Майже маніфест: Робитиму все, аби подарувати українським жінкам упевненість
Під час позачергового засідання ВР я поінформувала колег, що під час консультації з новообраним президентом, окрім інших тем, підняла проблему неприпустимості сексистських висловлювань з боку його радників. Також колежанки з МФО «Рівні можливості», яке об‘єднує чи не всіх нардепок ВР, й інші міжфракційні жіночі об‘єднання виступили з вимогою гендерних квот – як тимчасового механізму збільшення присутності жінок у політиці.
Примітно, що жодне медіа – ані ТБ, ані навіть інтернет-сайти – не дали про цю вимогу жодного рядочка! Натомість, у цей день на таблоїді вийшов фоторепортаж про прикраси нардепок (а чому не про краватки нардепів???, вони теж бувають вельми недешеві). Й запустили ще одну брудну «сенсацію»: про «примірку ювелірних виробів у ВР», коли Maрія Ioнова намагалася полагодити мені мій оберіг українського бренду, браслет порвався. Що ми тільки про себе не прочитали! Й смакували це чоловіки, принижуючи нас. Й , НАГОЛОШУЮ, НІКОЛИ, НІКОЛИ так жваво не обговорюють – що ж зробили, напрацювали, вибороли українські депутатки, як вони працювали. Фокус уваги – зовнішній вигляд.
В FB, навіть серед моїх шановних френдів, розгорнулася дискусія, мовляв, навіщо ці квоти, коли яскраві жінки-політики прийшли і пройшли свій шлях без них. Саме тому й потрібні квоти! Щоб жінок у політиці стало більше і щоб висока присутність жінок у політиці сприймалася як норма, а не жінка в політиці мала бути тільки як пасіонарний виняток. Чому від чоловіків там не вимагають пасіонарності?
Сьогодні, якщо ти жінка-політик в Україні, маєш бути готова до наступного:
● якщо ти не фотомодель, щодня читати про себе, що ти товста й огидна;
● якщо ти старша 30 років, щодня чути в спину, що ти стара;
● якщо ти молодша 30, значить ти чиясь коханка;
● якщо ти старша 30, значить ти була чиясь коханка;
● якщо ти гарно вдягнута, то ти тільки про шмотки думаєш, ти ворюга, все вкрала і одягла на себе;
● якщо ти спокійно ставишся до одягу, то в тебе повно грошей, а навіть не можеш одягтися, дура;
● якщо ти гарно виглядаєш, то замість працювати тільки по салонах бігаєш, з такими грошима, й все одно ти бридка;
● якщо ти не переймаєшся своєю зовнішністю, то ти огидна, стара, товста, далі по тексту;
● якщо є твої фото з колегами, де вони дружньо вітаються з тобою, то ти їх коханка. Причому всіх і одразу, як же інакше ти могла зробити кар‘єру;
● якщо ти яскрава і пасіонарна, з позицією – ти істеричка, клімактеричка, ПМС, і т.д.;
● якщо ти щира й емоційна – ти божевільна, ненормальна, смішна, ха-ха-ха;
● якщо ти виступаєш з промовою, то тебе примусив це сказати твій шеф. Бо ж хіба буває жінка-політик без шефа? Взагалі, все що ти робиш – це все вказівки шефа-шефа-шефа. Твоєї думки й позиції не існує апріорі.
І ще мільйон якщо. Й нічого, нічого, чи майже нічого про твою роботу, позицію, закони, сумніви, твою особистість. Її не існує. Вона не цікава. Тільки оболонка. Форма. Не суть. Ідеальна жінка-політик: якщо вона красива і мовчить, просто прикрашає собою фракцію. Такий стереотип ще й досі існує.
Непросто щодня подібне читати і слухати. Й з цим БОРОТИСЯ. Для цього потрібна сила.
Чи чули ви хоч соту долю подібного хоч про одного чоловіка-політика? Чи принижували його за краватку чи туфлі, за фото з колегами чи дружні обійми? Ні. Українські жінки-політики з цим зіштовхуються щодня. Це дуже боляче, насправді. І витримати можуть тільки дуже сильні. А ми хочемо, щоб шанс прийти і зробити країну кращою й мудрішою мали й ті розумні, професійні, талановиті, в тисячі разів більш готові до політичної роботи і державотворення, аніж дуже багато чоловіків, але не впевнені в своїх силах.
Щодня, в спілкуванні з жінками й дівчатами, я чую від них і відчуваю – невпевненість, невіру у власні сили. Так деформує їх суспільство, хворе комплексами, агресивне в своєму сексизмі й стереотипах про роль жінки. Я робитиму все, аби подарувати українським жінкам упевненість. Хоч мені самій іноді це так важко і боляче дається. Як і моїй сім‘ї…, яка теж дивиться ТБ і читає інтернет.
Тому я за гендерні квоти. Точно не для себе, бо я вже є в українській політиці і відбулася як політик. Але – щоб допомогти тим молодим жінкам і дівчатам, хто йде за нами. ВАС має бути більше. Ми – рівні. Й саме повага, рівність і гідність – є фундаментом європейського суспільства.
Ірина Геращенко
FB
реклама