Заява Турчинова про новий прохід Керченською протокою: що це було і що з цього буде?
Секретар РНБО Олександр Турчинов анонсував новий прохід через Керченську протоку. До нього хочуть залучити міжнародних партнерів – не тільки ОБСЄ, а й, зокрема, НАТО. Таким чином, Україна має підтвердити своє право на користування Керченською протокою. “З питанням проходу суден не можна зволікати. Це для нас принципово. Якщо ми зупинимось і відступимо, то Росія фактично виконає своє завдання із захоплення Азовського моря, пред'явить світу самовизначені нові морські кордони в Чорному морі, де-факто легалізувавши окупацію Криму, – заявив секретар РНБО і додав: – Було б дуже логічно, щоб кораблі НАТО, запрошені нами в порти Азовського моря, довели, що Росія повинна рахуватися з міжнародним правом”.
На слова пана Турчинова у традиційному істеричному для себе стилі вже відреагувала речниця російського МЗС Марія Захарова, назвавши такі плани України оголошенням “чергової провокації”, “безвідповідальними” і покликаними “лише погіршити ситуацію”.
“І це при тому що багато партнерів України намагаються зняти напруженість у цій ситуації”, – додала вона.
Судячи з усього, пані Захарова наскільки була заклопотана прес-конференцією свого патрона, що не встигла загуглити важливе повідомлення з берегів Атлантичного океану, а саме: 41 американський сенатор вніс на розгляд у Верхню палату Конгресу США законопроект про проведення в Чорному морі міжнародної операції проти Російської Федерації. Документ опубліковано на сайті одного з його творців, сенатора-республіканця Рона Джонсона. “Сполучені Штати і наші союзники мають негайно вжити рішучих і потужних контрзаходів у зв'язку з військовою агресією Росії в Керченській протоці”, – зазначив сенатор Джонсон.
Утім, повернімося до заяви Олександра Турчинова, а точніше, що це насправді було і що з цього буде?
Дипломат, голова Фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко вважає, що у своїх заявах пан Турчинов намагається поєднати питання державної стратегії з елементами піару, і каже, що новий прохід через Керченську протоку хоч і не нагальний, але логічний крок.
“Справа в тому, що в статті 2 Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки дуже чітко зазначено, що “військові кораблі або інші державні судна третіх держав, що експлуатуються в некомерційних цілях, можуть заходити в Азовське море та проходити Керченською протокою, якщо вони прямують з візитом чи діловим заходженням до порту однієї із Сторін на її запрошення або дозвіл, погоджений з іншою Стороною (Україною або Росією, тобто). Власне, це ставить під сумнів будь-які можливості проходження військових кораблів країн НАТО в Азовське море. А оскільки РФ наскільки легко і вільно трактує міжнародне право – може знайти причини, або обійтися без них, щоб не погодити прохід іноземних кораблів. Тим більше, що має всі фізичні можливості перешкодити цьому, – наголосив Б. Яременко. – Що стосується українських військових кораблів, то в даному разі погоджуюся із логікою пана Турчинова. Раніше чи пізніше прохід треба повторити. На Керченську протоку Україна має таке ж право, як і Росія. Утім, на мою думку, зараз це передчасний крок, навіть з тих же кліматичних причин – Азовське море покривається кригою”.
А от політичний експерт Олексій Буряченко не розуміє, чому О. Турчинов розголошує тактичні та стратегічні плани ЗСУ під час воєнного стану.
“РФ порушила цілу низку міжнародних договорів, Статут ООН та Конвенцію ООН з морського права (1982 року) – це доконано, міжнародно визнаний факт. Те, що після минулої законної спроби пройти Керченською протокою українські кораблі обстріляли, заарештували, а наші хлопці наразі перебувають в СІЗО РФ – теж факт. Про це ніхто не забув. Тож яким чином О. Турчинов бачить “новий прохід через Керченську протоку”? – каже Буряченко. – При здійсненні будь-якої дії, в режимі воєнного стану, влада має бути абсолютна впевнена у її наслідках, як внутрішньополітичних, так і зовнішньополітичних.
Натомість заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков відкидає можливість того, що це якийсь самопіар, або внутрішньополітична гра задля продовження терміну воєнного стану в країні.
“Єдину критику, яку іще можна прийняти – це ризик ймовірного повторення ситуації 25 листопада. Щодо, власне, самої заяви Турчинова, то, думаю, вона цілком логічна. Новий прохід через Керченську протоку здійснюватиметься із залученням або міжнародних спостерігачів – ОБСЄ, або якоїсь третьої сторони, приміром НАТО, США. І відповідний сценарій нового проходу зараз не просто опрацьовується, гадаю, це одна з ключових його умов, – каже Бєлєсков. – Наразі важко сказати коли і як саме вони зможуть бути присутніми, тобто, чи як представники на українському судні, чи проходитимуть протоку своїми кораблями разом із нашими. Але від однієї навіть присутності кількох осіб на рубці, у росіян зникне бажання захоплювати та обстрілювати судна, зокрема, некерованими ракетами, як це було 25 листопада”.
Із ним погоджується експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь і каже, якщо Україна відмовиться від Керченської протоки, то, фактично, визнає, що Крим – це Росія.
“Новий прохід через Керч країні потрібен, оскільки це демонстрація того, що протока є міжнародною, і Україна має на неї таке ж право, як і Росія. Звичайно, від гопника можна очікувати чого завгодно, але це не заважає тому, що в місті все таки повинні керувати поліцейські і закони, і звичайні громадяни повинні рухатися по місту незалежно від того чого вимагають “гопники”, – переконує Самусь. – Ми не повинні підкорятися людям, які не поважають закони і не поважають міжнародно-морське право. Більше того, вважаю, що українські військові кораблі повинні кожного дня проходити з Азовського моря в Чорне, а потім відразу розвертатися і йти знову з Чорного в Азовське”.
Мирослав Ліскович. Київ