Київ — 173-й у рейтингу міст: випередив Санкт-Петербург, але... не наздогнав Єреван

Міжнародне консалтингове агентство Mercer оприлюднило свій щорічний рейтинг міст за якістю життя. Експерти оцінювали міста за 39 критеріями. У тому числі враховувалися ситуація на ринку нерухомості, політична стабільність, можливості для дозвілля, рівень злочинності, рівень забруднення повітря і так далі.

Найкраща якість життя, вважають експерти Mercer, у Відні. До речі, столиця Австрії лідирує в рейтингу вже 10-й рік поспіль. За нею в першій десятці розташувалися Цюріх (Швейцарія), Ванкувер (Канада), Мюнхен (Німеччина), Окленд (Нова Зеландія), Дюссельдорф (Німеччина), Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Копенгаген (Данія), Женева (Швейцарія) і Базель (Швейцарія).

Що стосується Києва, то, у порівнянні з минулими роками, він піднявся на три позиції й посідає тепер 173 місце з 231 міст. При цьому столиця України обійшла Санкт-Петербург (174 місце), але все ще відстає від Москви, яка займає 167 місце.

З-поміж колишніх радянських міст найвище в рейтингу знаходиться Вільнюс. Столиця Литви займає 81 місце. Таллінн (Естонія) – на 86 місці, Рига (Латвія) – на 90-му. Обігнав Київ і Єреван. Столиця Вірменії займає 170 місце. А ось Алма-Ата (Казахстан), Тбілісі (Грузія), Мінськ (Білорусь), Баку (Азербайджан), Ташкент (Узбекистан), Бішкек (Киргизія), Ашхабад (Туркменія), Душанбе (Таджикистан) позаду нас.

Звідси маємо кілька запитань до експертів:

1. Що ви взагалі думаєте про цей рейтинг? Наскільки об’єктивно Києву дали 173 місце, тобто, чому не вище?

2. Стосовно динаміки. На три позиції вверх – це, звичайно, непогано, але, на жаль, не вражаюче. Чому так? Чи є якісь можливості покращити цю ситуацію? Що для цього потрібно робити?

3. Чому більшість міст пострадянських країн, зокрема, наш Київ, стоять майже в одному ряду (десь ближче до «хвоста» рейтингу)? З чим це пов'язано?

Укрінформу відповідають:

Антон Тараненко, начальник управління туризму КМДА:

“Вважаю, що Київ гідний бути в першій сотні”

“Рейтинги міст доволі суб'єктивна штука. Здебільшого їх складають за оцінками представників європейських компаній. Щодо Києва, то, вважаю, що тим людям, який складали рейтинг, треба пожити тут якийсь час. Натомість, інформацію про столицю України вони черпають з глибин Інтернету, нерідко застарілу та неправдиву. А отже – не бачать реального стану речей. Наприклад, компанія Euromonitor International опублікувала рейтинг міст за кількістю іноземних туристів. Туди увійшов Львів, а про Київ - ні слуху, ні духу. Ми взялися вишукувати причини: чому так? І з’ясувалося, що інформація з відкритих джерел, в якій зазначалася ЗАГАЛЬНА кількість туристів, котра відвідує Львів. тобто, вони припустилися помилки, зачесавши під одну гребінку й УКРАЇНСЬКИХ, й ІНОЗЕМНИХ туристів до однієї цифри. Хоча, у рейтингу йшлося про туристів із закордону. Відтак ці рейтинги, звичайно, корисні, але...

Стосовно динаміки - три позиції вгору... Мені здається Київ недооцінений і має входити у ТОП-100. У переліку є міста, у яких рейтинг вищий, однак, вважаю, наші показники нічим не гірші, ніж у них. Ба, в дечому навіть кращі. Експерти оцінювали міста за 39 критеріями. Зокрема, враховувалися ситуація на ринку нерухомості, політична стабільність, можливості для дозвілля, рівень безпеки… Так, нас заскочила серйозна криза, у нас війна... Утім, Київ виборсався! І навіть за туристичним потоком це можна побачити. Якщо в 2014-му місто відвідали 800 тисяч зовнішніх туристів, в 2017-му - 1,5 мільйонів осіб, то в минулому році їх було вже 2 мільйона осіб Тобто, за останні чотири роки – зростання у 2,5 рази.

Щодо категорії “послуги і транспорт”. З декотрими речами, звісно, погоджуюся, наприклад, що не все нове й сучасне. Утім, згадайте, що було чотири роки тому, а що є зараз – містом курсують оновлені трамваї (протягом травня – грудня поточного року до столиці мають надійти 20 нових вагонів із львівського заводу "Електронтранс". – Авт.). Реалізовано величезну кількість інфраструктурних проектів. Туристичний і міський простір – оновлені парки (Маріїнський парк, парк “Наталка” (Оболонь), “Відрадний”,“Сирецький”, парк “Перемоги”, Партизанської слави, “Совські ставки”, Печерський ландшафтний парк... – Авт.) відновлені майданчики, безліч зелених зон (вул. Каунаська, 4, 6/1 у Дніпровському районі, б-р Ярослава Гашека, 15 та Харківське шосе 5, 7/1, 7/13 у Дніпровському районі, вул. Ентузіастів, 43-А у Дніпровському районі, вул. Червоноткацька, 14, вул. Бажова, 3, 5 у Дніпровському районі, б-р Верховної Ради, 1-А, 3 у Дніпровському районі; вул. Уманська, 47 у Солом’янському районі тощо. - Авт.), сучасне освітлення (приміром, на бульварі Дружби Народів замінили на світлодіодні 418 світильників. - Авт.)... Доріг оновили майже 300 кілометрів, а ще 26 мостів та шляхопроводів.

Багато іноземців сьогодні приїздять до нас і заселяються, тобто, залишаються жити. Продають свої квартири у Німеччині або Австрії і купують тут. Я знаю чимало таких людей, і вони кажуть, що рівень тутешніх послуг (в закладах харчування, розміщення, побутових закладах), а також рівень цін – такого немає в інших містах Європи. Дуже якісно і дешево... Що не кажіть, але Київ змінюється, хоча й не велетенськими кроками. Відтак, якщо нічого не змінюватиметься, процеси не гальмуватимуться, то все, що заплановано, обов’язково реалізується вже у найближчі чотири-п’ять років. Відповідно, Київ підніматиметься у рейтингу на кілька пунктів щороку.

І останнє, третє. Чому міста пострадянських країн пасуть задніх? У тому ж Цюриху або Відні будували інфраструктуру із самого початку якісно, надовго. Натомість, Київ та інші міста пострадянського простору до сих пір намагаються покласти край бальзамуванню старої заіржавілої “совєтської” спадщини. Не говоритиму за всіх, але Київ, зокрема, протягом останніх чотирьох років намагається застосувати на практиці європейську модель містобудування...”

Юрій Самойлов, головний редактор журналу “Український туризм”:

“Стрибок на три сходинки угору – це реально непогано”

Рейтинг міст від компанії Mercer за якістю життя – це рейтинг для експатів, тобто осіб, які не мають громадянства країни, де вони прагнуть жити. Як правило, це бізнесмени, які планують жити й працювати в тій чи іншій країні, або ж пенсіонери з розвинених держав, які шукають спокійного та відносно недорогого життя. Класичний приклад останнього - британські пенсіонери в Іспанії. А погодьтеся, що вимоги до місця проживання для них є трохи іншими, ніж для громадян країни. Отже, якщо про Київ, то стрибок на три сходинки угору - це реально непогано. Це означає, що, відповідно до методики оцінювання привабливості міст дослідниками компанії Mercer, ситуація в українській столиці таки покращується. Хоча особисто я сумніваюся в тому, що ця методика дає 100% об’єктивну інформацію. Наведу два приклади:

1. Світова Мекка для експатів - Дубай - знаходиться на 74 місці в мерсерівському рейтингу. Тим часом, із усього населення Дубая (міста) громадяни ОАЕ становлять близько 10%, усі інші тамтешні мешканці - експати. Столиця ОАЕ - Абу-Дабі - знаходиться ще нижче - на 78 місці.

2. Усі ми знаємо, що відбувається наразі у Венесуелі, зокрема, в її столиці Каракасі. Тим не менше, це місто знаходиться на 202 позиції рейтингу. Те ж саме щодо Дамаску (225 позиція): столиця країни, де вже 8 років триває війна, місто, яке періодично піддається бомбардуванням, де відбуваються терористичні акти - яким чином воно взагалі могло потрапити до такого рейтингу?

Що робити Києву, щоб покращити свої позиції? Проблемою української столиці є міський транспорт. З точки зору іноземців, вартість проїзду в ньому є дуже низькою, проте система оплати - складною і незрозумілою. Я не знаю жодного міста світу, де за поїздку на одну зупинку треба платити стільки ж, скільки й за поїздку майже через усе місто. Отже, запровадивши справедливу і зрозумілу для експатів систему оплати міського транспорту - за часом, запровадивши пересадочні квитки різних видів та проїзні - добові. тридобові, тижневі і т.д., а також проїзні вихідного дня, інтегрувавши весь транспорт в одну систему на кшталт ZTM (Zarząd Transportu Miejskiego - Управління міського транспорту Варшави), Київ міг би вже за рахунок цього поступу просунутися на кілька чергових сходинок у мерсерівському рейтингу. Ну й, звичайно, міській владі треба, нарешті, прибрати з вулиць таке ганебне явище, як "маршрутка": щось подібне існує лише в слаборозвинених країнах, відтак справляє надзвичайно негативне враження на іноземців.

А ще позитивно на місці столиці в рейтингу може вплинути збільшення обслуговуючого персоналу, який володіє іноземними мовами: у секторі обслуговування – починаючи від касирів у супермаркетах і закінчуючи персоналом у поліклініках та лікарнях – у тому ж таки міському та міжміському транспорті. Ну і, нарешті, якнайширше запровадження електронних сервісів в усіх аспектах життя”.

Олександр Сергієнко, директор Інституту міста:

“Рейтинг умовний. На тлі деяких європейський міст, Київ виглядає привабливішим”

“Я до всіх цих рейтингів ставлюся з певним скепсисом. Тому що дуже складно знайти адекватні критерії, які б дійсно давали можливість для порівняння такого різноманіття міст. Те, що Київ піднявся на три позиції вгору – це, звичайно, добре. Але. Побувавши майже у всіх великих містах Європи, а також у деяких містах Америки, я з власного досвіду можу сказати, що на їхньому фоні наш Київ виглядає більш привабливо. Можливо, в Києві нижчий рівень доходів, ніж там... Думаю, українська столиця мала опинитися у сотні кращих.

Питаєте, що можна зробити, аби вирости в рейтингу? Продовжувати системну роботу з наведення ладу. Адже, насправді, за очільництва Черновецького та Омельченка, наш Київ був кинутий напризволяще. Ніхто питаннями розвитку інфраструктури, озеленення та й, власне, всіх елементів благополуччя та життєдіяльності міста не займався. Наприклад, за того ж Черновецького площа зелених зон скоротилася на 20-25%. Це офіційна статистика. Зараз же взято курс на оновлення, на реновацію, на виведення Києва в когорту найбільш придатних для життя міст світу. Оновлення парків і скверів, капітальні ремонти більш, ніж половини магістральних доріг. При цьому, це роботи не лише з перекладання асфальту, а й перекладання каналізації, бордюрів тощо. Можливо, для когось це дрібниці, але навіть пішохідні переходи у нас виводять у нуль з рівнем дороги. Це важливо. І не лише для інвалідів, але й для мам із колясками. Місто потроху змінюється”.

Підготував Мирослав Ліскович. Київ