Заблоцький. Аграрний експерт, якого вважають представником Української аграрної асоціації, точніше – агрохолдингів. Можливо, він потрапив у список, як експерт, але знайомі вчені вважають, що він буде озвучувати думку великого аграрного бізнесу.
По мажоритарному округу має йти Анна Різатдінова, матір дитини нардепа Олександра Оніщенка.
Журналіст Олександр Дубінський може претендувати одразу на два профілі – і антив’ятровича (прихильника пізньо-радянської ідентичності), і людини Коломойського. Але була ще одна причина: він дуже ретельно «відпрацьовував» вибори на користь чинного президента.
У списку є кілька людей, пов'язаних із Українським інститутом майбутнього, до якого має відношення друг Арсена Авакова Антон Геращенко, – Сергій Бабак, Денис Монастирський.
Є й безпосередній представник МВС (читай – Арсена Авакова) Владислав Криклій.
СПОРТСМЕНИ: ЩОБ БИТИСЯ ТА ПОДОБАТИСЯ?
Перейдемо до спортсменів. Це Жан Беленюк, Вадим Гутцайт та Ольга Солодуха.
Після підписання Харківських угод у 2010 році, коли Андрій Парубій приніс у сесійну залу димові шашки та потрапив під переслідування Генпрокуратури, Арсеній Яценюк тоді подзвонив йому, запросив у список Об'єднаної опозиції та сказав, мовляв, – нам твої бойові навички ще знадобляться. Парубій – спортсмен лише за підготовкою, а не за суттю, але йому тоді функціонал змалювали чітко. Гадаю, що так само відверто сформулювали свого часу завдання регіонали для Ельбруса Тадеєва та Владислава Лук'янова.
Що сказали керівники партійного проекту Зе, запрошуючи в список чемпіона – борця Жана Беленюка, я не знаю. Але чомусь думаю, що його завдання – не лише подобатися українцям та західним партнерам. Бо, підозрюю, що непарламентські форми дискусії в парламенті ніхто не скасовував. А от ще одному чемпіону – Вадиму Гутцайту й пояснювати завий раз нічого не потрібно, ця достойна людина була помічником-консультантом нардепа-спортсмена регіонала Ельбруса Тадеєва. Деякі медіа пишуть, що Вадима Гутцайта хотіли призначити міністром спорту ще в 2014 році, але начебто справу зупинили неблаговидні чутки про фінансові скандали на Олімпійській базі, якою колись керував пан Гутцайт, але його ім'я в скандалах не фігурувало.
А ось легкоатлетка Ольга Солодуха у списку – явно, щоб подобатися виборцям. Користувачі Інстаграму кажуть, що Ольга безкінечно постить там мотивуючі та спокусливі фото.
В'ЯТРОВИЧІ ТА АНТИВ'ЯТРОВИЧІ НОВОГО ПРЕЗИДЕНТА
У списку присутні антив'ятровичі. Це публічні особи з проросійською та прорадянською позицією, участь яких зазвичай дає спостерігачам право казати про реванш. Напевно, члени штабу вмотивовуються їхньою популярністю у певних регіонах, але факт залишається фактом.
Свого часу Вікторія Сюмар гостро ставила питання – чи може телеведучий-політик позиціонуватися, як журналіст. Відповіді не прозвучало. Але насправді деякі учасники списку виглядають, як підготовлені Москвою спікери для «здобрення» гноєм ґрунту майбутньої капітуляції.
Дмитро Співак, колишній депутат Одеської міськради, телеведучий на телеканалі NewsОne, за чутками – контрольованому В.Медведчуком. Його спічі: постійна зневага до реформ та персонально до Уляни Супрун, антиамериканська риторика, пропозиції швидких переговорів з РФ (при цьому питання ставиться так, наче таких переговорів нема й досі не було, і звучить переконування, що жоден Захід не змусить Росію капітулювати, тож не треба рвати тельняшку за рахунок українських бійців і не треба думати, що у всіх бідах винувата РФ).
Макс Бужанський, блогер з Дніпра, йде по мажоритарці.
У Макса Бужанського риторика більше антипорошенківська, ніж антиукраїнська. Якщо не рахувати, що він піддавав сумніву необхідність просити Німеччину визнавати Голодомор геноцидом. І казав, що Голодомор у нас начебто возвели в культ. Казав, що без єдиного доказу вини сидить Єфремов, демонстративно співчуває Портнову, або акціям типу «безсмертний полк». Одним словом, як сказала одна моя колега, – «повний антимайдан головного мозку». Він автор книг по історії, підозрюю, що то – перелицьована радянська історіографія.
Втім, люди з проукраїнською позицією також є.
У першій прохідній сотні – Арсеній Пушкаренко, який брав участь а акції «Подаруй українську книгу», голова Молодіжного руху Києва, ініціатор перейменування Донецького університету на ім'я В.Стуса. Як не дивно, – сам Руслан Стефанчук – при тому, що встиг викласти ідеї про референдум та народне вето, вважається знавцем історії УПА та національно-визвольних рухів.
АНТИКОРУПЦІОНЕРИ ТА ГРАНТОНАБУВАЧІ
Антикорупціонери в списку представлені Анастасією Красносільською та Галиною Янченко. Наш досвід спілкування дає підстави говорити про них, як про щирих прихильниць антикорупційних трансформацій.
Серед грантових експертів є співробітники BRDO, грантової організації Офісу ефективного регулювання.
Їх є кілька. Віталій Безгін, Олена Шуляк, Олексій Оржель, Денис Малюська, Олександр Кубраков.
Є економічний аналітик Олег Устенко – виконавчий директор фонду Блейзера, колись консультував (рахуй – співпрацював) із Віктором Януковичем.
ЛЮДИ, ЩО ЖИВУТЬ ІЗ ВІЛ ТА ЇХ ЛОБІСТИ
Якщо говорити про гранти, то варто ще згадати Ладу Булах, директора благодійної організації «100% жизни» в київському регіоні (питання ВІЛ-профілактики), активістку мережі людей, які живуть з ВІЛ. Це потужна мережа, що діє в Україні понад 15 років і має стійке фінансування.
ЮРИСТИ: ВЧЕНІ ТА ДРУЗІ
У списку чимало юристів. Це й юристи - вчені - викладачі, юристи - друзі чи давні знайомі, ті, хто був так чи інакше пов'язаний із кампанією, юристи - представники міжнародних організацій.
До перших відносяться: Федір Веніславський, викладач кафедри конституційного права України Нацуніверситету ім. Ярослава Мудрого. Представник Президента України Володимира Зеленського у Конституційному Суді України (з 3 червня 2019 р.) Ірина Венедиктова, завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Брала участь у першому конкурсі в Верховний Суд, Володимир Ватрас – професор Хмельницького університету права.
Є й ті, кого умовно можна назвати просто давніми друзями Кварталу-95. Сергій Іонушас, адвокат. Член Асоціації адвокатів, член Асоціації правників. Директор юридичної компанії «Гелон», що забезпечує юридичний супровід компанії «Студія 95 квартал». Сергій Кальченко та Олександр Качура – юристи Кварталу. Вадим Галайчук – юрист штабу Володимира Зеленського. Дмитро Наталуха, адвокат, міжнародник, учасник Євромайдану.
ПРЕДСТАВНИКИ СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ
У списку є чимало представників середнього бізнесу. Серед них – такі, хто робить і гроші, й цікаві проекти.
До таких належить підприємець та волонтер Давід Арахамія. Є ті, які мають гроші, на яких нема нічого доброго й на яких нема нічого поганого.
Такі як Павло Халімон, Юрій Арістов, Євген Петруняк, Михайло Радуцький – засновник клініки «Борис», Іван Юнаков, київський проектувальник, засновник архітектурного бюро Yunakov Architects. Або Олександр Сова – дрібний підприємець, чий профіль, згідно з інтернетом: оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами. Він проходить фігурантом кількох кримінальних справ за ввезення на територію України поза митним контролем дорогоцінних металів, придбання у фінансових та банківських установах за підробленими платіжними й іншими документами з використанням реквізитів раніше створених фізичних та юридичних осіб, ну, але – як для України – «дрібниці». Хто у нас без гріха?
ФАХІВЦІ З ІНТЕРНЕТУ ТА КІБЕРБЕЗПЕКИ
Окрім штабної діджитал-команди, є фахівці з Інтернет асоціації України та з кіберзахисту.
Олександр Федієнко очолює Інтернет асоціацію України (на наше запитання у Фейсбуці – як його взяли в список – він не відповів). Та Роман Боярчук – керівник Державного центру кіберзахисту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
КОГО ІЗ ЗЕ-КОМАНДИ НЕ ЗНАЄ ГУГЛ
Список Володимира Зеленського містить чималу кількість невідомих людей – тих, кого гугл або не знає, або згадує по одному-два рази, причому – не виключено, що це просто повні тезки.
Серед таких маловідомих: Ганна Колесник, Олександр Кабанов, Юлія Овчіннікова, Ігор Чернюх, Андрій Клочко, Роман Карабоджак, Євген Брагар, Анатолій Костюх, Олег Тарасов, Роман Мулик, Оксана Гримчук, Володимир Козак, Ольга Савченко, Андрій Холодов, Олександр Завитневич.
YouTube двічі згадує Дарію Володіну, менеджера з інформаційної безпеки Євробачення, політичного експерта, мережа містить пару відео. Чи є це підставою для включення в список – судіть самі.
Ми можемо помилятися, але наразі такою ж невиразною здається нам персона Олександра Маріковського, медіа-експерта. Людина з таким ім’ям-прізвищем є засновником Центру контент-аналізу. Втім, даний медіа-експерт може ще проявиться.
АРТИСТИ, ТЕЛЕВЕДУЧІ Й ПРОСТО ЦІКАВІ ЛЮДИ
Андрій Лисюк, експерт-криміналіст, телеведучий, який колись звільнився з СБУ. Єлизавета Ясько, кінопродюсер, засновниця громадської організації «Жовто-блакитна стратегія».
Гео Лерос, художник, режисер, автор прекрасних столичних муралів. Максим Ткаченко, організатор шоу родом з Луганська, автор цікавих проектів для Півдня та Сходу. Павло Сушко – український продюсер.
Ігор Кривошеєв, представник Зе в Ужгороді, організатор свят.
ЧИНОВНИКИ: БРЕНДОВІ ТА НЕ ДУЖЕ
Якщо говорити про членів списку, які мали досвід роботи в держструктурах, то такі також є. Це й Андрій Мотовиловець, операційний директор Прозорро, й Анна Новосад, начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, й Юрій Гусєв, заступник міністра оборони, Михайло Крячко, працював у Запорізькій обласній адміністрації, Аліна Загоруйко, чиновник ЦВК.
Окремо я виділила б Лізу Богуцьку – волонтера, чиї пости були всуціль присвячені критиці Порошенка. У випадку із Зе – вона записала ролик, публічно пробивалася нагору, демонструвала свої наміри та бажання на весь Фейсбук. Дехто бачить у ній святу людину, дехто – заслану під виглядом переселенки «казачку», яка під'їдає суверенітет. А для нас це все – ще одна загадка. Скільки в команді нового президента патріотів і як вони співвідносяться із ватникам? І зрештою, чи має демократична преса поступатися можливістю впливу на першу особу?
* * *
Ну, десь таке узагальнення. Підсумовуючи написане, зауважимо, що навіть офіційні біографії на сайті ЦВК, які невдовзі будуть оприлюднюватися, не скажуть нам більше, ніж Інтернет. Але вони вже кажуть більше, аніж офіційні біографії. Люди дуже хочуть працювати в парламенті, не залежно від того, готові вони чи ні. Колись один мудрий нардеп виокремив 5 причин для пошуку мандату: недоторканність, доступ до інсайду, щоб збільшувати статки, престиж, належність до кола обраних, азарт від прийняття важливих рішень. Ми не можемо казати, чим керується сотня нового президента. Ми бачимо лише те, що засвідчує інтернет. Але чекати точно недовго. Наміри людей стануть явними вже буквально в перші тижні нової сесії. Мусимо це пройти.
Лана Самохвалова, Київ
