Сучасному місту ‒ сучасні технології. Цей процес розпочався у столиці чотири роки тому, досить природно і швидко вписавшись у життя киян. Але як виявилося, користуючись електронними петиціями, мобільними застосунками для проїзду в метро чи відстеження часу прибуття транспорту, багато з нас досі не здогадуються, що усе це ‒ частина єдиної концепції Smart Сіty, або розумного міста. А тим часом Київська міська державна адміністрація ставить амбітні плани: аби столиця України стала одним із найбільш технологічно розвинених міст світу, про що заявляв мер Віталій Кличко. Наскільки близько ми підійшли до ідеальної системи розумного міста та які елементи іще до неї входять ‒ про це Укрінформ поспілкувався з Юрієм Назаровим, директором Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, який є співкоординатором ініціативи Kyiv Smart City.
‒ Я провела невеличке опитування серед знайомих про те, що їм відомо про Smart City. Для багатьох це виявилося в новинку, тож давайте нагадаємо – у чому полягає концепція розумного міста?
‒ Це поняття узагальнює сучасні технології, що надають зручні електронні сервіси з урахуванням останніх технологічних досягнень і роблять місто безпечним, прозорим та доступним для людей. Концепція Smart City доволі активно використовується у світі й є орієнтиром побудови сучасних комфортних міст. Ми розпочали цей проект більш, аніж три роки тому, щоб дати можливість мешканцям впливати на владу, брати участь в управлінні містом, отримувати інформацію й замовляти послуги тощо.
Ми розробили концепцію Kyiv Smart City, яка чітко визначила наші стратегічні орієнтири. Йдеться про реформування за допомогою розумних технологій транспорту, житлово-комунального господарства, безпеки, медицини та системи управління містом у цілому.
‒ А з яких проектів починалося KyivSmart City?
‒ Перші наші проекти були націлені на прозорість та ефективність влади. Йдеться передусім про «Відкритий бюджет», який дає можливість мешканцям подивитися – як формується бюджет Києва, яка його дохідна частина, як і на що витрачаються кошти, хто є підрядником певних робіт, яка сума договору тощо. Це єдиний в Україні (і один із небагатьох у світі!) прозорий бюджет, який дає інформацію про всі доходи і витрати нашого міста.
Також ми – перше місто в Україні і перша державна структура (мається на увазі КМДА ‒ ред.), що перевела всі закупівлі на систему ProZorro. Завдяки цьому ми заощадили вже понад 5 мільярдів гривень, що спрямовуються на соціальні потреби, ремонти доріг тощо. Задля прозорості також була створена єдина міська карта, на яку нанесені приналежність земельних ділянок, архітектурне будівництво, зупинки, рекреаційні зони, веломаршрути тощо. У такий спосіб ми дали доступ киянам до 43-х «шарів» даних.
Також ми впровадили систему документообігу, завдяки якій усі документи КМДА формуються та переміщуються в електронному вигляді. Маємо понад 8 тисяч користувачів, які щодня працюють із цією системою.
Після цього з’явилися проекти так званої електронної демократії, які дозволяють мешканцям впливати на життя у місті ‒ наприклад, електронні петиції. Цей інструмент дозволяє подати свою пропозицію до влади або ідентифікувати якусь проблему. Якщо вас підтримує 10 тисяч мешканців, то в такому випадку київська влада має реалізувати цю петицію. Наприклад, транспорт у нічний час було запущено саме завдяки петиції. Скажу відверто, ми як влада про таку потребу навіть не замислювалися. Але оскільки мешканці заявили, що відсутність нічного транспорту викликає значні проблеми, то ми одразу ж взялися це виправляти. А раніше долучатися до змін у місті можна було тільки через вибори, що відбуваються раз на 4-5 років...
‒ А чи слідкуєте за фідбеком від киян, відколи все стало прозорим?
‒ Ми вивчаємо досвід щодня. Наприклад, близько двох тисяч киян користуються відкритим бюджетом, аналізують – на що витрачаються кошти і на основі цього формують запити. Також нам надсилають пропозиції та зауваження щодо побудови системи розумного міста, візуалізації тощо, які ми беремо до уваги.
‒ Громадський бюджет теж є елементом Kyiv Smart City?
‒ Так. Він дозволяє мешканцям витрачати кошти на ті ідеї та проекти, які саме вони вважають потрібними. Завдяки Громадському бюджету в нас з’явилися комп’ютерні класи, спортивні майданчики, техніка для медичних заходів і навіть скелелазна стіна.
Ще одним із елементів Kyiv Smart City є міський колцентр, куди можуть дзвонити мешканці за номером 1551, якщо, наприклад, прорвало трубу, перегоріла лампочка у під’їзді чи виникла якась транспортна проблема. Система спрямує вас саме на ту службу, яка відповідає за конкретний напрям і проконтролює – як вирішується та чи інша проблема.
Крім того, маємо проекти, націлені на безпеку. Ми встановили системи відеоспостереження по всьому місту ‒ більше семи тисяч камер. Створено ядро відеоспостереження та відеоархів, де у нас упродовж місяця записи зберігаються.
‒ А де саме розташовані відеокамери?
‒ Просто на вулицях та на соціально-культурних об’єктах ‒ школи, дитячі садки, музеї, театри, лікарні тощо. Камери, встановлені при вході й виході з комунальних об’єктів, з одного боку – забезпечують правопорядок, з іншого ‒ використовуються для контролю роботи комунальних служб, контролю управління трафіком у місті.
‒ І вже відчутна ефективність?
‒ Муніципалітет отримав можливість контролю комунальних служб. А поліція наводить статистику, що в місцях, де встановлені камери відеоспостереження, злочинність знизилася на 56%. Минулого року завдяки системі відеоспостереження було розкрито більше 2-х тисяч злочинів. Нещодавно була знайдена дівчинка, яку викрали з дитсадка в Оболонському районі. Також у поліції звітують, що кількість знайдених автомобілів, які викрадали зловмисники, збільшилася на 30%. Тож результати дуже хороші.
А нещодавно ми встановили камери відеоспостереження по периметру міста на всіх в’їздах та виїздах. Тепер можемо чітко розуміти – скільки транспорту в’їжджає та виїжджає з Києва, у який час, який транспорт іде транзитом і скільки він перебуває в місті тощо. Це один із елементів майбутньої інтелектуальної транспортної системи, що дозволить максимально розвантажити дороги.
‒ А які електронні сервіси є в розумного міста?
‒ Ми запустили в електронному вигляді запис на прийом до лікаря, запис у дитячий садочок, сплату за послуги житлово-комунального господарства, замовлення соціальних послуг. Діє у нас й GPS-трекінг, тобто коли весь транспорт, комунальна техніка обладнані датчиками, завдяки чому ми управляємо рухом у нашому місті. Також наші колеги створили мобільний додаток EasyWay, завдяки якому можна визначити час прибуття транспорту. Вже працює єдиний електронний квиток як для підземного, так і для наземного транспорту, яким можна скористатися за допомогою картки Kyiv Smart Card. Це картка, призначена для проїзду всіма видами громадського транспорту, але ця ж функція також доступна на «Картці киянина» (з її допомогою також можна отримати знижки у комунальних аптеках і деяких супермаркетах («Картку киянина» наразі видає лише «Ощадбанк» ‒ Ред.). Якщо ви купуєте більше 50 поїздок, це дозволяє заощадити на кожній по 1,50 грн, тобто кожна поїздка обходиться у 6,5 гривні замість 8-ми. Ми започаткували цей проект у режимі дослідної експлуатації з січня місяця цього року.
‒ Дослідна експлуатація ‒ це як?
‒ Це коли функціонує нова електронна система і паралельно зберігається можливість купувати жетони і талони. Але з 1 листопада працюватиме тільки єдиний електронний квиток. На цей момент за допомогою транспортних електронних карток вже здійснено 26 мільйонів поїздок. Також щодня близько 200 тисяч пільговиків користуються транспортом за допомогою «Картки киянина». Пасажири активно користуються мобільним додатком для оплати проїзду, який теж називається Kyiv Smart City (він, до того ж, надає доступ до електронних сервісів міста, приміром, – оплата паркування чи запис на прийом до лікаря). Завантаживши його, ви можете поповнити картку або сформувати QR-код і пройти за ним. Поповнювати картку можна навіть за допомогою чат-бота. Коли з 1 листопада ця система перейде у промислову експлуатацію, очікуємо, що це стане найбільш масовим електронним сервісом для мешканців. Вже зараз продано понад 17 тисяч таких транспортних карток, якими щодня користуються кияни.
‒ А якщо людина приїздить до Києва на пару днів, що їй робити?
‒ Вона може у будь-якому терміналі самообслуговування ‒ Ibox, EasyPay, 2click ‒ роздрукувати паперовий QR-код (разовий квиток) і з його допомогою скористатися транспортом. У Києві вже встановлено понад 4 тисячі таких терміналів. Також можна отримати QR-код через електронні сервіси – EasyWay чи iPay.
‒ Тобто жіночок у метро, які продають жетончики, вже не буде?
‒ Вони продаватимуть і поповнюватимуть карти, але з часом, напевно, їх не буде за касою. Ми оцінюємо, що близько 80% користувачів транспорту – це регулярні пасажири, тому такий спосіб оплати буде економічно доцільнішим.
‒ Над чим працюєте в цей момент?
‒ Ми масово встановлюємо безкоштовні точки Wi-Fi. Наразі маємо 12 таких туристичних локацій із безкоштовним Інтернетом. Також обладнуємо місця з тривожними кнопками та відеокамерами. Тобто якщо трапилася якась надзвичайна ситуація, приміром, хтось на вас нападає, – ви можете натиснути тривожну кнопку. Вона зв’язана з пультом поліції й правоохоронці одразу зреагують на виклик. Ми встановили лише декілька таких кнопок у якості пілотного проекту, проте це дуже поширена практика у світі. Наприклад, такі кнопки є у Тель-Авіві, Барселоні, Амстердамі, Талліні, Лондоні.
Також ми почали встановлювати датчики для вимірювання загазованості, якості повітря, рівня води тощо по всьому місту. Самих даних вимірювань поки що немає, але до кінця року цей проект буде реалізований. Також ми створюємо ситуаційний центр, який об’єднає всі служби. Не буде необхідності дзвонити окремо в поліцію, швидку, пожежну, а треба буде лише набрати короткий номер 112 і вам допоможуть вирішити проблему. Думаю, нова система запрацює до кінця літа.
‒ А ви як ідеолог проекту, чого б найбільше хотіли у розвитку Києва як розумного міста?
‒ Хотів би, щоб по всьому місту були встановлені датчики руху, паркування, освітлення, якості повітря і води тощо, пожежні датчики, а також шуму, пострілів тощо. Це дасть можливість на одному екрані в ситуаційному залі бачити повністю все, що відбувається у місті.
‒ А наскільки люди готові до такого контролю?
‒ Ви купили смартфон, а значить – вас уже якоюсь мірою контролюють, тож, думаю, не треба надто хвилюватися. Мешканці мають розуміти, що, поступившись трошки приватним життям, вони будуть у безпеці. Я багато з ким спілкувався – і люди, навпаки, хочуть, щоб камер спостереження було ще більше. Тоді можна буде спокійно гуляти чи залишати дітей на спортивному майданчику. Це абсолютно нормальна практика, адже ми все таки живемо у сучасному світі.
‒ А як всі ці інструменти допомогли саме в управлінні містом? Бачила, що голови районів у кабінетах мають величезні екрани, де відображається робота всіх служб і проблемних точок.
‒ Smart City дає змогу, по-перше, ефективно та швидко комунікувати одне з одним, а по-друге – постійно тримати зворотний зв’язок з киянами, завдяки їхнім зверненням та пропозиціям. Такі екрани є також і в мерії, де, наприклад, можна подивитися – які звернення громадян надходять на номер 1551 у сфері житлово-комунального господарства, побачити рейтинг проблемних будинків, де, наприклад, відсутнє гаряче водопостачання. У Подільському районі, приміром, зараз 90 будинків – без гарячої води через аварію на трубопроводі. Можна дізнатися – в чому проблема, хто керівник ЖЕКу, який його телефон. Також можна побачити, скільки транспорту вийшло в цей момент на лінії. А коли йде прибирання снігу, наш мер завдяки такій системі спостерігає за роботою техніки. Тобто це дає можливість ефективно реагувати на проблеми міста і вирішувати їх.
- Розкажіть, досвід яких країн ви брали за основу?
- Наприклад, що стосується міського Wi-Fi, то для нас був цікавий досвід Барселони. У сфері транспорту ми багато запозичили у Таллінна, Сеула та Лондона, у сфері безпеки – у Сеула, Лондона, Тель-Авіва. Амстердам ‒ приклад того, як правильно побудувати акселератор міських проектів, як працювати з громадськістю та ІТ-спільнотою. Ідею «Відкритий бюджет» ми запозичили у Бостона, а систему управління майном – у Відня. Ми завжди проводимо серйозний аналіз Smart-проекту в місті, де він реалізований, і тільки після цього адаптуємо до наших реалій.
‒ А може людина прийти до вас зі своєю ідеєю?
‒ Так! Аби допомагати стартаперам впроваджувати власні ідеї, ми створили центр інновацій Kyiv Smart City Hub. Це акселератор проектів, де стартаперу допомагають у реалізації – наприклад, відкритими даними, можливістю розмістити будь-які пристрої на об’єктах комунальної власності тощо. Таким чином у нас народився сервіс EasyWay, за яким можна визначити час прибуття транспорту чи «Поліклініка без черг» (сервіс запису на прийом до лікаря).
Ми також вирішили, що дуже важливо навчати дітей інформаційним технологіям, адже сучасна освіта не дає достатньо знань у цій сфері. Тому діти з 8 років можуть навчатися у нас програмуванню. Потрібно, аби вони вже змалку зростали «інноваційними» людьми і в майбутньому змінювали Україну.
‒ Ви вже відчуваєте попит на розумні електронні сервіси від киян?
‒ Звісно, і от приклади: у голосуванні за петиції бере участь 600 тисяч людей, за громадський бюджет – близько 500 тисяч. Електронним квитком щодня користуються теж десь 500 тисяч, а картку киянина ми вже видали 800 тисячам мешканців.
Завантажуйте мобільний додаток Kyiv Smart City, подавайте свої зауваження, а якщо у вас є якась інноваційна ідея – як покращити Київ, – обов’язково пропонуйте. Мені часто пишуть у Фейсбук і я особисто відповідаю на цікаві пропозиції. Давайте змінювати Київ разом!
Юлія Горбань, Київ
Фото: Павло Багмут