Децентралізація. Рік п’ятий. Вирішальний

Децентралізація. Рік п’ятий. Вирішальний

Аналітика
Укрінформ
Дві третини українських сіл досі не виявили бажання об’єднатися в територіальні громади. А час спливає

Тиждень, що минає, пройшов під знаком децентралізації, об’єднання територіальних громад, адміністративного устрою та пов’язаних з ними тем.

Президент Петро Порошенко взяв участь у засіданнях рад регіонального розвитку в Запоріжжі, на Київщині та Львівщині. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та віце-прем’єр з питань регіонального розвитку Геннадій Зубко 21 лютого виступили на зборах Асоціації об'єднаних територіальних громад. 23 лютого Кабінет Міністрів презентував “Оновлений план дій з продовження децентралізації”. Крім того, Геннадій Зубко 26-27 лютого перебував у Брюсселі, де під час круглого столу «Процес децентралізації в Україні» презентував результат реформи, а також мав зустріч з єврокомісаром Йоганнесом Ганом.

За такої щільності подій перші особи держави змогли акцентувати мало не вичерпний список здобутків і проблем реформи, яка кардинально змінила життя у всіх регіонах держави. Хоча вона ще далека від завершення, позитивний результат від неї суспільство точно вже зафіксувало. Укрінформ спробував простежити як задекларовані позитиви, так і не афішовані проблеми.

Сім кроків: реформа потребує подальших дій

Серед позитивів усі високі посадовці відзначають доходи місцевих бюджетів, які збільшилися з 68 мільярдів гривень у 2014 році до 234 мільярдів у 2018 році. У зведеному бюджеті за ці роки частка місцевих бюджетів зросла до 51%. «І це під час війни», – наголосив Президент України у Запоріжжі. Тож стратегічна мета децентралізації – зробити регіони активними економічними гравцями та дати їм самим створити нові точки зростання – до певної міри виконана. В регіони пішли державні інвестиції, які своєю чергою є сигналом й для приватних інвесторів. Окремо наголошено на появі молодих лідерів ОТГ – кадрового резерву держави, який за два-три роки проявить себе на загальнонаціональному рівні: “Це саме ті обличчя в політиці, які сьогодні хочуть бачити українці”, – заявив Президент.

Проміжні підсумки за час впровадження реформи виглядають в цілому втішно. Однак реформа в розпалі і потребує подальших кроків, які були презентовані прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом в «Оновленому плані дій з продовження децентралізації».

Як зазначив глава уряду, до нього увійшли 7 основних завдань (див. Інфографіка):

Читаючи детальніше, бачимо, що Кабінет Міністрів намітив за півтора роки завершити процес формування спроможних громад, а також затвердити території громад УСІХ областей і районів (у плані так і зазначено великими літерами “УСІХ”, щоб жодних сумнівів і вагань не виникало), і тим самим завершити створення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня. Також заплановано впорядкувати нову систему виконавчої влади, а це чималий клопіт, адже доведеться переформатувати три чверті райрад і райдержадміністрацій з усіма управліннями та керівниками, оскільки нова «територіальна основа» України замість нинішніх 409 районів передбачає лише 100, а замість 10279 сільрад (станом на початок децентралізації) залишаться 1600-1800 ОТГ (об’єднаних територіальних громад).

Карту «Нова територіальна основа 2020» прем’єр-міністр особисто презентував на зборах Асоціації об’єднаних громад.

Фото УНІАН
Фото УНІАН

Чималу роль, за задумом, в плані відведено об’єднанню міст і прилеглих до них населених пунктів. Зокрема ставиться завдання “максимально сприяти добровільному об’єднанню/приєднанню громад особливо до міст обласного значення”. Вважається, що наявність міської інфраструктури полегшує їм вирішення проблем. На карті, оприлюдненій Міністерством регіонального розвитку, позначено, що 24 з них вже приєднали до себе 59 ТГ, 86 включені до перспективних планів.

Що насторожує

Загалом, за підрахунками уряду, сьогодні близько 70% населення України вже живуть в умовах нової системи самоврядування, а решта ще не залучені до процесу. «Наше завдання – 100% населення України мають сформувати спроможні об'єднані територіальні громади", – сказав Гройсман. І додав, що це завдання необхідно вирішити до 2020 року. Водночас цифри моніторингу від Мінрегіонбуду, роблять картину не такою оптимістичною.

Як бачимо 63% населених пунктів досі (після чотирьох років реформи) залишаються не об’єднаними. Чи всі вони встигнуть пройти шлях до ОТГ за рік-два? Навряд. Адже це переважно ті села, які навіть в умовах об’єднання мають гірші можливості для бізнесу і заробітків, тож їх перехід до самозабезпечення, їхніх жителів, м’яко кажучи, не надихає. Не всім Бог дав економічний ресурс у вигляді газового родовища, гранітного кар’єру, привабливого краєвиду чи хоча б автотраси неподалік, щоб гіпотетичний інвестор (внутрішній чи зовнішній) спокусився ділянкою для бізнесу.

Окрема і складна історія, на зразок тієї, про яку днями розповіли в Укрінформі активісти з Київщини. Перепоною на шляху добровільного об’єднання часто стоїть конкретний людський фактор. Для місцевих «груп інтересів», які тримають і владу, і бізнес, якесь об’єднання – смерті подібне. Тож в хід ідуть зволікання, «тітушки», фальсифіковані збори та інші методи спротиву.

Відтак, очевидно, що в урядовому покроковому плані бракує сформульованих пунктів про допомогу тим територіальним громадам, які досі не пристають до децентралізації з об’єктивних причин, яких їм самим не подужати. І чим далі, тим більш очевидно, що допомога «зверху» вкрай потрібна: одним громадам інвестиційна та інфраструктурна, іншим – аж до втручання правоохоронців та включення адмінресурсу.

А може не гарячкувати?

“За останні п’ять років ми повернули до життя деякі території, де час зупинився ніби ще у дев’яностих. І тепер мусимо синхронізувати цей час із європейським, вийти на європейські стандарти життя”, – наголосив Президент України у виступі на Раді регіонального розвитку.

Так, реформа децентралізації – одна з найуспішніших. І життя повертається в села, де здавалося, що єдиним джерелом цивілізації буде односелець, який збагатівши, ностальгічно завітає на малу батьківщину з “подарунками” – новою церквою чи грошима на зубожілу школу. Для селищ довкола міст була ще альтернатива стати “донорами” робочої сили, не більше. Тому, на відміну від болючих реформ, децентралізація має високу підтримку в суспільстві. За даними фонду “Демократичні ініціативи”, підтримку кроків владі щодо децентралізації висловлюють 43% громадян, а негативно до неї ставляться 22% (у 2017 році – було 27%). У самих ОТГ відсоток підтримки ще вищий: якість та доступність соціальних послуг після об’єднання стали кращими на думку 71%.

Чи справді потрібна якась певна дата, тим більше настільки близька – 2020 рік – до якої децентралізація неодмінно має бути завершена? Зрозуміло, що є вагома причина: у жовтні 2020 року по всій Україні відбудуться чергові місцеві вибори. Громади, утворені до того часу, нарешті зможуть обрати своїх депутатів і старост на повний п’ятирічний строк, завершиться паралельне існування сільрад і ОТГ, яке створює "двоїстий" бюджетний процес.

Читайте також: Чернігівських реформаторів у Прилуцькому районі зустріли погрозами

Водночас: чи реалістично за півтора роки, які залишилися до запланованого терміну, виконати роботу, на яку пішло майже чотири? Питання залишається відкритим. Врешті, з такими темпами добровільного об’єднання, не за горами той час, коли доведеться визнати, що ресурс добровільності вичерпано, а відтак, час приймати кардинальні рішення. Терпець реформаторам уривається: небажання місцевих “князьків” позбутися своєї зони комфорту позбавляє майбутнього їх односельців та підриває загальний задум нового, ефективного адміністративного устрою...

Олександр Волинський

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-