“Міфи про Голодомор” і ще три видання презентували у Києві

“Міфи про Голодомор” і ще три видання презентували у Києві

Фото
Укрінформ
У Національному музеї Голодомору-геноциду відбулася презентація чотирьох нових видань, які є актуальним та новим словом у дослідженні теми геноциду українців.

На цьому наголосили учасники презентації, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перед музеєм та Інститутом дослідження Голодомору, який запрацював при музеї цього року, багато різних завдань... І першим нашим науково-популярним виданням є “Голодомор-геноцид: термінологія”, де зібрано 93 терміни, що охоплюють основні ознаки цього злочину”, - сказала гендиректор музею Олеся Стасюк, додавши, що видання адресоване краєзнавцям, викладачам, учителям, студентам, школярам, широкому колу читачів.

Як підкреслив директор Інституту дослідження Голодомору Віктор Брехуненко, в цьому році вийшли дві науково-популярні книжки. Це “Міфи про Голодомор”, що покликана спростувати основні міфи, та “Україна й українці. Ім’я як поле битви”. На підставі наукових аргументів проаналізовано ідеологічну мету кожного міфу, нав’язуваного Москвою протягом майже століття з метою розмивання геноцидного характеру злочину Голодомору. Це, зокрема, міфи про те, що не було штучного голоду, що голод не був геноцидом, що Росія не планувала Голодомор, що так звані “продовольчі труднощі” не переросли в Голодомор.

Говорячи про видання “Україна й українці. Ім’я як поле битви”, історик наголосив, що однією з вад дотеперішньої української історіографії Голодомору була замкненість дослідників на ситуації ХХ століття.

“Бракувало погляду знизу, на генезу цього явища, на генезу російських стратегій. І коли дивишся знизу на злочин геноциду, тоді яскравіше постають усі ці моменти. А найперше треба домовитися про терміни. Тим паче, що в українській історії і взагалі в суспільному просторі надзвичайно багато ідеологічних маніпуляцій, які зав’язані на українській самоназві. Безліч спекуляцій щодо поняття “Україна”, “український народ”, “українці”, “Русь”... Яке ж первісне значення поняття “росіяни” чи “російський народ”? Чуємо відповіді, які не мають жодного стосунку до того, що ж це було насправді ”, - стверджує Брехуненко.

Він зазначив, що в українській науковій площині є спроби навіяти міф про те, що поняття “Україна” як самоназва українського світу і “український народ” як ідентичність виникли у ХІХ столітті. Нібито українські інтелектуали, які мали проєкт “української нації” задумали ці поняття поширити і вкорінити в український загал. І нібито тільки впродовж ХІХ — першої половини ХХ століть українці почали себе усвідомлювати себе українцями.

“Нам намагаються показати, що Україна й українці — це проєкт. А раз ця ідентичність була навіяна, то нині можна змінити цю ідентичність відповідно до обставин часу ідеологічними, освітніми та іншими технологіями. А книжка показує, що це не відповідає дійсності, що поняття “український народ” як ідентичність існувало вже з ІІ половини ХVІІ століття. І в ХІХ столітті не було жодної потреби придумувати цю ідентичність”, - підкреслив історик.

Читайте також: Стрічка "Ціна правди" відкрила Дні українського кіно в Лондоні

Брехуненко також повідомив, що нині інститут сконцентрований на головних завданнях — на виданні фундаментальних праць, перші з яких мають з’явитися 2020 року.

“Ми започаткували проєкт “Архів Голодомору-геноциду” в 50-ти томах. І в наступному році з’являться перші томи цього проєкту, які дадуть змогу дійсно розширити актуалізовану джерельну базу і пожвавити дослідження Голодомору в Україні”, - наголосив він.

Також у Музеї Голодомору було презентовано видання “Спасенна весна. Спогади”, яке вирізняється від попередніх своєю художньою наповненістю. Автори книги Галина Тарнавська та Іван Михалевич розповіли історії-спогади свідків з Тетіївського району - місцевості у Київській області, що зазнала найбільших втрат.

Фото: holodomormuseum.org.ua

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-