САП: замість незаконного збагачення - недостовірне декларування
Про це йдеться у повідомленні відомства на сторінці у Facebook.
Зазначається, що за ст.368-2 ККУ було порушено 106 кримінальних справ, 4 з них було передано до суду для розгляду по суті, 37 закрито, а 65 справ залишаються у провадженні.
У результаті скасування Конституційним судом ст.368-2 ККУ, будуть закриті справи, у яких іще не було повідомлено про підозру.
У повідомленні йдеться, що особливо «очікуваною» ця новина стала для чотирьох справ: стосовно колишнього прокурора сил АТО, судді з Луганської області, міністра інфраструктури та голови Держаудитслужби, обвинувальні акти в яких передано до суду протягом 2016-2019 років.
Неконституційність статті про незаконне збагачення тягне за собою недопустимість всіх доказів, зібраних під час розслідування передбаченого нею злочину – передусім результатів негласних слідчих дій, наголошують у прокуратурі.
"Тому у трьох останніх справах прокурори САП змушені переглянути доказову базу та визначитись щодо можливості продовження доказування хоча б злочину, передбаченого ст.366-1 ККУ (декларування недостовірної інформації), який є легким злочином і фактично не становить небезпеки для суб’єктів, на відміну від тепер нечинної статті 368-2, що передбачала 10 років позбавлення волі та конфіскацію майна", - зазначають у відомстві.
При цьому у САП називають цілком ймовірною ситуацію, коли внаслідок «втрати» доказів незаконного збагачення може не залишиться інструментів для доказування недостовірності декларування.
"Доля четвертого кримінального провадження – стосовно колишнього прокурора сил АТО – зрозуміла вже зараз. Йому інкримінувалось лише незаконне збагачення, від обвинувачення у вчиненні якого прокурор САП має відмовитись уже в наступному судовому засіданні", - визнали у САП.
Як повідомляв Укрінформ, 26 лютого КСУ визнав неконституційною ст. 368-2 ККУ, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2014 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації.
Стаття 368-2 ККУ, серед іншого, передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років за набуття чиновником активів, непідтверджених офіційними доходами. Ті самі діяння, вчинені службовцем, який займає відповідальне становище, каралися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, а службовцем з особливо відповідальним становищем - позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
12 грудня 2017 року 59 депутатів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 ККУ.
