Для громадян є актуальним питання визначення страхового стажу для нарахування гідної пенсії

Переважна більшість громадян похилого віку мають лише пенсію єдиним джерелом готівкового доходу для існування. Водночас, пенсіонери з маленькою пенсією потребують додаткового соціального забезпечення.

Як зазначається у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, в розділі, що стосується сфери Міністерства соціальної політики, лише 17,3% одержувачів пенсійних виплат отримують пенсії в розмірі, що відповідає фактичному прожитковому мінімуму - понад 4 тис. грн. Більшість майбутніх пенсіонерів також матимуть маленькі розміри пенсій, оскільки переважна частина працюючого населення отримують офіційну заробітну плату не більше двох мінімальних заробітних плат (у 2019 році з 10,3 млн працюючих - 53,8%, у 2018 – 60,0%, у 2017 році – 62,8%) і лише 5% беруть участь у системі недержавного пенсійного забезпечення, при цьому більшість сплачують внески нерегулярно і в недостатньому розмірі.

Проте, причинами проблем, як вважають в Уряді, є дефіцит коштів Пенсійного фонду України для фінансування пенсій у солідарній системі, недостатнє заохочення до сплати страхових внесків, тіньова зайнятість, відсутність належного державного регулювання щодо надання соціальних послуг особам похилого віку, у тому числі приватним сектором.

Водночас, слід відзначити, що у Пенсійного фонду України є досягнення у запровадженні нововведень у сфері надання електронних послуг.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), зважаючи на важливість пенсійної реформи, в Центрі у 2019 році здійснили дослідження на тему «Обізнаність громадян України щодо інновацій у системі пенсійного забезпечення». Дослідження проводилося шляхом онлайн-опитування відвідувачів веб-сайту Центру. Саме такий спосіб опитування привернув увагу переважно активних людей передпенсійного віку та молоді, які продемонстрували досить високий рівень обізнаності щодо послуг та сервісів Пенсійного фонду. Група респондентів 60+ показала більш низький рівень обізнаності у порівнянні з молодшими користувачами, оскільки їм притаманна схильність використовувати класичні методи комунікації з Пенсійним фондом: телефонувати або спілкуватися в його відділеннях із консультантами напряму. Користувачі, які не мають електронного цифрового підпису (ЕЦП), не можуть у повному обсязі використовувати сервіси, що пропонує Пенсійний фонд. Третина респондентів, які мають ЕЦП, незважаючи на те, що декларують свою обізнаність в онлайн-сервісах, все одно виявляли більший інтерес до традиційних методів комунікації з ПФУ. Натомість існує потреба в проведенні інформаційних кампаній щодо популяризації ЕЦП, у спрощенні й вдосконаленні процедур його отримання, а також особистого кабінету пенсіонера на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Загалом, респонденти позитивно характеризували діяльність працівників Пенсійного фонду, відзначали їх професіоналізм та сучасний підхід, але скаржилися на черги у відділеннях Фонду.

В Урядовому контактному центрі проаналізували звернення з питань пенсійного забезпечення. Так, у період з 1 січня по 31 грудня 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 91 тис. звернень цієї тематики. У 10 тис. з них заявники порушували питання:

перевірки правильності нарахування та проведення перерахунку пенсій з метою підвищення розміру, враховуючи тривалість страхового стажу;

нарахування та виплати доплат за понаднормовий стаж;

обчислення та зарахування довідок страхового стажу роботи та пільгового стажу.

Звернення надійшли з усіх областей України, та найбільше – від жителів Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей та м. Київ.

Особливої актуальності набуло питання проведення перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам при зміні стажу, під час автоматичного перерахунку в квітні минулого року. Перед іншими пенсіонерами постали проблеми, пов’язані з обчисленням та зарахуванням довідок страхового стажу роботи та пільгового стажу. Заявники повідомляли, що їм не враховується пільговий або страховий стаж, тому що немає підтверджуючої довідки про особливий характер роботи, відсутній наказ про проведення атестації, бракує даних про трудову діяльність у відповідних документах. Особливо непокоїла громадян неможливість підтвердження певного періоду роботи, що зараховується до трудового стажу, у зв’язку з ліквідацією підприємства та відсутності правонаступника тощо.

Утім, питання обчислення та зарахування страхового стажу задля нарахування гідної пенсії громадянам, які працювали все життя, не втрачає актуальності й дотепер. Потребує удосконалення механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до страхового та пільгового стажу для призначення і нарахування пенсій, зокрема відповідно до «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1.

Ось деякі приклади звернень громадян на урядову «гарячу лінію». Так, жителька Лугинського району Житомирської області повідомила, що її мати (1929 р. народження) працювала дояркою в колгоспі імені Тараса Шевченка Лугинського району у період з 1944 року по 1957 рік. Жінка має довідку про те, що архівні дані в колгоспі були знищені пожежею. Для вирішення питання вона зверталася до архівних служб району та області, проте відповіді були негативними. Заявниця просила сприяння в одержанні довідки про те, що її мати працювала у зазначений період у колгоспі імені Тараса Шевченка для перерахунку пенсії.

У відповіді Державного архіву Житомирської області зазначається, що документи колгоспу імені Тараса Шевченка Лугинського району Житомирської області за 1944-1957 роки на зберігання до держархіву області не надходили, тому підтвердити стаж роботи матері заявниці неможливо.

Про свою історію розповів заявник (внутрішньо переміщена особа), який тимчасово проживає у Марківському районі Луганської області. Чоловік повідомив, що 19 березня 2018 року йому було призначено пенсію у відділенні Пенсійного фонду Марківського району, що він має 25 років стажу на підземних роботах, про це є підтвердження у трудовій книжці заявника. Проте, йому було зараховано лише 13 років зазначеного стажу. У зв’язку з цим заявник просив сприяти у перевірці правильності нарахування коштів пенсійного забезпечення, взявши до уваги 25 років стажу на підземних роботах.

В управлінні пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомили, що заявник отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Підставою у перерахуванні пенсії мають бути пільгові довідки для підтвердження роботи у шкідливих умовах за Списком №1. Заявнику надано детальні роз’яснення щодо зазначених довідок.

Довідково: за період з 12 по 20 лютого 2020 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 40 тисяч 390 звернень, з них телефоном – 35 362, через Інтернет –5 028.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працюють: «Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ – (044) 284-19-64;

«Гаряча лінія» консультування та забезпечення зворотного зв’язку для осіб з інвалідністю – за номером телефону 1539;

«Гаряча лінія» протидії контрабанді та корупції під час митного оформлення товарів – за номером телефону 1548.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру в розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.