Стаття «за незаконне збагачення» і шанси повернути її в КК

26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення.

Нагадаємо, що ще 12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити статтю 368-2 на відповідність Основному закону. І ось через рік з гаком, «чомусь» під самі президентські вибори, суд вирішив задовольнити подання і пояснив, що статтю скасували, бо вона порушує статтю 62 Конституції України про презумпцію невинуватості.

Стаття 368-2, зокрема, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на термін до двох років за «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами».

І ось це саме формулювання «не підтверджено доказами» і стало зачіпкою для скасування всієї статті, оскільки презумпція невинуватості, з позиції суду, саме в тому і полягає, що звинувачений у кримінальному злочині не зобов’язаний надавати слідству жодних доказів щодо своєї невинуватості.

Вже 27 лютого Президент України Петро Порошенко зареєстрував у Верховній Раді законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення" (№10110) і визначив його як невідкладний для розгляду.

"Хочу розчарувати чиновників, які думають, що внаслідок рішення КСУ вони зможуть уникнути відповідальності за незаконне збагачення. Цього не відбудеться, тому що поняття "незаконне збагачення" – ніхто не скасовував", - сказав Порошенко в інтерв'ю українським телеканалам.

Він зазначив, що відразу після оприлюднення рішення КСУ вніс законопроект, який має лише одну відмінність – він враховує коментарі КСУ стосовно презумпції невинуватості. "Але відповідальність за корупцію, у тому числі незаконне збагачення, буде - ніхто її не уникне".

У чому проблема…

Рішення про скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення спричинило бурхливу негативну реакцію як всередині України так і на міжнародному рівні.

Воно "послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, включно з Вищим антикорупційним судом, який незабаром має бути створений і, як очікувалося, мав винести рішення щодо значної кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинуло на спроможність Національного антикорупційного бюро розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади. Поточні розслідування та кримінальне переслідування за незаконне збагачення давали надію на притягнення до відповідальності тих, хто скористався своїм службовим становищем для особистого збагачення", - йдеться у спільній заяві G7 та Світового банку стосовно рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення, оприлюдненій у Twitter.

"G7 та Світовий банк закликають українську владу активізувати свої зусилля для забезпечення ефективності антикорупційних правових інструментів та інституцій, включно з відновленням кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР та ЄСПЛ, а також знайти спосіб продовжити десятки розслідувань та кримінальних переслідувань, завершення яких було поставлено під загрозу цією постановою", - резюмували автори заяви.

Верховна Рада має якнайшвидше вирішити питання про покарання за незаконне збагачення, оскільки боротьба з корупцією є важливою для самих українців і для руху в Європу, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, спростувавши водночас припущення про припинення безвізу або труднощі з подальшими траншами МВФ. Він додав, що річ не у можливих санкціях стосовно України за такі рішення, а в українцях, які потерпають від корупції.

Після рішення Конституційного суду Національне агентство по боротьбі з корупцією почало закривати справи за фактами незаконного збагачення. У НАБУ зазначили, що рішення Конституційного суду змушує детективів закрити 65 кримінальних проваджень, але лише в частині незаконного збагачення. Водночас інші факти корупційної діяльності в межах цих проваджень, кваліфіковані за статтями не скасованими КС, розслідуватимуться й надалі.

Після визнання КСУ неконституційною ст. 368-2 Спеціалізована антикорупційна прокуратура може перекваліфікувати кримінальні провадження відносно трьох високопосадовців з незаконного збагачення на недостовірне декларування. Про це йшлося у повідомленні САП на сторінці у Facebook. На той час за статтею 368 САП уже порушила 106 кримінальних справ, 4 з них було передано до суду для розгляду по суті, 37 закрито, а 65 - перебували у провадженні. Тож у результаті скасування Конституційним судом ст.368-2, будуть закриті справи, у яких іще не було повідомлено про підозру.

Скасування норми про незаконне збагачення автоматично нівелює і статтю Кримінального кодексу  про неправдиве декларування, адже можна буде вказувати будь-які статки і не боятися, що це матиме кримінальні наслідки. Як зазначив Укрінформові один з експертів, без відповідальності за незаконне збагачення, е-декларації фактично стають бюлетенем для інформування населення про те, як збагачуються чиновники.

… як її вирішити

Народні депутати на хвилі суспільного обурення (у рік виборів!) теж заходилися подавати альтернативні законопроекти. На сьогодні їх п’ять, рахуючи президентський.

У законопроектів чимало спільного. Скажімо, всі згадують про статтю Кримінального кодексу 59 (Конфіскація) і пропонують доповнити список злочинів, щодо яких застосовується конфіскація, пунктом «незаконне збагачення».

Інше спільне для всіх – пропозиція замінити скасовану Конституційним судом статтю 368 (з позначкою 2) на нову – 368 (з позначкою 5). А от сам текст нової статті варіюється у пошуках вдалого юридичного формулювання, яке, з одного боку, має зберегти цілі та завдання статті, не вихолостивши її до рівні безсилих погроз корупціонерам, з іншого – уникнути адвокатських зачіпок для оскарження вироків.

В оприлюдненому тексті президентського законопроекту визнається кримінально карним «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі (перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

У законопроекті депутата і кандидата Сергія Капліна: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав, в тому числі, значне збільшення активів, яке перевищує її законні доходи, за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

У депутатів Віктора Чумака і Наталії Новак це «Володіння, користування особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активами у значному розмірі, вартість яких значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, набуття у власність або передача нею будь-якій іншій особі таких активів».

У депутата Мустафи Найєма: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів у значному розмірі, які не могли бути отримані законним шляхом, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

У депутата Юрія Дерев’янка: «Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність майна, вартість якого значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, або передача нею такого майна іншим особам».

Законопроекти також відрізняються один від одного строками, на які пропонують саджати спійманих на неправедних статках: до 2 років з позбавленням до 3 років права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (Президент, Найєм, Чумак-Новак), від 2 до 4 років з подальшим трирічним обмеженням (Дерев’янко), до трьох років і на п’ять - позбавлення зазначених прав (Каплін). Для службових осіб з відповідальним і особливо відповідальним становищем усі законопроекти передбачають ще суворішу відповідальність: і 5 років ув’язнення, і 10, і навіть 15.

Немов відчуваючи подальші запитання, більшість авторів подбали і про визначення «значне перевищення». Це «сума, що в два або більше рази перевищує розмір доходу за відповідний період та активів, зазначених в декларації особи» (Дерев’янко), «перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (Найєм), «перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (Президент і Каплін).

… і чи є шанси на успіх

А поки що Президент закликає Верховну Раду після розгляду і ухвалення мовного законопроекту перейти до розгляду законопроекту № 10110, який передбачає відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це заявила представник Президента у ВР Ірина Луценко під час засідання Погоджувальної ради у понеділок.

Водночас імовірність того, що законопроект пройде парламент, важко прогнозувати.

З одного боку, довкола проблеми, нібито, є консенсус: непрозорі багатства - як червона ганчірка для виборців та й західні партнери кваплять боротися з корупцією. Необхідність швидко замінити відхилену судом статтю на нову, вдосконалену депутати розуміють, тому і законопроекти і з’явилися швидко. Їхня подібність, нібито, полегшує можливість домовитися і подати узгоджений варіант.

Але ж з другого боку – не дарма ж торпедувалася 386-2 стаття через Конституційний суд. У тих, хто має доступ до корупційного збагачення, є велике бажання, не привертаючи уваги, вихолостити статтю, щоб унеможливити реальні покарання. На додачу у рік виборів загострюються передвиборчі міркування, коли ситуативна нагода нашкодити опоненту хоч у чомусь – як-от заблокувати важливий законопроект, спокушає саме так і вчинити.

«Звертаюся до народних депутатів врахувати позицію президента щодо невідкладності розгляду нового законопроекту, який стосується покарання за незаконне збагачення. Ми повинні швидше «озброїти» правоохоронні органи, включаючи антикорупційні. Корупціонер повинен сидіти у в'язниці», - зазначив Президент України в інтерв’ю телеканалам.

Натомість голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін схильний бачити саме у президентському законопроекті лазівку для легалізації незаконного збагачення. Формулювання «набуття… у власність активів … без законних на те підстав», на його думку, відволікає увагу від походження грошей, потрібних на «набуття у власність активів», на суто нотаріальний бік справи, коли «законні підстави» формально дотримані, а джерело збагачення залишається поза вимогами статті про кримінальну відповідальність.

У трьох законопроектах, зареєстрованих у ВР станом на сьогодні: Чумака-Новак, Найєма та Дерев’янка, - акцентується саме законність джерела доходів. Але ніхто з них не є лідером фракції, тому менше впливає на результати голосування.

Отже, центральне запитання: як проходитиме процедура узгодження остаточного тексту законопроекту. Від цього залежить і швидкість його прийняття (а треба швидко), і рівень ефективності при використанні – тут уже й додавати нема чого. Адже відомо, що «відмінена» стаття 368-2 в жодному конкретному вироку так і не була застосована…

Олександр Волинський, Київ