Громадян хвилюють питання екологічної безпеки

Проблеми побутового сміття, або твердих побутових відходів, на сьогодні є одними з найактуальніших екологічних проблем сучасного світу. Для населених пунктів України – це і нерегулярний вивіз сміття з прибудинкових територій, засмічення міських вулиць і зелених зон, стихійні сміттєзвалища у сільській місцевості. Окрім захаращення непотребом великих площ землі, сміттєзвалища наносять невиправну шкоду довкіллю через забруднення отруйними речовинами повітря, ґрунту і підземних вод, а відтак – здоров’ю людей.

Інформаційно-аналітичні дані Урядового контактного центру за підсумками 2020 року свідчать, що упродовж 2020 року та січня 2021 року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 4,5 тисяч звернень з питань захисту довкілля та природних ресурсів. Загалом, кількість звернень з екологічних питань упродовж останніх років постійно збільшується (так, у 2017 році надійшло 3 106 звернень, у 2018 році – 3 532, у 2019 році – 3 984).  

Найбільшу стурбованість заявників (майже половина звернень) викликало забруднення атмосферного повітря переважно відходами виробництва великих промислових підприємств, у яких функціонують застарілі або недіючі системи очистки викидів у атмосферне повітря. Найчастіше скаржилися жителі Дніпропетровщини, м. Києва, Харківської, Київської та Херсонської областей. Так, масово надходили скарги стосовно значного забруднення повітря викидами підприємств: ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ЗАТ «Харківський коксохімічний завод», ПАТ «Слобожанський коксовий завод», ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» тощо. Відповідно заявники відзначали погіршення здоров’я у мешканців навколишніх населених пунктів внаслідок цих забруднень. 

Жителі м. Києва скаржилися щодо забруднення повітря сміттєспалювальним заводом «Енергія». Незважаючи на те, що в 2019 році проводився капітальний ремонт найбільш застарілого обладнання заводу, проблема забруднення атмосфери єдиним в Україні сміттєспалювальним заводом залишається невирішеною. 

Харків’яни масово зверталися на урядову «гарячу лінію» стосовно забруднення атмосферного повітря внаслідок діяльності ТОВ «Харм’яспром». Заявники дорікали, що під час карантинних обмежень на початку пандемії коронавірусної хвороби, коли всі змушені були перебувати вдома, люди не мали можливості провітрювати свої помешкання у зв’язку із забрудненням повітря, оскільки сморід, який потрапляє з вулиці у будинки, викликає у їх мешканців погіршення самопочуття. 

Дещо меншою мірою звернення стосувалися ситуації із забрудненням водних об’єктів, особливо малих та середніх річок, що живлять основні ресурси господарсько-питного водопостачання. Зросло надходження скарг щодо забруднення водних об’єктів відходами підприємств та побутовими стоками, переважно невеликих річок та ставків, що спричиняє масову загибель риби та інших гідробіонтів і значно знижує рекреаційний потенціал водойм. Зокрема, у зверненнях громадяни просили привернути увагу до систематичного забруднення річки Хомора (у межах Хмельницької та Житомирської областей) виробничими відходами ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна» (Хмельницька область). Заявники зверталися з проханням визнати річку Хомора зоною екологічної катастрофи, оскільки відбувається систематичне забруднення вод хімічними сполуками, дно річки вкрите клейкою драглистою речовиною, розповсюджується нестерпний сморід, вода в річці червоного кольору, а мешканці селища Понінка скаржаться на погіршення стану здоров’я. 

Басейн річки Південний Буг відчуває вплив забруднення стічними водами промислових підприємств, сільськогосподарського виробництва, комунального господарства. Заявники з Кіровоградської області повідомляли про витік мастила в річку Південний Буг у результаті поломки гідроциліндра Гайворонської ГЕС ТОВ «Гідроенергоінвест», що призвело до загибелі річкової живності. 

Ось декілька прикладів звернень на урядову «гарячу лінію». 

Жителька м. Дніпро повідомила, що працівники ПРАТ «Дніпропетровський хлібзавод» протягом двох років поспіль скидають до центрального колектора відходи виробничого процесу, а саме муку, дріжджі, мішковину та інші відходи у великий кількості. Через це засмічуються труби центральної каналізації, що призводить до погіршення стану атмосферного повітря, жителі прилеглих територій стають заручниками неприємних запахів. Заявниця просила допомогти вирішити питання щодо усунення такої ситуації, зокрема, перевірити очисні споруди підприємства 

За результатами розгляду звернення, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області відповіла, що було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства зазначеним  підприємством. За підсумками перевірки складено Акт та з метою усунення виявлених порушень підприємству надано обов'язкові для виконання приписи. Посадових осіб, винних у допущенні порушень вимог природоохоронного законодавства, буде притягнуто до адміністративної відповідальності.

Аналогічне питання порушила у своєму зверненні жителька м. Конотоп Сумської області. Вона повідомила, що у місті та Конотопському районі спостерігається різкий неприємний запах, внаслідок чого у мешканців погіршується стан здоров’я. Заявниця вважає, що шкідливі викиди в атмосферу спричинені діяльністю  спиртзаводу, розташованого у селі Попівка. У зв’язку з цим вона просила сприяти у вжитті заходів для усунення порушень вимог природоохоронного законодавства зазначеним підприємством.  

У відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області зазначається, що за результатами перевірки встановлено : неприємний запах поширюється від бардовідстійників (неорганізованих джерел викидів в атмосферне повітря), в яких знаходиться суміш барди та господарсько-побутових стоків ДП «Попівський експериментальний завод» і каналізаційних стоків багатоповерхових житлових будинків села Попівка. 

Питання зі смородом у селі Попівка Конотопського району та в самому місті Конотопі розглядалося на нарадах за участю райдержадміністрації, міської комісії з ТЕБ і НС, а також міського голови та представників Сумської облдержадміністрації. Керівництвом Попівського експериментального заводу повідомлено, що підприємством виконані додаткові роботи щодо усунення порушень. 

Наприкінці 2020 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів і державна установа «Урядовий контактний центр» оголосили про відкриття гарячої лінії «Міндовкілля на зв’язку». За безкоштовним номером телефону 0 800 500 115 громадяни можуть звертатися на гарячу лінію та отримувати від фахівців Урядового контактного центру кваліфіковані відповіді щодо охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, стосовно несанкціонованих сміттєзвалищ, питання ліквідації яких тривалий час не вирішується місцевою владою. Крім того, отримати швидку відповідь можна, скориставшись експрес-чатом на веб-сайті Міндовкілля. 

ДОВІДКОВО: Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» 1545 за допомогою відеодзвінків за webcall https://test.ukc.gov.ua/webrtc/test.html

Працюють: 

Урядова «гаряча лінія» для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку) –  +38 (044) 284-19-15;

 «Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців нової державної служби –  (044) 284-19-64;

«Гаряча лінія» для підприємців – 1648;

«Гаряча лінія» з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій (оплата дзвінків з тимчасово окупованих територій за тарифами відповідного оператора зв’язку) – 0 800 504 425;

«Гаряча лінія» Державної митної служби України – 1548;

«Гаряча лінія» для консультації людей з інвалідністю –1539.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру: www.ukc.gov.ua