У Києві відкрили інсталяцію до 60-х роковин Куренівської трагедії
Як передає Укрінформ, участь у церемонії відкриття арт-об'єкта взяли політичні, культурні та громадські діячі.
«Куренівська трагедія – одна зі сторінок історії Києва і України, про яку треба знати і пам'ятати. Бо без розуміння уроків минулого жодна нація не має майбутнього. Ми з вами сьогодні в Бабиному Яру. Це місце можна назвати символом трагічних сторінок нашої історії. Ми все пам’ятаємо… І понад 100 тисяч розстріляних невинних жертв нацизму. І жертв радянської влади, що загинули внаслідок Куренівської трагедії», - наголосив міський голова Києва Віталій Кличко.
В.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, яка також взяла участь у заході, зауважила, що відкриття нової інсталяції – це пам'ять про Куренівську трагедію та можливість побачити частину цієї історії.
Автор монументу, культурний діяч, художник і письменник Олег Шовенко розповів, що вкладав у сенс інсталяції дві катастрофи: людську та природну.
«В цій трагедії, мова якої – мова канцелярських та інженерних звітів, немає ані слова про те, що це за страшне місце – Бабин Яр. І в даному випадку техногенна катастрофа – це про те, що природа раптом повертає собі свою первісну міць, яку людина намагалася приборкати. Нагадування про те, що бережливе ставлення та повага до природи – це не примха, а спосіб вижити», - прокоментував Шовенко.
Інсталяцію встановлено в Бабиному Яру саме на тому місці, де прорвало дамбу і сформувалась перша смертоносна хвиля мулу, що переросла у потужний селевий потік, який затопив житлові квартали та забрав життя людей.
Основа монументу складається із більш ніж 100 різновидів цеглин, з яких будувався Київ упродовж останніх 200 років. Вона зроблена у вигляді збільшеної вдесятеро цеглини. Найстаріша цеглина в інсталяції 1843 року.
У монумент вмонтовані монокуляри, які показують кадри з документального проєкту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та режисера Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст». Епізоди присвячені будівництву у Бабиному Яру та наслідкам Куренівської катастрофи.
Інсталяція є частиною мережі об'єктів у міському просторі Києва «Погляд у минуле». Основним її фокусом є трагедія Бабиного Яру та пов’язані з нею події. У вересні минулого року було відкрито перші чотири об’єкти інсталяції на території Бабиного Яру, а в січні цього року інсталяція «Погляд у минуле. Дерево» з'явилася на проспекті Перемоги.
13 березня 1961 року о 8:30 потужний селевий потік прорвав дамбу, збудовану для заповнення Бабиного Яру промисловими відходами, що надходили з Петровських цегельних заводів. Лавина багна і пульпи затопила житлові квартали Куренівки, Подільське трамвайне депо, стадіон «Спартак» та околиці. Техногенна катастрофа, тільки за офіційними радянськими даними, забрала життя життя 145 людей. Деякі дослідники називають значно більші цифри.
