12 винаходів, які зробили жінки. Інфографіка
Укрінформ вирішив до свята 8-го березня розказати вам про жінок (слід зауважити, що це не повний їх список), логіка і наполегливість яких призвела до створення феноменальних речей.
Ніколь Барб'є Кліко і її технологія «ремюаж»
Ніколь Барб'є Кліко в 1816 році розробила технологію «ремюаж», завдяки якій ігристе вино за три місяці позбавляється осаду і стає кришталево прозорим.
До цієї знаменної у виноробній справі події ігристе вино було каламутним (через осад) і не мало статусу елітного вина.
Табіта Беббітт і її винахід – прототип циркулярної пилки
Табіта Беббітт, яка працювала на тартаку (лісопильні), звернула увагу на те, що розпил колоди відбувається тільки на етапі руху пилки вперед. Тоді їй і спало на думку, що половина зусиль витрачається даремно, і в 1810 році це наштовхнуло Табіту на ідею створення прототипу циркулярної пилки.
Перша пилка, створена Табітой, була прикріплена до її прядки. Через релігійні переконання Табіта й уся громада відмовилися від патенту на цей винахід. Відтоді циркулярна пилка почала повсюдно використовуватися в лісопильній промисловості.
Сара Метер і її винахід - перископ
Прилад, що дозволяє морякам визначати відстань до спостережуваних об’єктів, тобто перископ, у 1845 році запатентувала американка Сара Метер. До неї прообрази перископа вже були, проте ця жінка вдосконалила прилад та отримала охоронний документ на нього.
Перископ – це пристрій, що складається з труби й двох розгорнутих під кутом 45° дзеркал, міцно закріпився у військовій практиці. Перископ для підводного човна був уперше використаний у США під час громадянської війни 1861-1865 років, а в Першу світову війну солдати кріпили перископи до стовбурів рушниць, що дозволяло стрілку перебувати в траншеї і водночас вести вогонь. У роки Другої світової війни перископи використовувалися на танках для більш безпечного огляду й на підводних човнах для вивчення обстановки над поверхнею моря.
Марта Костон і її винахід – сигнальні ракети
У 1847 році Марта Костон перебирала записники свого покійного чоловіка й виявила там креслення сигнальних ракет, які можна було використовувати для передачі повідомлень з корабля на корабель. Марта витратила цілих 10 років, щоб довести ідею чоловіка до стану готової розробки, і в результаті досягла свого: винахід було визнано надзвичайно важливим.
Керівництво МВС США викупило у жінки патент на створення сигнальних ракет. На жаль, Марта Костон на цьому нічого не заробила, отримавши за свій винахід лише 15 тисяч доларів з обіцяних 120 тисяч.
Маргарет Найт і її винахід – машина для виготовлення паперових пакетів
Першу машину, яка робила паперові пакети з пласким днищем, у 60-х роках XIX століття винайшла Маргарет Найт, коли вона працювала на паперовому заводі. В неї з’явилася ідея про створення машини, яка могла б автоматично «штампувати» паперові пакунки. Через кілька місяців Найт зібрала цей агрегат й успішно його випробувала. На жаль, відразу ж заробити на своїй ідеї Маргарет не вдалося. На подив Найт, працівники патентного бюро повідомили їй, що якийсь Чарльз Аннан уже отримав аналогічний патент декількома днями раніше. Виявилося, що він побачив машину Маргарет під час відвідування паперового заводу й швиденько вкрав чужу ідею. Найт звернулася до суду, де надала судді ескізи, креслення, замітки й розрахунки свого винаходу і це допомогло їй виграти справу. Патент Аннана був визнаний недійсним, і в 1871 році гроші за винахід апарата для створення паперових мішків отримала Маргарет.
До речі, за своє життя Маргарет Найт отримала 26 патентів на різноманітні винаходи.
Катаріни Блоджет і її винахід «невидиме» скло
Ми часто помічаємо, що, якщо дивитися через бінокль, картинка стає не тільки більшою, але й яскравішою, чіткішою. Значна заслуга в цьому першої жінки-науковиці в дослідницькій лабораторії General Electric та першої жінки, яка отримала ступінь доктора наук з фізики у 1926 році Катаріни Блоджет. Спільно зі своїм учителем Ірвінгом Ленгмюром вона розробила метод формування моно- й мультимолекулярних плівок, тобто створила «невидиме» скло, яке пропускало 99% світла й не відбивало його.
Її винахід уперше застосували в кінематографі в Голлівуді в 1939 році. Сьогодні таке скло використовується в багатьох сферах: у виробництві сучасних електронних приладів, у телескопах. Технологія Блоджет лежить в основі виробництва лінз камер, скла автомобілів, окулярів тощо.
Джозефіна Кокрейн і її винахід посудомийна машина
Джозефіна Кокрейн захотіла створити машину, яка могла б мити посуд без участі людини після того, як побачила, що після повсякденного миття посуду від її улюбленого сервізу майже не залишилося порцелянових чашок і тарілок. Кокрейн почала проводити дослідження й обдумувати, як має виглядати такий пристрій. Втілити ідею в життя Джозефіні допоміг механік та інженер Джордж Баттерс, і в 1886 році посудомийна машина побачила світ, а її авторка отримала патент на винахід.
У 1890 році Кокрейн заснувала власну компанію, що випускала механізовані посудомийні машини. Першими клієнтами Джозефіни стали готелі та ресторани. Через три роки після смерті Кокрейн, у 1916 році, компанію викупив один багатий бізнесмен. Він перейменував її в Whirlpool Corporation.
Мері Андерсон і її винахід склоочисник
Авторкою першого робочого прототипу склоочисників вважається американка Мері Андерсон, яка у 1903 році винайшла склоочисники. Вона отримала на свій винахід патент (строком на 17 років).
У 1905 році вона спробувала продати патент відомій канадській компанії, проте їй відмовили – підприємці вирішили, що ймовірний дохід не покриває пов’язаних з виробництвом труднощів. У 1920 році строк дії патенту Андерсон закінчився. Автомобільне виробництво на той час розвивалося досить активно, і склоочисники з часом стали одним з обов’язкових елементів будь-якого автомобіля. Першим виробництво машин із склоочисниками на потік поставила фірма Cadillac .
Ель Долорес Джонс і її винахід акустичного фільтру для авіаційних двигунів
Американка Ель Долорес Джонс винайшла акустичний фільтр (глушник) для авіаційних двигунів, який став прообразом аналогічного пристрою, що нині входить в конструкцію будь-якого автомобіля.
У 1917 році Ель Долорес Джонс запропонувала на розгляд патентного бюро пристрій, що являв собою невеликий металевий пропелер, встановлений на шляху потоку вихлопних газів. Ця невелика та нескладна деталь дозволила істотно знизити шум від двигуна без втрати потужності. Після успішних випробувань патент був зареєстрований на ім’я Ель Долорес Джонс у 1923 році.
Важливо зауважити, що глушник Джонс розробляла для літаків і не припускала його використання в автомобільній промисловості, принаймні спочатку.
Крім того винахідниця прославилася своїми приладами та пристроями, зробленими переважно з металу. Це була невелика й легка електрична праска, так само невелика й легка складна прасувальна дошка для мандрівників і складний вішак.
Стефані Кволек і її винахід кевлар
Усередині 1960-х років хімік Стефані Кволек працювала над матеріалом, який можна було б використовувати для армування автомобільних шин. Зрештою, після кількох років експериментів, Кволек отримала синтетичне волокно, що в 5 разів міцніше за сталь і легше за скловолокно. Цей матеріал був запатентований під назвою «келар».
Сьогодні він використовується не тільки для виробництва захисного обладнання (зокрема бронежилетів) та спортивного інвентарю, але навіть в авіаційній і космічній промисловості. З кевлару виготовляють троси, кузови автомобілів і катерів, фюзеляжі літаків і деталі космічних кораблів. Володіючи підвищеною теплостійкістю й стійкістю до вогню, матеріал з кевларового волокна широко використовується для виробництва захисного спорядження пожежників. Сам кевлар не плавиться, а розпадається. Цей процес починається за температури від 420°С.
Матеріал Стефані Кволек став реальним захистом для життів тисяч поліцейських, пожежників і військових та широко використовується в протезно-ортопедичній промисловості.
Хеді Ламарр і її «Секретна система зв’язку (Secret Communication System)»
Хеді Ламарр, зірці телеекрану 1930-1940 років, належить створення системи зв’язку, що включає передачу фальшивих сигналів на різних частотах. У серпні 1942 року Ламар отримала патент під номером 2292387 «Секретна система зв’язку (Secret Communication System)». Розроблена Хеді Ламарр концепція стрибкоподібної перебудови частоти передбачала зниження можливості перехоплення сигналу ворогом під час Другої Світової війни й відповідно утруднення виявлення радіокерованих торпед.
Винахід однієї з найкрасивіших голлівудських актрис випередив час і через десятиліття став основою для зв’язку з розширеним спектром, що сьогодні використовується всюди – від мобільних телефонів до Wi-Fi і GPS.
Бетт Несміт Грехем і її винахід коректор
Бетт Несміт Грехем прославилася винаходом «рідкої паперу» - коректора, яким можна було легко й швидко замазати друкарську помилку, а потім виправити її.
Цей винахід зробив революцію в діловодстві, а сама Бетті зі старшої секретарки банку перетворилася на мільйонерку.
