Остання осінь каштанів на Хрещатику?

Остання осінь каштанів на Хрещатику?

Аналітика
Укрінформ
Кияни визначились: в центрі столиці мають рости або декоративні вишні, або платан, або червоний гіркокаштан. І це можна реалізувати швидко та недорого

Вирішення однієї з основних проблем Києва – відновлення зелених шат центру міста, схоже, зрушило з мертвої точки. Ще в грудні 2017 року міська влада спільно з організацією Folk Ukraine розпочали проект «Обери дерево для Хрещатика». Суть проекту полягала в тому, що на стометровому відтинку головної вулиці столиці (від перетину з Прорізною - до КМДА) буде висаджено 9 видів дерев, серед яких кияни згодом мали обрати те, яке, на їх думку, найбільше підходить Хрещатику.

Конкурс проходив в два етапи: перший – навесні, з 15 квітня по 15 травня, коли дерева цвіли, а другий – восени, з 15 вересня по 15 жовтня, коли дерева почали скидати листя. Кияни шляхом інтернет-голосування, яке проводило КП “Київзеленбуд” спільно з організацією Folk Ukraine, обрали три дерева, які ростимуть на Хрещатику: платан гібридний, гіркокаштан червоноквітковий та вишню пташину Plena. Точні результати знають тільки організатори опитування, але начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований повідомив, що «близько 3 тисяч киян проголосували за гіркокаштан і платан, та трохи менше за вишню».

Дерева-переможці конкурсу "Обери дерево для Хрещатика!": платан гібридний, вишня пташина Plena та гіркокаштан червоноквітковий

Загалом, вибір зрозумілий: платан і декоративна вишня – дерева, які станом на зараз листя ще не скинули, на відміну від інших (детальніше – на фото вище), а гіркокаштан червоноквітковий обрали через те, щоб все ж таки не позбавляти головну вулицю символу міста.

Але чи не чекатиме новообрані дерева доля «звичайних» каштанів, які досі ростуть (хоча це гучно сказано) обабіч Хрещатика? І коли ж садитимуть нові дерева?

Система від Folk Ukraine – не рішення всіх проблем

Загалом, експерти – спеціалісти з озеленення міста, екологи, дендрологи, – наводили кілька причин, через які каштани на Хрещатику не прикрашають місто, а швидше наганяють сум – цвітуть двічі на рік, листя скидають ледве не в липні та майже не розростаються. По-перше, відсутність якісного поливу. Київзеленбуд поливає дерева раз на один-два тижні, хоча молоді рослини треба поливати ледь не щодня. По-друге, кінський каштан, який висадили обабіч проїжджої частини, полюбляє шкідник - мінуюча міль. По-третє, повітря в центрі Києва дуже забруднене, зокрема через велику кількість автомобілів. І по-четверте, взимку сіль, якою комунальні служби «засівають» тротуари, потрапляє в лунки і критично забруднює землю, в якій ростуть каштани.

Укрінформ уже розбирався, що технологія посадки каштанів, запропонована організацією Folk Ukraine, здатна вирішити усі ці проблеми. Якщо коротко – дерева ростимуть у спеціальному контейнері. Стіни ями, глибиною в 2,5 м, пропонується огорнути плівкою по всьому периметру, щоб сіль не потрапляла до рослини через грунт, а вже над поверхнею землі підняти контейнер на 45 см, щоб сіль, яку розсипає спецтехніка, відбивалась від бортів контейнера.

«Також ми пропонуємо облаштувати недорогий полив – “лонг вотер” – система, що знаходиться в цьому ж контейнері, де висаджене дерево: резервуар, що містить 240 літрів води і працює методом крапельного зрошення, – віддає рослині 8-10 літрів щодня. Таким чином, одного контейнера вистачить більш як на півмісяця. Тож у Київзеленбуду буде завдання раз на 15 днів дозаправити резервуари», - пояснював Укрінформу засновник Folk Ukraine Ігор Добруцький.

Платан і вишня – добре, гібридний каштан – теж нічого

Отже, проблема солі і поливу вирішиться завдяки технології посадки дерев. Натомість адаптація до забрудненого повітря та привабливість для мінуючої молі – залежать вже від породи дерев. Еколог Олександр Соколенко в коментарі Укрінформу висловив думку, що ідея конкурсу щодо обрання дерев для Хрещатику – правильна, насамперед через те, що усі мали змогу подивитись, як конкретне дерево приживається в умовах центру Києва.

Олександр Соколенко
Олександр Соколенко

«Ми бачимо, що каштани, що зараз ростуть на узбіччі, фактично, мертві. Питання, замінювати чи не замінювати, навіть не стоїть. Можна садити лише гібриди, хоча й не усі – наприклад, гібриди, які ростуть біля Головпоштамту зі сторони Майдану Незалежності знаходяться в поганому стані, але порівняно з тими, що біля КМДА – виглядають добре, – пояснює Олександр Соколенко, – а ось гіркокаштан червоноквітковий (також гібрид) не такий вимогливий щодо екологічних умов. Він більш толерантний до забруднення повітря. Крім того, цей гібрид не приваблює каштанову міль, на відміну від звичайного, тому, що він має міцнішу поверхню листка, і міль не може його пошкодити, аби утворити капсулу, де вона живе. І тому, якщо дерева в нормальному стані, вони дуже рідко уражаються міллю, яка вщент з’їдає той-таки гіркокаштан білий».

«Платан – дерево невибагливе. Крім того, ще й толерантне до тривалої відсутності опадів – він чудово росте на півдні України – в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі, а там опади влітку – явище нерегулярне. Тому в умовах підвищення середньорічних температур і зменшення кількості опадів платан, мабуть, був би прийнятним деревом для Києва. Втім, платан – дерево дуже високе, тому треба слідкувати, щоб воно не заважало сприйняттю архітектури. Так само підходить Києву і декоративна вишня», – ділиться спостереженнями еколог.

А яка ж «ціна питання»?

Після історії 2013 року з висадкою вздовж Хрещатику каштанів сорту Бріоті, на яких команда екс-голови КМДА Олександра Попова «відмила» до 5 мільйонів євро, киян тіпає від чуток про нові дерева для центру. Втім, попри плітки, що і пересадження каштанів наступного року організоване лише для відмивання коштів, є підстави сподіватись, що Київ за відносно невелику ціну знову отримає зелений центр.

Ігор Добруцький в коментарі Укрінформу пояснював, що загалом система капсули для дерев дозволяє не лише забезпечити постійний полив дерева та захист від солі, а й недорога у встановленні. Так само недорого обійдуться і саджанці дерев, навіть попри те, що їх доведеться закуповувати на Заході.

Ігор Добруцький
Ігор Добруцький

«Для порівняння, зараз «нові» каштани на Хрещатику мають лише 15-18 см «товщини». Києву цілком підходять саджанці з окружністю стовбура в 30-40 сантиметрів. Вони коштують від 600 до 700 євро за один 10-річний саджанець висотою до 7 метрів. Тобто одразу як посадили – зразу є дерево, не треба чекати, поки воно виросте. Витрати на роботу, земельну суміш та інші матеріали – це приблизно ще півціни саджанця. Тобто в сумі виходить – 1000 євро на одне дерево. Хрещатику треба 300 дерев, відтак потрібно близько 300 тис. євро. Цьогоріч на озеленення міста було виділено 450 млн грн (14 млн євро). Тобто, на озеленення центральної вулиці столиці, за яке не буде соромно, треба витратити лише 50-ту частину цієї суми. Хіба це так багато для нашого Хрещатика?», - пояснював ще навесні Ігор Добруцький.

І найголовніше питання – коли усе ж таки центр Києва стане знову зеленим? На жаль, відповіді на нього досі немає. Начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований нещодавно заявив, що «на сьогодні рішення ще не прийнято. Йдуть консультації з експертами, фахівцями, екологами, дендрологами, і з іншого боку з громадськістю продовжуються консультації. Зрештою, коли ми зможемо мати конкретне рішення, будуть проведені процедури бюджетування, закупівлі посадкового матеріалу і тільки після цього ми розпочнемо заміну посадкового матеріалу чи проекту лікування дерев на Хрещатику».

Але це не привід розчаровуватись. Схоже, вирішення проблеми вже на фінішній прямій.

Микола Романюк. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-