Україна в системі протиракетної оборони ЄС: наскільки це реально

Україна в системі протиракетної оборони ЄС: наскільки це реально

Аналітика
Укрінформ
Вікно можливостей для України: або виступити в ролі донора технологій, або дати частину території під військову базу західних партнерів

Днями одразу двоє західних авторитетних експертів – американський дипломат Стівен Пайфер і німецький політик Манфред Вебер (на першому фото) – заговорили про Україну в контексті розриву договору РМСД. Раніше ми вже розповідали про те, хто порушував і чому розривають договір РСМД, яким чином це “вдарить” по світовій безпеці. Йшлося також і про вікно можливостей для нашої країни (докладніше в матеріалі Укрінформу “Америка розриває “ракетний” договір: що це дає Україні"), зокрема, це стосується розвитку вітчизняного оборонного комплексу за рахунок виробництва ракет малої та середньої дальності.

Колишній посол США в Україні, а нині експерт аналітичного центру Brookings Institution Стівен Пайфер днями заявив про те, що Київ має право будувати ракети, які забороняв договір РСМД. “Росія порушила Договір про ракети середньої і малої дальності. Сполучені Штати оголосили, що припиняють свої зобов'язання і виходять з договору. Росіяни сказали: «Ми тоді теж припиняємо». Таким чином у нас є угода, у якій беруть участь США, Росія та інші держави, що стали наступниками СРСР, за винятком країн Балтії. І на місці українців я б поставив собі запитання: «А чому я повинен виконувати угоду, з якої виходять і росіяни і американці?». І якщо ця угода залишиться в історії, то я вважаю: Україна має повне право на виробництво ракет із дальністю польоту від 500 до 5500 кілометрів. Інше питання – і українці повинні це для себе вирішити, – чи хочуть вони насправді будувати такі ракети! Адже, якщо договір про РСМД припиняє дію, то і заборони, запроваджені цим договором, теж зникають. Відповідно, в України не буде юридичних обмежень створювати такі ракети”, – наголосив американський дипломат.

Цікаво, що під час цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки з вуст претендента на посаду голови Європейської Комісії Манфреда Вебера пролунала несподівана, утім дуже важлива пропозиція: а чи не створити європейську систему протиракетної оборони (ПРО) за участю України? На що Президент України Петро Порошенко заявив: “Україна буде рада стати частиною будь-якої безпекової ініціативи”.

Наскільки життєздатна ця ідея, Укрінформ вирішив запитати експертів. Нас цікавило.

1. Чи виглядає участь України у будівництві системи ПРО Євросоюзу реальною, що від нас очікуватимуть та що можемо запропонувати?

2. Чи стане участь у подібній безпековій ініціативі каталізатором у процесі євроатлантичної інтеграції нашої держави?

Грошей нема, тому наш максимум – це надання території для баз”

Микола Бєлєсков
Микола Бєлєсков

Експерт з питань безпеки, заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков переконує, що максимум, який може запропонувати Україна – це власна територія для розміщення об’єктів європейської системи ПРО. “Насправді заява Манфреда Вебера, як кандидата на посаду президента Єврокомісії, більше розрахована на внутрішньо-європейського споживача, якому важливо відчувати захищеність перед будь-якими загрозами. Навіть якщо систему ПРО колись і схвалять, то в Україні мають розуміти, що це надзвичайно дороге задоволення – на сотні тисяч або й мільярди доларів. У нас таких грошей нема і навряд чи будуть. До того ж технологічно підтримувати участь в такому проекті теж важко. Адже постійно необхідно тримати у повітрі певну кількість літаків або дронів, які моніторитимуть повітряний простір та пускові установки, потрібно створювати велику кількість позиційних районів з перехоплювачами... Тому наш максимум – це надання території для баз”, – каже Микола Бєлєсков .

Що ж до відновлення ракетного арсеналу, то, за словами експерта, нині в нас роботи ведуться в розробках оперативно-тактичних комплексів (ОТРК) за гроші іноземних замовників. А це – ракети із дальністю до 300 км і боєголовкою до 500 кг. Виготовляти щось потужніше – ракети середньої дальністю – після краху угоди РСМД ми теоретично можемо, але передати їх — ні. Принаймні, тим іноземним замовникам, з якими Україна сьогодні співпрацює.

“У більшості країн світу, зокрема в Україні, ракети середньої дальності досі заборонені через Режим контролю за ракетними технологіями (РКРТ), який вони порушувати не збираються... Власне, я вважаю, що створювати арсенал наземних ракет середньої дальності Україні й не потрібно. У випадку подальшого розгортання конфлікту з боку РФ, нам і тактичних комплексів, як ото “Вільха”, “Грім”, “Коршун” буде достатньо”, – резюмував він.

ПРО на українській території – для оборони найбільш доцільне рішення

Дмитро Сінченко
Дмитро Сінченко

Політолог, експерт ГО “Асоціація Політичних Наук” Дмитро Сінченко каже, що озвучена Манфредом Вебером ініціатива – це не думки всієї Єврокомісії, однак сам факт того, що ця ідея прозвучала з вуст впливового німецького політика – вже хороший знак для України.

“Ідея участі України в такому проекті – цілком логічна. Розміщення систем ПРО на українській території, з точки зору нашої оборони – найбільш доцільне рішення. Чим ближче розмістити таку систему до території ймовірного запуску ракет, тим більшою буде її ефективність. З країною-агресором, на щастя, європейські країни вже визначились – це Росія. Єдине питання, яке може стримати цю ідею – це непрогнозованість дій самої України. Європейські політики хотіли би бути впевненими, що наш зовнішньополітичний курс залишиться незмінним, незалежно від зміни керівництва держави. Тому подальший розвиток ідеї про європейську ПРО, як і практичні кроки, будуть можливими після президентських та парламентських виборів в Україні. Якщо нова влада підтвердить наш зовнішньополітичний курс - не маю жодних сумнівів, що Україна буде включена до систем ПРО та інших безпекових програм ЄС та НАТО”, – переконаний Дмитро Сінченко.

Експерт також припускає, що це пришвидшить євроатлантичну інтеграцію України: “Співпраця між Україною та НАТО в обороні вже перебуває на досить високому рівні. І чим глибшою вона буде, тим швидше нас запросять приєднатись до Альянсу. Будь-яка співпраця з НАТО нам потрібна, тим паче у зміцненні нашої оборони від ворожої Москви. Також нам потрібна система протиракетної оборони. Адже маємо розуміти, що у разі активізації бойових дій і повномасштабного збройного конфлікту з армією РФ, ворог не зупиниться перед використанням навіть ядерної зброї”.

Донор технологій – теж непогана перспектива”

Ігар Тишкевич
Ігар Тишкевич

Експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич погоджується з колегою, утім вважає, що глибшою співпраця з НАТО буде тоді, коли Україна демонструватиме своє бажання долучитися до євроатлантичної сім’ї не тільки на словах, а доводитиме це бажання реальними справами. Тобто продовжуватиме послідовно реформуватися. А щодо участі України в побудові системи протиракетної оборони Євросоюзу, то, каже він, найімовірніше наша держава виступить донором технологій.

“Швидше за все, Україна вироблятиме певні елементи озброєння, тобто, створюватиме нові зразки ракет або ще щось на замовлення інших держав. І це вже непогано, адже за рахунок укладення великих, взаємовигідних військових контрактів до бюджету надходитимуть додаткові кошти. Звідси іще один ймовірний плюс – розвиток вітчизняного ВПК, оскільки спільні проекти передбачають обмін сучасними технологіями”, – зазначає Ігар Тишкевич.

Але є одне “але”. Наші західні партнери з ЄС та НАТО постійно наголошують, що Україна повинна боротися з корупцією, зокрема, в оборонному секторі. Яскравий приклад – американські протитанкові ракетні комплекси “Джавелін”. Це розробка 1989 року, тобто не надсучасна. Утім, навіть передача Сполученими Штатами 30-річного ПТРК, яка тягнулася майже два роки, вимагала від України певних гарантій того, що ця технологія не потрапить до чужих рук.

“То що вже говорити про новітні зразки озброєння, коли нема гарантій, що, умовно кажучи, якийсь прапорщик за хабар не розкаже про це ворогові, що не станеться витоку інформації? Власне, іще одне. Україна може взяти пасивну участь в будівництві системи ПРО ЄС. Все, що потрібно – дати дозвіл на розміщення на своїй території військової бази. Щось на кшталт бази Гуантанамо на Кубі. Але для цього потрібно спершу ухвалити відповідні зміни до законодавства про дозвіл на розміщення на території України військових баз третіх держав. Що з цього отримає Україна? Як мінімум кошти за оренду землі, за обслуговування цієї бази тощо”, – пояснює експерт.

Консультації з партнерами і всебічне вивчення ситуації – перш за все”

Олег Бєлоколос
Олег Бєлоколос

Досить стримано на тему європейського ПРО та України висловився дипломат, експерт Фонду “Майдан закордонних справ” Олег Бєлоколос, який наголошує, що тільки після всебічного вивчення ситуації можна приймати якісь рішення щодо участі України в безпекових ініціативах.

“Як відомо, Україна з 1994 року виконує положення Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності в Європі (РСМД). Тому для Києва, безсумнівно, корисним є уважний розгляд ситуації, яка складається сьогодні в Європі. Інша справа – чи зверталися до України з якимись офіційними пропозиціями щодо ймовірної участі нашої держави у будівництві ПРО в Європі, чи ні? Наразі ця інформація є невідомою”, – зазначає Олег Бєлоколос.

Між тим, вкрай необхідним, за його словами, є проведення предметних консультацій з американською стороною з метою з’ясування позиції Вашингтону: як там бачать подальший розвиток подій? Такі консультації виглядали б цілком логічними у контексті наявного партнерства між Україною і США.

Слід виходити з того, що час гасел вже минув, і прикладом для нас має бути Польща, яка, за наявною інформацією, веде предметні переговори про закупівлю американських систем ПРО (Patriot missile defense system). У нашому випадку абсолютним пріоритетом має бути саме зміцнення обороноздатності України у контексті агресії Росії. Очевидно, відповідь Києва на розпад договору РСМД має носити комплексний і виважений характер”, – підсумував Олег Бєлоколос.

Опитав Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-