7 питань до київського інспектора благоустрою
За порядком у Києві слідкує, як відомо, спеціальний Департамент міського благоустрою. Але робить він це не через вікна своїх кабінетів, а руками (і ногами) інспекторів. Інспектори благоустрою контролюють усе, що відбувається на вулицях міста, починаючи з неприбраного сміття і закінчуючи нововстановленими кіосками, автокав’ярнями і огорожами. Якщо виявляють порушення, змушують порушника усунути їх, вносячи приписи. Щоправда, не завжди папірцем можна добитися порядку.
Якими повноваженнями наділило інспекторів благоустрою місто, чому на свята вони не відпочивають і з яких питань звертатися за їхньою допомогою, розповів Андрій Козак, провідний інспектор КП «Київблагоустрій» з 11-річним стажем інспектування.
НА БИТВУ З ОЖЕЛЕДИЦЕЮ І З «ЧУЖИМ» СМІТТЯМ
Щодня пан Андрій вдягається по погоді, озброюється планшетом і блокнотом і вирушає за своїм маршрутом. А ми цього разу – слідом, задавати свої питання. Тим, хто якраз планував скаржитися на міський неблагоустрій чи розмірковував – а чи не піти й собі в інспектори? – має бути цікаво.
СКІЛЬКИ КІЛОМЕТРІВ «НАМОТУЄ» ІНСПЕКТОР?
Чималенько: 10-18 за день. Буває, що всього 2-3, якщо об’єкти складні трапляться. За кожним закріплено певний сектор, його щодня моніторять в плані порушень. Склав собі логістику – і в дорогу. Середній сектор – це як від метро “Славутич” до метро “Позняки” приблизно. Звісно, не по прямій, а по складній, плутаній траекторії.
Завдань інспекторові підкидають кияни – через колцентр “15-51”, сайти КМДА та Департаменту міського благоустрою, сторінки соціальних мереж. Звернення дбайливо відсортовує диспетчер, бо, скажімо, перевірки підприємств на дотримання санітарного стану, рейди задля боротьби зі стихійною торгівлею – це зі сфери благоустрою, а ось прохання вкрутити лампочку у під’їзді переадресовуються на ОСББ.
ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ ІНСПЕКТОР ПОРУШНИКОВІ?
Сварити і соромити немає сенсу. Ефективніше – вносити приписи і через певний час перевіряти, чи їх виконано. Скажімо, натрапив інспектор на розриття посеред вулиці – мусить запитати, чи є на те відповідний документ (контрольна карта). Якщо все добре, копачі доведуть, що тут планове прокладання кабелю чи прорив тепломережі стався. А якщо документації немає, треба припис вносити, зупиняти роботи, а не допомогло – адмінпротокол. Якщо ж розкопувачі вулиць взагалі інформацію відмовляються давати, треба поліцію викликати, щоб допомогла протокол скласти. Виняток – аварійна ситуація. Коли десять будинків без тепла чи води сидять, тут не до карток – ціла доба дається, щоб отримати на ремонт ордер, і інспектори такі роботи не зупиняють.
ЩО СКЛАДНОГО У РОБОТІ ІНСПЕКТОРА?
Один порушник прийняв зауваження, виправився і на тому все. А інший, м’яко кажучи, на контакт не йде, в окремих випадках ще й бійку спричиняє. Поки поліція приїде, протокол складеться – так один об’єкт і «з’їв» години три часу. Робота вимагає стресостійкості, треба вміти діяти жорстко, цілеспрямовано, але врівноважено. Бо деякі громадяни аж стараються спровокувати інспектора на емоції, відео знімають. Хабарі пропонують. Єдиний вихід – не втрачати обличчя і нагадувати, що штраф за порушення у сфері благоустрою для фізичних осіб – це від 340 до 1360 грн, а юридична заплатить 850-1700. Шкода лише, за законом ці кошти до бюджета міста не надходять, якщо порушник не у Києві зареєстрований. Хоча збитки саме столиці завдаються і робота інспектора теж містянами оплачується. До слова, ще й сміття до Києва привозять мало не з усієї області, каже пан Андрій. Особисто був свідком, як непотріб мішками підкидали київській кав’ярні. Дякуючи поліції, повернули сміття власникові, але ж не завжди так щастить.
КОМУ ТАКА РОБОТА ДО СНАГИ?
Людям у хорошій фізичній формі і з витримкою. Ходити треба багато у різну погоду, а з порушниками триматися авторитетно, спокійно і переконливо. Це приходить з часом. Але не до всіх: у команду інспекторів іноді потрапляють жінки, та з часом переходять на кабінетні вакансії. Решта повинна добре вивчати свої «володіння» і слідкувати на новими розпорядженнями. Місто розвивається, правила змінюються, об’єкти додаються.
В ЯКИХ ВИПАДКАХ ІНСПЕКТОР СТАНЕ У ПРИГОДІ?
Найчастіше їм дістаються завдання - розібратися зі сміттєзвалищами і встановленими тимчасовими спорудами (кіоски, торговельні лотки тощо). А як бути, скажімо, коли перед супермаркетом – гігантська калюжа або ковзанка? Дзвонити в колцентр, щоб передали інформацію інспекторові. Орендарі приміщень – кав’ярень, магазинів, салонів краси – відповідальні перед містом за територію навколо них. 5-6 метрів від стіни чи огорожі – на їхній совісті, але часто підприємці ігнорують свої обов’язки прибирати цю територію на своєму балансі. Хоча тут є тонкощі розмежування: тільки інспектор з допомогою кадастру, містобудівної документації розбереться, де проходять червоні лінії, закінчується відповідальність одного балансоутримувача і починається зона іншого. Те, що для нас – китайська грамота, для них ясно як білий день, складно розібратися хіба що новачкам.
А ось зі стихійним ринком, наприклад, інспектор сам не впорається. Скласти протокол на торговельну точку він може, а далі треба кликати поліцію або демонтажний відділ, щоб вилучили товар чи демонтували намет. Актуальна тема – ялинкові базари. Вони з’являтимуться наприкінці грудня, як гриби після дощу, і далеко не всі – згідно розпоряджень КМДА. Інспектори перевірятимуть документи на розміщення, перешкоджатимуть «гастролерам». Але чіпи, походження ялин – вже не їхні клопоти.
А КОЛИ ОЖЕЛЕДИЦЯ, СНІГОПАДИ І В МІСТІ КОЛАПС – ДЕ ТІ ІНСПЕКТОРИ?
На маршрутах, ковзаються і співпрацюють з комунальниками. Коли в місті негода, у інспекторів спекотна пора. Територія Києва поділена між балансоутримувачами, і якщо деякі з них не поспішають боротися зі слизотою і заметами, інспекція про обов’язки нагадує приписами і адмінпротоколами. Ці документи під час недавнього льодового колапсу, що зробив вулиці Києва ковзанками, дуже прискорювали процес їх посипання піщано-соляною сумішшю. До слова, парки сіллю не притрушують – для них є спеціальні засоби, що не шкодять насадженням (на основі природної речовини – бішофіту, наприклад).
Коли ситуація така надзвичайна, інспектори понаднормово патрулюють свої ділянки. Та не так швидко вона покращується, на жаль. Під час останньої ожеледиці комунальники хоч і трусили вулиці сіллю та піском, дощ тут же заливав їх і намерзав лід. Тут і дорікнути нікому.
ЯКІ ПЛЮСИ І МІНУСИ ПРОФЕСІЇ?
Особисто панові Андрію подобається працювати у районі, де сам живе, і наводити лад там, де буває його родина і сусіди. Приємно, каже, жити в чистому, культурному середовищі, коли сніжок вчасно почищений і вулиці від сміття вільні. А ще здоров’я, каже, загартовується від постійних прогулянок на свіжому повітрі, і маску доводиться носити не протягом всього дня, як офісним працівникам, а лише при контакті з людьми.
А от зимові свята провести доведеться багатьом на чергуванні. Новорічний період – гаряча пора у лікарів, правоохоронців, і інспектори благоустрою не відпочивають. Звернень вистачатиме, як завжди: ожеледицю, бурульки ніхто не відміняв. Власне, святкові клопоти у них вже почались: 15 грудня Козак вже вніс перший припис на стихійний ялинковий базар, сезон відкрито.
Тетяна Негода. Київ
Фото Євгена Котенка
