Роковини розстрілів на Майдані: у Києві - хода пам'яті та панахида

Роковини розстрілів на Майдані: у Києві - хода пам'яті та панахида

Фото, відео
Укрінформ
У Києві 18 лютого відбулася Хода пам'яті на честь Героїв Небесної Сотні. Люди пройшли від Михайлівського монастиря, де знаходили прихисток учасники Революції гідності, до вул. Інститутської.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Участь у ході пам'яті взяли близько 300 осіб.

Серед учасників були, зокрема, родини Небесної Сотні, представники Національного музею Революції Гідності, та учасники Революції Гідності.

У руках люди тримали плакат з написом "Пам’ятаймо! Небесна сотня! Герої не вмирають!", квіти, лампадки та державний стяг. Вигукували "Слава Україні!" та "Герої не вмирають!".

Учасники ходи виконали державний гімн і пройшли від Михайлівської площі до вулиці Інститутської на алею Героїв Небесної Сотні. Акцію завершили покладанням квітів і запаленням лампадок.

Для проведення заходу правоохоронці перекривали вулицю Трьохсвятительську, частину дороги на Європейській площі та частину вулиці Михайла Грушевського і Інститутської.

За порядком на заході стежили близько 50 правоохоронців, ходу також супроводжували працівники загонів швидкого реагування Червоного Хреста України.

До початку ходи у Михайлівському соборі пройшла панахида за загиблими Героями Небесної Сотні.

Як зазначили організатори пам'ятної ходи, у 2013–2014 роках Михайлівський собор став "прихистком мітингарів, а в найгарячіші дні Революції Гідності перетворився на польовий госпіталь, і нині є знаковим місцем національного супротиву".

Панахида і хода – традиційні заходи, які організовують рідні Героїв Небесної Сотні та учасники Революції Гідності у співпраці з іншими організаціями.

Нагадаємо, у період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам.

Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву "Мирний наступ". Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, спільно з "тітушками", грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальні набої та зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.

Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та в Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.

У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані. Проте, притягнення до відповідальності ймовірних організаторів та виконавців розгону Майдану – справа надзвичайно складна, адже значна частина з них утекла за кордон, зокрема до Росії.

Читайте також: В Україні - шості роковини розстрілів на Майдані

20 лютого 2019 року Генпрокуратура заявила, що фактично завершила розслідування розстрілу активістів у Києві. Комісія експертів на підставі 988 томів слідства дійшла висновку, що загибель та поранення учасників Євромайдану прямо пов'язані з рішеннями і діями експрезидента Віктора Януковича, ексголови СБУ Олександра Якименка та його підлеглих.

Однак, від 20 листопада 2019 року Генеральна прокуратура внаслідок реформи втратила повноваження розслідувати ці кримінальні провадження і почала передавати справи до ДБР. Бюро має отримати 50 справ Майдану, ще близько 40 справ Офіс генпрокурора передасть Національному антикорупційному бюро.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-