САП сподівається на “мультиплікаційний” ефект “дрібних” справ

САП сподівається на “мультиплікаційний” ефект “дрібних” справ

Аналітика
Укрінформ
Лояльність до “дрібних” порушників у спецпрокуратурі пояснюють важливістю наданих ними свідчень для інших розслідувань

Колишнього голову Захарівської райдержадміністрації Одеської області, який, зловживаючи службовим становищем, безпідставно виписав собі надбавку (нібито за інтенсивність праці) у понад 65 тисяч гривень, засудили до 3 років ув'язнення. Обвинуваченого також зобов’язали повернути державі привласнені кошти і компенсувати судові витрати. Про такий вирок Київського райсуду Одеси повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Виявляється, саме ця справа стала першою “успішною ластівкою” (з реальним вироком) для створеної ще наприкінці 2015 року антикорупційної структури. На перший погляд, це може здатися дивним. Адже упродовж цього періоду спецпрокурори (а їх майже 40) супроводжували сотні проваджень “загальною вартістю” у десятки мільярдів гривень! Втім, у відомстві просять не робити поспішних висновків. І пояснюють: поки що більшість скерованих до судів проваджень і справді завершилися укладанням угод зі слідством. Але саме завдяки таким домовленостям з “дрібними” порушниками вдалося отримати важливі докази, необхідні для покарання “крупних” корупціонерів – у тому числі, і так званих “недоторканних” українців. Тож резонансні вироки не забаряться...

Курчатко по зернятку... В САП розраховують на “викривальний ефект” “дрібних” справ

Антон Марчук
Антон Марчук

“НАБУ під процесуальним керівництвом САП вже скерувало до суду понад 170 справ, – розповідає експерт Центру політико-правових реформ Антон Марчук. – Стосовно приблизно 30 осіб уже є обвинувальні вироки. Але йдеться, здебільшого, про фактичне затвердження судами угод про визнання фігурантами своєї провини в обмін на пом’якшення покарання. (Тобто, про реальні терміни для корупціонерів до останнього часу справді не йшлося. – Ред.). Переважно, фігурантами таких справ були “другорядні” учасники корупційних оборудок, які, скажімо, давали викривальні свідчення щодо інших зловмисників. Тож, попри відсутність “реально покараних”, ці справи можна вважати важливим елементом у формуванні доказової бази в рамках більш резонансних проваджень”, – пояснює експерт.

А ось ситуація із переслідуванням по-справжньому впливових корупціонерів не така оптимістична. Часто справи, порушення яких мають ефект “інформаційної бомби”, які активно обговорюють у ЗМІ й соцмережах, закриваються – як пояснюють: або у зв’язку з відсутністю складу злочину, або через недостатність доказів. Хоча громадські активісти підозрюють, що припинення низки резонансних проваджень пов’язане не лише з цим, а й зі злим умислом: спецпрокурори з тих чи інших причин “заплющують очі” на деякі масштабні порушення. Фахівці Центру протидії корупції навіть створили новий Інтернет-ресурс – реєстр “злитих” справ САП – для відстежування ймовірних зловживань. Зокрема, громадські активісти звинувачують САП у навмисному затягуванні розслідувань чи й безпідставному закритті щонайменше 17 порушених антикорупційними органами справ. З-поміж них, приміром, такі: “про рюкзаки Авакова”, “чорна бухгалтерія Охендовського”, “недостовірні відомості в декларації екс-голови НАЗК Наталії Корчак”...

“Реєстр “злитих” справ САП – це наша аргументована позиція щодо кількох кримінальних проваджень, стосовно яких є докази, що саме Спеціалізована прокуратура їх безпідставно закрила”, – пояснила в коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк.

Дарина Каленюк
Дарина Каленюк

Загалом же доволі кволу роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Каленюк пов’язує не з, приміром, недоліками в нормативно-правовому забезпеченні її діяльності, через що прокурорам не вистачає повноважень, аби “притиснути” впливових співвітчизників, а з так званим “кадровим чинником”. Громадські активісти вважають, що й поява переліку “злитих” справ, і оприлюднення минулого року так званих “акваріумних” записів у кабінеті керівника САП Назара Холодницького мали б призвести до його відставки.

“У “цивілізованих” країнах прокурори пишуть відповідні заяви вже в день оприлюднення подібних викриттів. У нас же усі “зацікавлені” сторони їх просто “проковтнули”. Виправити цю помилку, на думку представників понад 20 громадських організацій, які поставили собі за мету змінити керівництво САП, мають одразу ж після виборів Президента й парламенту”, – вважає Дарина Каленюк, і продовжує: “При цьому в САП є досить багато хороших прокурорів, завдяки яким у співпраці з НАБУ вдалося довести до суду низку дуже важливих кримінальних проваджень проти “недоторканних” українців. Це, зокрема, провадження щодо Романа Насірова, Миколи Мартиненка, Геннадія Труханова. Ці справи вже слухають у судах. І громадськість активно стежить за перебігом цих процесів. І, як бачимо, принаймні у двох справах – проти Мартиненка і Насірова – прокурори САП представляють державне обвинувачення на досить високому рівні. Хоча до справи проти Труханова у нас, так би мовити, “є запитання”...

“Прості” служителі Феміди бояться корупціонерів. Сподівання – на спеціалізований суд

Чимало запитань у громадських активістів та експертів, як і у самих працівників антикорупційних органів, до вітчизняної судової системи.

“Вона просто не готова в “розумні” терміни розглядати провадження, передані САП після розслідувань НАБУ”, – констатує Антон Марчук. Перша причина цього, за його словами, – недостатня кількість уповноважених суддів. Їх лише трохи більше 4 з половиною тисяч. Розглядати ж щороку їм доводиться до трьох мільйонів справ. Тобто наші судові інстанції загальної юрисдикції украй перевантажені (на жаль, не новий висновок. – Ред.).

“У місцевих судах дуже важко сформувати колегію із трьох суддів – хтось пішов у відпустку, хтось на лікарняному і так далі... Тож засідання щоразу відкладають... Деякі взагалі тривають менше, ніж півгодини. За таких обставин розгляд справ затягується на місяці чи й роки, – наголошує Антон Марчук. – Ще одна причина “гальмування” – особистісна: судді не хочуть виносити вироки у “корупційних” справах, бо бояться тиску з боку впливових фігурантів. Про цю проблему говорили ще у 2016 році, одразу після створення НАБУ і САП. І дуже прикро, що затягнули зі створенням нормативно-правової бази, необхідної для діяльності Вищого антикорупційного суду, робота якого значно пришвидшить і поліпшить розгляд цієї категорії справ”.

Експерт нагадав, що нині створення спеціалізованого антикорупційного суду – на завершальній стадії. Цими днями Вища рада правосуддя передала Президентові список із 35 кандидатів на призначення до складу нової судової інстанції. Одразу після того, як глава держави підпише відповідний указ, ці фахівці пройдуть навчання і розпочнуть роботу. Причому, перших вироків від цієї судової інстанції, за прогнозами Марчука, можна очікувати доволі швидко. Особливо, коли йдеться про “нескладні” провадження – приміром, за одиничними епізодами отримання неправомірної вигоди. Спеціалізований суд може розглянути їх набагато швидше, ніж суди загальної юрисдикції. Тому, на думку експерта, перші вироки у справах щодо привласнення мільйонів чи й десятків мільйонів гривень можуть з’явитися вже цього року.

Тоді багатьом критикам САП, ймовірно, доведеться “забрати назад” слова про неефективну роботу відомства й перепросити за упереджене ставлення до його керівництва. Але, за великим рахунком, – це не важливо. Важливо лише, щоб справа із “лупання корупційної скали” в Україні нарешті зрушила з місця... 

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-