Безпекові виклики у Східній Європі: гра великих держав
28 січня 2021 року на платформі інформаційної агенції «Укрінформ» у режимі онлайн відбувся міжнародний круглий стіл під егідою та за модерації Інституту безпеки Східної Європи (EESI) на тему: «БЕЗПЕКОВІ ВИКЛИКИ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ: ГРА ВЕЛИКИХ ДЕРЖАВ».
15 видатних державних діячів, політиків та дипломатів України, США, Великої Британії, Польщі та Балтійських країн обговорювали питання наслідків російської агресії в України для усього регіону Східної Європи, стратегій США та Великої Британії до країн Східної Європи та України зокрема, а також перспектив активізації трансатлантичного співробітництва у Європі за адміністрації Дж.Байдена.
Круглий стіл став, свого роду, запрошенням до подальших та змістовних дискусій з порушуваних питань, які EESI проводитиме у 2021 році у форматі більш вузьких тематичних зустрічей з належною інтерактивною складовою з метою вироблення рекомендацій владним структурам відповідних країн щодо ефективних політичних рішень.
Як зауважив у вступній промові голова правління Інституту безпеки Східної Європи АНАТОЛІЙ ПІНЧУК, саме країни Східної Європи й насамперед Україна знаходяться на передовій протистояння західного світу з агресивною політикою РФ і від ефективності забезпечення безпеки та розвитку цього регіону залежатимуть інші більш глобальні питання.
У круглому столі взяли участь АНАТОЛІЙ ПІНЧУК, голова правління EESI; БАРТОШ ЦІХОЦКІ, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні; ДАНІЕЛЬ ФРІД, координатор Державного департаменту США з санкційної політики (2013-2017), помічник з європейських та євразійських справ Державного секретаря США (2004-2009), посол США у Польщі (1997-2000); ЖИГІМІНДАС ПАВІЛІОНІС, голова Комітету у закордонних справах Сейму (Литва); МИХАЙЛО ГОНЧАР, член правління EESI, керівник Центру глобалістики «Стратегія XXI»; ХУСЕЙН АМІРАХМАДІ, професор Державного університету Нью-Джерсі, старший науковий співробітник Оксфордського університету, Президент Американсько-іранської ради; ВАСИЛЬ БОДНАР, заступник Міністра закордонних справ України; ДАВІД ГЕРЕНБЕК, політичний радник Посольства США в Україні; ГАННА ГОПКО, голова правління Мережі адвокації національних інтересів, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України (2014-2019); ГЕНЕРАЛ УЕСЛІ КЛАРК, верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО у Європі (1997-2000); ІРИНА ВЕРЕЩУК, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки; МАРКО МИХКЕЛЬСОН, заступник голови Комітету у закордонних справах парламенту Естонії; Полковник ГЛЕН ГРАНТ, військовий аналітик Baltic Security Foundation (Латвія) та Institute of Statecraft (Великобританія); д-р АЛАН МЕНДОЗА, виконавчий директор the Henry Jackson Society (Великобританія); ТІМОТІ ЛЕСС, директор проєкту Disintegration in Europe Центру геополітики Кембриджського університету (Великобританія).
Круглий стіл став, свого роду, запрошенням до подальших та змістовних дискусій з порушуваних питань, які EESI проводитиме у 2021 році у форматі більш вузьких тематичних зустрічей з належною інтерактивною складовою з метою вироблення рекомендацій владним структурам відповідних країн щодо ефективних політичних рішень.
Як зауважив у вступній промові голова правління Інституту безпеки Східної Європи АНАТОЛІЙ ПІНЧУК, саме країни Східної Європи й насамперед Україна знаходяться на передовій протистояння західного світу з агресивною політикою РФ і від ефективності забезпечення безпеки та розвитку цього регіону залежатимуть інші більш глобальні питання.
В конструктивній та плідній дискусії, що відбулася на круглому столі, особливої уваги заслуговують такі висловлювання учасників:
БАРТОШ ЦІХОЦКІ наголосив на необхідності подальшого зміцнення демократичних цінностей та дотримання принципу верховенства права: «Наш кращий захист – зміцнювати прозору та стабільну систему інституцій, заснованих на верховенстві права. Це зробить нас сильнішими і спроможними протидіяти загрозам».
У контексті агресії РФ проти України ВАСИЛЬ БОДНАР зауважив, що протидіяти Росії необхідно колективними зусиллями: «Для нас очевидно, що Росія не зупиниться на цьому. Ми маємо бути пильними щодо її наступних кроків. Це ворожий гравець. Тільки солідарні дії – запорука успіху. Ми не можемо ефективно протидіяти ворожим діям, якщо ми роз’єднані».
ДАНІЕЛЬ ФРІД у своєму виступі також порушив питання агресії Росії проти України та необхідності зміцнення демократичних інституцій: «Росія продовжуватиме агресивну політику не тільки щодо України, але і до усього регіону Східної Європи»; «Ми маємо розвивати свої інститути демократії, верховенства права, транспарентність»; «Підтримка демократичних процесів та вільних ЗМІ – зарекомендували себе як дієві інструменти протидії РФ; ми маємо продовжувати їх використання».
ЖИГІМІНДАС ПАВІЛІОНІС, зокрема, сфокусував увагу на критичній важливості приєднання України до НАТО; тільки перспектива членства та надання Плану дій щодо членства в НАТО, переконаний литовський політик, стане для Росії сигналом, що Захід готовий захищати Україну. Це те, що за його переконанням, спрацювало, коли країни Балтії отримали перспективу членства у НАТО: «Ми маємо виправити помилку, зроблену у Бухаресті: ми маємо чітко заявити, що серйозно розглядаємо членство Грузії та України у НАТО; у нас має бути чітка стратегія і однозначне послання Росії, що ми приймаємо Україну та Грузію до своїх лав. Тільки якщо ми це зробимо, РФ прибере свої війська з України».
МИХАЙЛО ГОНЧАР зосередився на прогнозах на 2021 рік та детально розповів про те, у яких формах та за якими напрямками буде реалізовуватися Росією стратегія гібридної війни на Чорноморському напрямі.
ХУСЕЙН АМІРАХМАДІ приділив значну увагу перспективам зовнішньої політики США під час президентства Дж.Байдена: «Байден зростав і формувався за часів «Холодної війни»; він природно сприймає Росію як ворога»; «Байден буде робити центральними темами свого президентства економіку та безпеку».
ДАВІД ГЕРЕНБЕК висловив офіційну позицію Посольства США щодо незмінності подальшої підтримки України США і за нового керівництва щодо: «Хоча зараз відбувається перехідний період у Державному департаменті і не можна дати чітких конкретних месиджів щодо конкретних політичних ініціатив нового Державного секретаря стосовно України, у принциповому плані політика однозначна і чітка: США підтримуватимуть Україну, її територіальну цілісність та суверенітет».
ГАННА ГОПКО зупинилася на питаннях необхідності всебічного об’єднання для подолання агресії РФ, зокрема, зауважила на «необхідності вироблення і прийняття «Плану Маршалла» для України як важливого інструменту зміцнення економічної безпеки країни та регіону в цілому».
ГЕНЕРАЛ УЕСЛІ КЛАРК висловив переконання у дуже швидкому відновленні міцного трансатлантичного співробітництва у рамках НАТО за нової адміністрації США: «Байден дуже швидко відновлятиме співробітництво у рамках НАТО», а також дав оцінку діям РФ у якості міжнародного гравця: «Російська тактика – створення слабких країн, що перебувають у внутрішньому хаосі, по периметру своїх кордонів з тим, щоб продовжувати зчинювати на них свій вплив за рахунок фінансових ресурсів, сили та впливу».
ІРИНА ВЕРЕЩУК підкреслила необхідність розвитку та зміцнення зв’язків України з іноземними партнерами з метою розбудови спільної безпекової моделі: «Слід зауважити, що для української сторони важливі не тільки відносини Україна-США. Дуже важливими є відносини США-ЄС. Тільки цілісний трикутник безпекової взаємодії Україна-США, США-ЄС та Україна-ЄС забезпечить належний рівень стабільної безпеки, стримає російську агресію та надасть перспективу повернення українських територій».
МАРКО МИХКЕЛЬСОН також зауважив, що наразі необхідно зміцнювати демократичні інститути з метою протидії Росії, у т.ч. у контексті забезпечення безпеки Європи у цілому: «На жаль, у більшості демократично розвинених країн на сьогодні є проблеми з демократією. Коли наша демократія слабка – ми не зможемо виграти цю боротьбу з автократичним режимом Росії»; «Проблема безпеки України – це проблема безпеки Європи. Це питання європейської єдності, яка наразі не стабільна».
ГЛЕН ГРАНТ підкреслив необхідність більш ефективного використання коштів, які виділяються США та НАТО на розвиток безпеки у регіоні Східної Європи: «Структури НАТО у регіоні слабкі. Особливо уразливий південно-східний фланг; фінансова підтримка США країнам ЦСЄ у безпековому секторі значна, однак ці кошти використовуються неефективно. Немає чіткої підзвітності та контролю кінцевого результату такої допомоги».
Д-р АЛАН МЕНДОЗА підкреслив важливість для Великої Британії регіону ЦСЕ у цілому і України зокрема: «Для Британії регіон ЦСЄ – стратегічний, особливо, у контексті виходу з ЄС»; Британія займає послідовну позицію на підтримку України починаючи з 2014 р.».
ТІМОТІ ЛЕСС здебільшого зупинився на внутрішніх проблемах Європи, зокрема, в рамках ЄС та НАТО: «Безпекова інфраструктура в Європі застаріла (ЄС та НАТО); тому вона природно не справляється з наявними викликами; окрім того, існують серйозні розбіжності щодо безпеки між самими країнами Альянсу»; «ЄС не розпадеться, бо дуже велика ціна виходу. Однак, його політична вага падатиме».