Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Чому держава має віддати послуги приватному бізнесу?

Чому держава має віддати послуги приватному бізнесу?

Блоги
Укрінформ

Цього місяця запрацював оновлений сайт «Он-лайн будинок юстиції», презентований близько року тому Міністерством юстиції України у м.Києві. Це – перший в Україні державний портал, який кардинально спрощує жителям країни видачу документів і надалі послідовно «йде» з цим в інші міста.

Новий проект, що функціонує за цією адресою – це понад 20 додаткових сервісів для громадян в режимі онлайн, відсутність необхідності спілкуватися з представником влади і можливість отримати послугу за кілька хвилин. За допомогою сервісу кожен, зокрема, може отримати повторні документи: свідоцтво про народження, шлюб, розірвання шлюбу, смерть, зміну імені, відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Крім того, є можливість зареєструвати онлайн фізичну особу-підприємця.

Чому цей проект є не просто важливим, а й у певному сенсі революційним для країни? Більше того, чому  держава має йти ще далі – віддати свої функції приватному сектору?

Виходити маємо, насамперед, з того, що у сучасному світі вимоги до надання послуг українцям кардинально змінюються. Стрімкий ритм життя змушує нас задуматись над тим, як надавати сервіси в рази швидше, ніж це робилось раніше. Крім того, українці як жителі європейської країни мають назавжди забути про тісні приміщення державних органів влади, де взимку холодно, а влітку неможливо сховатись від спеки. Завдяки створенню сервісних центрів це має відійти у минуле.

Чи під силу державі самостійно вирішити цю проблему? Теоретично, так. Як свідчить досвід розвинених країн, держави там все більше залучають представників бізнес-сектору до надання послуг у найрізноманітніших сферах на засадах державно-приватного партнерства.  Визначається певний пул компаній, котрі є найбільш успішними та доводять свою спроможність у наданні послуг. Вони проходять відповідну акредитацію від органів державної влади з метою надання послуг.

Як, запитаєте ви, при цьому знімається, приміром, питання захисту персональних даних громадян? Такі компанії беруть участь у прозорих конкурсах, акредитовуються державою, надають послуги на договірних засадах. Це дає можливість отримати гарантію того, що такий контрагент відповідатиме усім своїм майном, а керівникам загрожуватиме кримінальна відповідальність у разі суттєвих порушень або зловживань.

Звісно, треба розуміти, що Україна сьогодні перебуває на початковій стадії запровадження електронних сервісів. Крім того, нам належить  подолати «розрив», який вже є на сьогодні, наприклад, зі скандинавськими країнами та країнами Прибалтики. Приміром, проникнути у найбільш віддалені місця проживання людей у сільській та гірській місцевостях. Також маємо враховувати й менталітет українців. Хтось вже давно «дозрів» до отримання послуг онлайн. Вони звично можуть користуватись ними з гаджетів, комп’ютерів, із будь-якого зручного для них місця. Попиваючи смачний чай у кафе чи переглядаючи вдома улюблену телепередачу, можна паралельно зайти на певний сервіс через Інтернет і замовити необхідну послугу. Якщо вона є платною - оплатити онлайн не виходячи з дому та отримати документ на електронну скриньку. Водночас, є значна частина людей, яким треба час аби відійти від «звичного формату», коли ми: приходимо в установу, даємо документи, отримуємо підтвердження,  засвідчене печаткою про те, що наші документи прийняті та у призначений час їх отримуємо.

Тому громадянин матиме альтернативу. Їх як мінімум три. Це – отримати послуги в онлайн-режимі, отримати послуги у державному сервісному центрі та у сервісному центрі, який працює на аутсорсі, коли наймається приватна компанія, що  пройшла відповідну перевірку державою.

Українці повинні мати право отримувати якісні послуги за помірні кошти, якщо у них є таке бажання. Головне ж – держава та органи влади забудуть про таку річ, коли до них люди йдуть «на поклон». Це те, з чим борються в системі юстиції загалом та у юстиції міста Києва, зокрема.

Люди не повинні стояти в чергах та втрачати час, оббиваючи пороги держустанов. Адже це спонукає шукати нерегламентовані черги в обхід інших, налагоджувати «особисті» контакти, породжуючи побутову корупцію. Навіщо це робити, якщо є легальний спосіб організувати якісний сервіс для кожного: стягується адміністративний збір і додатково сервісний збір?

У цьому контексті є важливим напрацювання змін до законодавства України, які стосуються формування законного підґрунтя для справляння сервісного збору сервісними центрами.

Це є кроком вперед, адже зараз деякі надавачі послуг почувають себе за межами юридичного поля і це створює певний дискомфорт, оскільки значний прошарок суспільства готовий платити за швидкість та зручність. Зокрема, у Києві, Харкові, Одесі, Львові та інших обласних центрах, але їм таку можливість не дають.

Отже, ми маємо дати людям альтернативу – як і у кого вони отримають послуги держави. Немає альтернативи лише в одному – це має бути зроблено швидко, якісно, технологічно і з повагою до кожного.

Станіслав Куценко, начальник Головного територіального управління юстиції у м.Києві

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-