Чи буде у Києві шкільний громадський бюджет?

У Києві протягом останнього часу в бюджеті участі домінує лише одна сфера – освіта. Освітні проекти, переважно у школах, становлять більше половини (53%) проєктів-переможців громадського бюджету-2020.

Наявні певні проблеми з реалізацією освітніх проєктів, а також суперечки з питань їхньої загальнодоступності. Це призводить до постійних пропозицій заборонити подавати шкільні проєкти на бюджет участі. Пропоную вирішити це питання іншим шляхом і запровадити у Києві шкільний громадський бюджет.

Шкільний бюджет участі – це частина коштів міського бюджету. І школярі або всі мешканці міста шляхом голосування обирають, на що цю частину коштів витрачати. Завдяки цьому діти мають більший вплив на розвиток своїх шкіл.

У містах України та світу є різні підходи до розвитку шкільного бюджету участі. Наведемо декілька моделей реалізації.

Вінниця

За шкільний бюджет участі у 2019 році Вінниця здобула премію Child Friendly Cities Inspire Awards серед найбільш дружніх до дітей міст у світі. Цією премією UNICEF відзначає креативні, інноваційні та надихаючі рішення міст, спрямовані на покращення життя дітей та молоді.

У конкурсі беруть участь учні 5-11 класів. Він проводиться у два етапи. На першому школярі розробляють проекти, а потім голосують за них всередині школи. На другому проєкт-переможець від школи потрапляє до фіналу, де його оцінює координаційна рада. Вона і визначає переможців. Як на мене, демократичніше було б і на другому етапі визначати переможців шляхом загальноміського голосування.

До фіналу першого конкурсу пройшли 17 великих проєктів (до 100 тисяч грн) та 4 малі проєкти (до 50 тисяч грн). Бюджет конкурсу у 2019 році був 1 млн грн, а у 2020 році передбачається вже 2 млн грн.

Полтавська область

У шкільному громадському бюджеті області беруть участь школярі від 14 до 18 років. Учні самі подають проєкти, а от голосують за них всі бажаючі мешканці області.

На реалізацію проєктів передбачено вже три мільйони гривень з обласного бюджету.

Проєкти мають бути спрямовані на покращення умов навчально-виховного процесу. Всього було подано 160 проєктів. Проголосувати за шкільні проєкти можна було тільки в електронному вигляді. Можна було  голосувати не більше, ніж за три проєкти.

Приклади проєктів:

– придбання VR-окулярів віртуальної реальності, додатків та наповнення для проведення інтерактивних уроків; сучасний мультимедійний клас; шкільне подвір’я XXI століття.

Кашкайш (Португалія)

Кожна школа має бюджет 10 000 євро на пропозиції учнів.

Приклади проєктів школярів: фестиваль молодіжного кіно та «соціальна лавка» з сонячними батареями та розетками, де учні можуть зібратися та зарядити свої гаджети.

Взагалі міська влада працює зі школами системно. Наприклад, мер та його заступники регулярно відвідують школи і беруть участь у програмах «Скажи нам» для початкової школи та «Голос молоді» для середньої школи.

До речі, семінари та тренінги для вчителів та уроки для школярів щодо бюджетів участі активно проводяться і в Польші. Ефективність такої громадянської освіти підтверджується збільшенням кількості проєктів, поданих на бюджет участі від молоді.

Київ

У Києві є конкурс дитячих проєктів для зміни власної школи. Це ініціатива команди EVORANK. Проєкти подають учні й вони ж голосують за те, які проєкти переможуть. Модерація проєктів здійснюється за участі адміністрації школи. Створення проєктів та голосування відбувається в електронній системі. І все це чудово. Але, як на мене, питанням виховання культури участі дітей у прийнятті рішень владою мають займатися не лише громадські діячі, а й влада міста.

Що далі?

Для пошуку оптимальної моделі для Києва пропоную організувати круглий стіл та залучити експертів з участі громадян у прийнятті рішень владою та електронної демократії. Разом ми напрацюємо план дій пілотного проєкту та методи реалізації бюджету участі в школах.

Артем Стельмашов

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства